6.Основна частина магістерської роботи.

Основна частина роботи групується по главах і параграфах. Це найбільша за обсягом частина дослідження, яка повинна відповідати темі та повністю її розкривати. Кожну главу починають з нової сторінки і завершують невеликими висновками обсягом 1,5...2 ст.

Починають роботу, як правило, з огляду літератури по темі, визначають напрямки магістерського дослідження.

Подальший зміст роботи може суттєво відрізняться в залежності від обраного напрямку досліджень. У загальному вигляді основна частина, окрім огляду літератур та різних точок зору може вміщувати: викладення методики та методів дослідження; опис проведених досліджень; аналіз та узагальнення результатів дослідження. Для підтвердження теоретичних гіпотез роботи повинні використовуватися різноманітні статистичні данні, але ж не застарілі, а, бажано, за цей рік.

Викладати думки, використовуючи займенник "я" не прийнято. У той же час, не можна признати вдалим зайвий перевантаження тексту займенниками "ми", фразами "на нашу думку" і. т. д.. – це нормально, але виникає думка, що роботу писав колектив авторів. Найбільш вдалими у цьому плані є більш невизначені обороти, наприклад: "уявляється, що…", "автор роботи зауважує, що…", "розроблений підхід дозволяє…" і.т.д.

В роботі неприпустимі вульгаризми и ненаукові обороти. При викладенні тексту роботи слід також намагатися виключити граматичні, лексичні та синтаксичні помилки.

При написанні магістерської роботи автор повинен посилатися на авторів та джерела, з яких були взяти матеріали, або конкретні результати.

7. Закінчення та висновки по магістерській роботі.

У закінченні магістерської роботі робляться висновки, що є узагальнюючими за результатами всієї роботи. Ця частина магістерської роботи невелика за обсягом (близько 5...7 ст.), але вона має особливе значення, оскільки тут у логічно формі повинні бути представлені на суд наукового співтовариства кінцеві результати проведеної роботи.

У закінченні необхідно співвіднести висновки з цілями та задачами, що були поставленні у вступі. Тут повинні бути сформульовані основні наукові та практичні результати дослідження, а також грамотні та чіткі пропозиції, що стосуються наукового і практичного використання одержаних результатів.

Висновки у кінці роботи зазвичай подають у вигляді абзаців, які послідовно нумерують. При цьому кожний пронумерований абзац повинен містить у собі логічно завершений і конкретний висновок. Окремо треба підкреслити, що цілі дослідження були досягнути, а всі поставлені задачі - вирішені.

Слід зазначити, що більшість питань на захисті задаються на базі аналізу зроблених робіт висновків та рекомендацій.

8. Список використаної літератури.

В тексті випускної роботи при згадуванні будь-якого автора вказується:

• прізвище і ініціали;

• книга, монографія, стаття;

• місце видання;

• рік видання, номер журналу;

• сторінки (див. стор. 52).

9. Додатки.

Додатки не є обов’язковим елементом магістерської роботи. Разом з цим, на практиці вони зустрічаються у більшості робіт, що були захищені.

Додатки вміщують наступні матеріали:

Примірники анкет, опитувальних листів, тестів;

• великі таблиці та малюнки;

• матеріал, що має непряме відношення до теми магістерського дослідження;

• інструкції та методики;

• опис алгоритмів та інструментарію, що розроблений пошукачем.

Додатки можна оформити як продовження магістерської роботи або у вигляді окремої частини. Їх необхідно розміщувати у порядку поминання в тексті дисертації. Кожний додаток починають з нової сторінки. Додатки називають такім чином: "Додаток А", "Додаток Б" і. т.д. за алфавітом, за виключенням літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, при цьому надпис "Додаток…" пишеться з першої великої літери, (інші літери - маленькі).