1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками.

2. Депозитні операції з коштами місцевих бюджетів.

Література:

1. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 456-VІ

2. Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затв. наказом МФУ № 938 від 23.08.2012 р.

3. Порядок розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках, затв. постановою КМУ від 12.01.2011р. №6.

4. Галушка Є.О., Охрімовський О.В., Хижняк Й.С Казначейська справа: Підручник, 2-ге видання: доповнене та перероблене / Львів: «Магнолія 2006» - 2012р. – С. 300-330.

5. Попова Л.М., Попова С.М., Успаленко В.І. Казначейська справа. Навч. посібник - К.:Центр учбової літератури, 2011 р. - С.63-75.

6. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. Казначейська система: Підручник - Тернопіль : Карт-бланш. - 2002. - С. 188-223.

1. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками

Завдання казначейського обслуговування операцій місцевих бюджетів за видатками полягає в посиленні контролю за рухом коштів місцевих бюджетів, своєчасному попередженні їх нецільового використання та впровадженні нових засад управління бюджетними зобов’язаннями.

Казначейське обслуговування місцевих бюджетів за видатками організовано у відповідності з Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який передбачає, що розпорядники коштів місцевих бюджетів до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів та подають її до органу ДКСУ за місцем обслуговування.

Після затвердження розпису місцевих бюджетів, але не пізніше ніж через місяць після затвердження бюджету, місцеві фінансові органи надають до органів Казначейства розпис місцевих бюджетів.

Місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого розпису місцевих бюджетів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів, планів спеціального фонду місцевих бюджетів розпорядниками бюджетних коштів та планів використання бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів

Головні розпорядники та розпорядники нижчого рівня, які мають власну мережу, протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису подають відповідним органам Казначейства, розподіл показників зведених кошторисів, розподіл показників зведених планів асигнувань загального фонду спеціального фонду місцевих бюджетів та зведення показників у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів відповідно до мережі.

Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального та спеціального фондів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи проводять розподіл коштів та подають органам Казначейства розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів (або спеціального фонду)місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників.

Органи Державного казначейства України реєструють такі розпорядження у журналі реєстрації розпоряджень про виділення коштів загального (спеціального) фонду місцевих бюджетів і зараховують кошти на аналітичні рахунки головних розпорядників коштів.

Після проведення зарахування на розпорядженні ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено". Один примірник залишається в органі Державного казначейства України, а другий повертається відповідному органу, який склав розпорядження.

Виписка з особового рахунку надається ГРБК. На підставі виписки ГРБК подає ДКСУ розподіл виділених бюджетних асигнувань на перерахування коштів підвідомчим установам в двох примірниках.

Органом ДКСУ перевіряється отриманий розподіл та наявність на рахунках ГРБК коштів

Органи Державного казначейства України здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства України, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів, планів спеціального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів, планів надання кредитів.

При цьому перевіряється законність підстави (наявність підтвердних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов’язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів.

Підставою для здійснення видатків є платіжні доручення розпорядників та одержувачів коштів і зареєстровані зобов’язання та фінансові зобов’язання, які підтверджують цільове направлення коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарі, робіт і послуг за державні кошти тощо).

Подані в органи Державного казначейства від розпорядників та одержувачів бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються казначеями на правильність заповнення реквізитів та відповідність зразкам підписів і відбитка печатки. При невиконанні будь-якої з цих вимог орган Держказначейства відмовляє в оплаті та повертає документи на доопрацювання.

Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших готівкових коштів, що направляються на видатки і не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки у двох примірниках, один з яких після видачі готівки повертається розпоряднику (одержувачу) коштів з відповідним відбитком штампа казначея.

Звіти «Звіт про виконання місцевих бюджетів за доходами», «Звіт про виконання місцевих бюджетів за видатками» складаються щодня органами Казначейства в розрізі місцевих бюджетів окремо за загальним та спеціальним фондами. Зазначені звіти передаються відповідним фінансовим органам.

Депозитні операції з коштами місцевих бюджетів.

Керівникам місцевих фінансових органів надано право за рішенням відповідної місцевої ради в межах поточного бюджетного періоду здійснювати розміщення на конкурсних засадах тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках з подальшим поверненням таких коштів до кінця бюджетного періоду.

Умовами розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках є:

1) прийняття місцевою радою відповідного рішення;

2) укладення договору банківського вкладу (депозиту) між фінансовим органом та банком;

3) відсутність на дату розміщення тимчасово вільних коштів простроченої кредиторської заборгованості за відповідним фондом місцевого бюджету, непогашених середньострокових позик, отриманих за рахунок коштів;

4) розміщення на конкурсних засадах тимчасово вільних коштів у банках, статутний капітал яких не менше 10 млрд. гривень, у яких держава прямо та/або опосередковано володіє 75 чи більше відсотками статутного капіталу та/або голосів та до яких протягом останнього року Національний банк не застосовував заходів впливу у вигляді розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій з високим ступенем ризику та призначення тимчасової адміністрації.

Перерахування тимчасово вільних коштів здійснюється органами Державної казначейської служби на підставі поданих фінансовим органом таких документів:

1) рішення місцевої ради про розміщення тимчасово вільних коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках;

2) довідки про внесення змін до помісячного розпису фінансування місцевого бюджету;

3) договору банківського вкладу (депозиту) між фінансовим органом та банком;

4) розпорядження про виділення коштів місцевого бюджету;

5) платіжного доручення;

6) листа-повідомлення про перерахування коштів (якщо сума вкладу перевищує 1 млн. гривень), надісланого не пізніше ніж за один робочий день до дати перерахування.

Розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках свідчить про стабільний фінансовий стан, платоспроможність відповідного місцевого бюджету. Доходи від такого розміщення коштів можуть позбавити необхідності отримання позик з ДКСУ на покриття касових розривів місцевого бюджету, мати можливість в повному обсязі здійснювати платежі за всіма зобов’язаннями.

Казначейська справа