Загальні принципи побудови телематичних транспортних систем

1. Термінологія телематичних транспортних систем

У науково-технічній літературі найчастіше використовуються наступні термінологічні характеристики компонентів інтелектуальних транспортних систем:

• телематичні транспортні системи – системи, що використовують інформаційні і комп'ютерні технології для удосконалювання процесу перевезення вантажів і пасажирів і управління дорожнім рухом;

• розширені системи управління дорожнім рухом – комплекс сучасних технічних засобів управління дорожнім рухом по оперативному відстеженню характеристик дорожнього руху, виявленню проблемних ситуацій, реагуванню на них та інформуванню учасників руху про їхнє поводження;

• системи управління рухом на швидкісних автомобільних дорогах – засоби контролю, оповіщення і управління рухом на швидкісних автомобільних дорогах;

• системи виявлення дорожньо-транспортних випадків – технічні засоби і методи виявлення дорожньо-транспортних випадків транспортних заторів і інших ситуацій, що виникають при порушенні нормальних умов руху;

• системи управління в небезпечних ситуаціях – методи і засоби відновлення руху після дорожньо-транспортних випадків і заторів;

• системи інформування водіїв – методи і засоби інформування водіїв про дорожні умови і характеристики транспортних потоків у реальному масштабі часу;

• системи спостереження за дорожнім рухом – моніторинг характеристик транспортних потоків у режимі автоматизованих систем управління дорожнім рухом;

• закриті телеавтоматичні системи спостереження – засоби реєстрації порушень правил і контролю параметрів дорожнього руху;

• автоматизовані системи управління перевізним процесом – методи і засоби управління вантажними і пасажирськими перевезеннями;

• інтегровані системи транзитних повідомлень – системи, що здійснюють планування і управління перевезеннями на різних видах транспорту;

• мультимодальні системи інформування про поїздку - універсальні сервісні системи, що надають всім учасникам транспортного процесу поточну інформацію на всіх етапах (до початку, під час і після закінчення поїздки);

• системи автоматичної ідентифікації транспортних засобів – системи, що використовуються в засобах автоматичної оплати за проїзд, доступу у визначені зони вулично-дорожній мережі, плати за паркування, виявлення порушень установлених режимів руху;

• електронні системи оплати – системи збору платежів за проїзд на платних автомобільних дорогах у невпинному режимі;

• глобальна система позиціонування – система визначення місцеположення будь-якого об'єкта (у тому числі що рухається) у будь-якій точці земної поверхні дорожньої мережі за допомогою навігаційних сигналів супутників і бортових пристроїв;

• автомобільні навігаційні системи – системи інформування, у реальному режимі часу, усього процесу проходження маршруту руху від пункту відправлення до пункту призначення;

• системи запобігання зіткненням – бортові автомобільні системи визначення безпечної дистанції при даних дорожніх умовах і швидкості руху, з деякими функціями по безпосередньому керуванню автомобілем.

Приведений перелік основних компонентів інтелектуальних систем дозволить орієнтуватися в їхній структурі й умовах взаємодії при виконанні різних задач по організації перевезень і руху.