Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
нові.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
121.47 Кб
Скачать

41.Поняття міжнародних розрахунків.

Сучасний етап розвитку світової економіки характеризується подальшим поглибленням та зміцненням взаємозв’язків між національними економіками, які передбачають здійснення міжнародних розрахунків. Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між установами, підприємствами, банками та окремими особами, пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та послуг у міжнародному обороті. Основою для проведення міжнародних розрахунків є зовнішня торгівля, оскільки насамперед у ній виявляється відносно відокремлена форма руху вартостей у міжнародному обороті через розбіжності в часі виробництва, реалізації та оплаті товарів, а також завдяки територіальній розрізненості ринків збуту.

Міжнародні розрахунки охоплюють торгівлю товарами та послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталів між країнами, у тому числі відносини, пов’язані з будівництвом об’єктів за кордоном і наданням економічної допомоги країнам.

Міжнародні розрахунки здійснюються банківськими установами. У зв’язку з цим з організаційно-технічного погляду міжнародні розрахунки — це регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов’язаннями, які виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Основними суб’єктами міжнародних розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. Усі вони вступають у відповідні відносини, які пов’язані з рухом товаророзпорядчих документів і операційним оформленням платежів. При цьому провідна роль у міжнародних розрахунках належить банкам. Ступінь їх впливу залежить від масштабів зовнішньоекономічних зв’язків країни, купівельної спроможності її національної валюти, спеціалізації та універсалізації банків, їх фінансо­вого стану, ділової репутації, мережі філій та кореспондентських рахунків.

Для своєчасного і раціонального здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають і підтримують необхідні валютні позиції в різних валютах відповідно до структури та строків майбут­ніх платежів і проводять політику диверсифікації своїх валютних резервів. При цьому діяльність банків у сфері міжнародних розрахунків регулюється, з одного боку, їх національним законодавством, а з іншого — правилами та звичаями, що склалися у світі, окремими міжбанківськими угодами.

42.Типи,види і форми міжнародних розрахунків.

Типи міжнародних розрахунків.

1. Національною валютою:1.торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами;

2. Міжнародною колективною валютою (СПЗ, євро):1)торгові, кредитні і платіжні угоди в межах інтеграційних угрупувань країн.

3. Клірингові розрахунки: угода між урядами двох і більше країн при обов’язковому взаємному заліку міжнародних вимог і зобов’язань..

4. Золото:використовується в міжнародних розрахунках опосередковано на ринку золота. Види міжнародних розрахунків залежать від:1. Специфіки суб’єкта:між конкретними контрагентами;між банками;між банком і контрагентом;між державою і банком;між державами.2. Взаємодії суб’єктів:напряму;через посередників.3. Від об’єкту:торговельні операції;інвестиційні операції;некомерційні операції.4. Умови розрахунків:готівкові;з наданням кредиту.

Форми міжнародних розрахунків (у напрямку спаду вигідності для експортера):