53. Передумови ,особливості та шляхи інтеграції.

Передумови створення економічного інтеграційного угруповання:-політико-правові;-інфраструктурні.-соціально-культурні;-соціально-економічна однорідність національних господарств ;економічні:1) наявність достатньо високих і близьких рівнів економічного розвитку країн, груп країн та регіонів світу;2) ресурсні та технологічні потенціали країн;3) наявність досить тривалого періоду й досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн;4.) ступінь зрілості ринкових відносин5.) масштаби та перспективи розвитку економічних взаємозв'язків країн;6) економіко-географічна близькість країн та наявність спільних кордонів;7) спільність економічних та інших проблем, що існують перед країнами8) демонстраційний ефект9) “ефект доміно”.

Економічна інтеграція сприяє посиленню взаємозв'язку та взаємодоповнюваності національних господарств на основі міжнародного поділу праці.

Інтеграційний процес характеризується:планомірною зміною структури окремих країн, координацією співпраці держав, узгодженою ув'язкою асортименту продукції у країнах співдружності, а також спільним використанням науково-дослідного потенціалу на основі міжнародного поділу праці.

Інтеграція передбачає не тільки використання тих або інших особливостей галузевої структури виробництва у окремих країнах для взаємовигідного обміну діяльністю, але й цілеспрямовану перебудову структури національних господарств, що забезпечує значно вищий ступінь їхньої взаємодії та розширення можливостей міжнародного поділу праці.

54.Внутрішньоекономічні та зовнішньоекономічні фактори інтеграції. На формування системи правових приписів про зовнішньоекономічну діяльність впливають як внутрішні, так і зовнішні фактори. До зовнішніх факторів відносяться: стан міжнародних відносин, участь України в міжнародних угодах; до внутрішніх: зовнішньоекономічна політика України, стан економіки України, умови, структура органів державної влади і управління тощо.

55.Формування системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків включає розробку та прийняття нормативно-правової бази в Україні та виконання норм міжнародного права, приєднання України до міжнародних організацій та конвенцій, укладання міжнародних угод.

Національно-правові норми, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність в Україні, входять до актів, що відносяться до таких галузей внутрішнього права, як державне, адміністративне, фінансове, громадянське, громадянсько-процесуальне, але більшість норм у сфері зовнішньоекономічних відносин можуть бути віднесені до такого розділу законодавства, який називають господарським правом.

Виходячи зі змісту, серед правових норм виділяють такі основні групи:1. Норми, що визначають правові принципи зовнішньоекономічної діяльності і її регулювання, у тому числі правові режими, взаємність, доброзичливість, недопустимість, необґрунтовані обмеження ділової практики і демпінгу.2. Норми, що визначають статус і компетенцію органів державного управління зовнішньою діяльністю.3. Норми стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, учасників зовнішньоекономічних зв'язків.4. Норми щодо спільних підприємств на території України, а також щодо господарської діяльності українських організацій за кордоном.5. Норми щодо планування зовнішньоекономічної діяльності.6. Норми щодо режиму експорту, реекспорту та імпорту, ліцензування і квотування, порядку ввозу і вивозу товарів.7. Норми валютного регулювання.8. Митно-тарифне регулювання.9. Оподаткування доходів від зовнішньоекономічної діяльності.10. Засоби захисту зовнішньоекономічних інтересів України, включаючи порядок застосування відповідних дій.11. Норми щодо порядку врегулювання суперечностей і спорів, як міждержавних, так і за участю юридичних осіб і громадян, вимога, порядок визнання і виконання іноземних судових і арбітражних рішень.

Норми, що формують правовий режим зовнішньоекономічної діяльності, можуть мати як спеціальний, так і загальний характер. Те саме відноситься і до нормативних документів, хоча в актах загального характеру можна зустріти і окремі норми, спеціально розраховані на зовнішньоекономічні відносини.