Вступ до курсу

Під терміном «інтелектуальні транспортні системи» (ІTC) як правило розуміють весь комплекс інтегрованих засобів управління дорожнім рухом і перевезеннями, що можуть застосовуватися для вирішення усього спектру транспортних проблем на базі високих технологій, методів моделювання транспортних процесів, організації інформаційних потоків у реальному режимі часу.

Таким чином поняття "Інтелектуальні транспортні системи" означає глобальну програму, що містить низку технологій, метою яких є забезпечення безпечнішої і ефективнішої роботи транспорту з меншою кількістю заторів і зниженим екологічним навантаженням на довкілля.

Тобто ІTC являє собою не окремий витвір або проект, а широкомасштабну систему заходів, зміну концепції та поглядів суспільства на вимоги, що наразі висуваються до об’єму перевезень, ємності автомобільних стоянок і парковок, зростаючий кількості ДТП та ін. Розв’язання такої задачі можливо лише способом "інтелектуалізації", що полягає у поєднанні – синтезі сучасних технологій управління.

З термінологічних позицій склалося, що у США та Японії історично використовується термін "Інтелектуальні транспортні системи" (Intelligent Transportaition Systems – TTC), у той час, як у Європі здебільшого використовується поняття "Транспортна телематика". Останній термін виник шляхом сполучення слів "Телекомунікація" і "Інформатика" і ілюструє тісний зв'язок обох галузей. Одне з найбільш вдалих визначень поняття "Транспортна телематика" на наш погляд є наступним:

Транспортна телематика поєднує інформаційні і телекомунікаційні технології з організацією дорожнього руху і перевезень з метою підвищення пропускної здатності існуючої транспортної інфраструктури, безпеки руху і психологічного комфорту пасажирів.

Існуючі системи управління дорожнім рухом і роботою суспільного транспорту, децентралізовані системи управління базами даних повинні у цьому випадку поєднуватися для функціонування в загальній структурі ІТС за наступними структурними напрямками:

• об’єднання за функціональними ознаками, використання інформаційних потоків для виконання різних функцій у транспортних системах (управління рухом, виявлення аварійних ситуацій, тощо).

• об'єднання за інституціональними ознаками використання інформації різними організаційними структурами (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, приватні фірми та ін.);

• інтеграція баз даних від різних джерел одержання й обробки інформації про транспортні процеси;

• інтеграція у часі для відображення характеристик транспортних процесів в режимі реальному часу, моделювання й аналізу ситуації.

Сучасні тенденції розвитку ІТС показують, що однією з основних цілей їхнього функціонування є надання мультимодальної інформації не тільки для управлінських структур, але і персонально учасникам руху. Ця інформація повинна відповідати вимогам водіїв і пасажирів з точки зору якості поїздки – безпеки, надійності, комфорту і вартісних параметрів.

Треба відзначити, що ІТС створюються насамперед на основі існуючих автоматизованих систем управління дорожнім рухом, систем управління рухом маршрутного транспорту, автоматизованих систем виявлення дорожньо-транспортних випадків, систем маршрутної навігації, інформаційних систем управління дорожньою мережею й іншими підсистемами управління дорожнім рухом і перевезеннями.

Одним з напрямків ІТС, що найбільш інтенсивно розвиваються є маршрутна навігація. Розширена концепція навігації в ІТС передбачає обов'язкове виконання таких функцій, як моніторинг характеристик транспортних потоків і показників якості функціонування вулично-дорожній мережі, визначення місця розташування транспортного засобу з заданою точністю, динамічний вибір маршруту руху й інформаційне забезпечення в реальному режимі часу при проходженні маршруту. Усі ці функції фактично спрямовані на підвищення ефективності реалізації головної переваги автомобільного транспорту – організацію перевезень за принципом «від дверей до дверей».