1. Розвиток людського ресурсу

На Самміті Тисячоліття ООН у 2000 році лідери більшості країн світу прийняли у Декларації Тисячоліття Цілі Розвитку Тисячоліття (ЦРТ), які для 189 країн світу стали основними цілями, напрямами та завданнями соціально-економічної політики до 2015 року. Орієнтирами розвитку цих країн на перспективу стали 8 цілей, реалізація яких конкретизована 18 завданнями та визначена більш, ніж 40 показниками. ЦРТ спрямовані на збереження населення планети, на підвищення їх рівня та якості життя, на безпечне стале довкілля, а також глобальну співпрацю задля розвитку.

Україна з урахуванням особливостей національного розвитку адаптувала з восьми шість  цілей і визначила їх стратегічними орієнтирами розвитку до 2015 року.

Цілі розвитку тисячоліття для України містять:

• подолання бідності, скорочення її на 50%;

• забезпечення якісної освіти впродовж життя;

• забезпечення сталого розвитку довкілля;

• поліпшення здоров’я матерів, зменшення дитячої смертності;

• обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів;

• забезпечення гендерної рівності.

Підписання Президентом України Декларації Тисячоліття ООН є ознакою визначення проблем людського розвитку та прийняття державою відповідальності за його стан та перспективу.

З прийняттям Україною визначених цілей перед органами державної влади постають проблеми перетворення економічних здобутків у підвищення добробуту та якості життя населення, у поліпшення стану та охорони здоров’я і довкілля, в удосконалення соціальних відносин.

З метою конкретизації напрямів розвитку людини на рівні регіонів Донецька обласна державна адміністрація підтримала пропозицію Мінекономіки України про розробку регіональних цілей розвитку тисячоліття.

Громадські слухання „Цілі Розвитку Тисячоліття як інструмент регіональної соціальної політики”, проведені в м. Донецьку 17 грудня 2005 року представниками ПРООН в Україні, Мінекономіки України, Донецької обласної державної адміністрації, Агентством регіонального розвитку „Донбас” та громадських об’єднань, підтвердили гостру потребу реалізації ЦРТ в Донеччині.

1.1. Пом’якшення наслідків демографічної кризи

Тенденції та перспективи

З огляду на загальноєвропейські тенденції в області найближчим часом істотного збільшення сумарних коефіцієнтів народжуваності не відбудеться. Спостерігатиметься виснаження репродуктивного потенціалу через вступ в найактивніший репродуктивний вік (20-24 років) усе менш чисельних наступних трьох п’ятирічних поколінь (15-19, 10-14, 5-9 років).

На перспективу очікується зменшення інтенсивності смертності серед групи населення працездатного віку. Проте смертність серед найстарших вікових груп продовжуватиме зростати через збільшення чисельності цієї категорії населення.

Передбачається поступове зростання середньої очікуваної тривалості життя при народженні, що буде забезпечено поліпшенням санітарно-епідеміологічної та екологічної ситуації, насамперед зниженням смертності від інфекцій та дії зовнішніх факторів.

На чисельність населення в працездатному віці все в більшій мірі буде впливати зменшення народжених у 90-х роках. Частка осіб старіше працездатного віку буде зростати, дітей до 16 років – зменшуватися. Демографічне навантаження на працездатне населення зростатиме.

Підвищення рівня та якості життя, створення привабливого ринку праці обмежить вибуття населення з області та буде сприяти притоку мігрантів.

Чисельність постійного населення області на кінець 2011 року прогнозується на рівні 4457,8 тис. чол., на кінець 2015 року – 4313,3 тис. чол., зменшення проти 2005 року, відповідно, на 152,2 і 296,7 тис. чол.

Ключові завдання та заходи

Поліпшення матеріального становища сімей та їх житлових умов.

Утвердження високого соціального статусу сім’ї шляхом пропаганди у засобах масової інформації дітонародження, досвіду організації сімейного життя, започаткування сучасних форм підготовки молоді до шлюбу та створення сім’ї.

Проведення адміністративно-територіальної реформи з метою підвищення якості громадських послуг населенню.

Зменшення масштабів трудової міграції шляхом створення привабливого ринку праці, стимулювання самозайнятості населення та розвитку малого підприємництва, сприяння працевлаштуванню молоді.

Подолання депресивного стану економіки малих, шахтарських міст. 

Створення умов для забезпечення життєдіяльності людей похилого віку, їх залучення до активного способу життя поза сферою трудової діяльності.

Критерії досягнення

Зростання сумарного коефіцієнту народжуваності до 1,3 в 2015 році.

Зниження коефіцієнту смертності на 1000 жителів до 16 осіб.

Зростання середньої очікуваної тривалості життя при народженні у чоловіків до 64,2 років, у жінок до 75,6 років.

Позитивне сальдо міграції.