4. Якість і конкурентоспроможність товару

Якість товарів чи послуг є одним із найважливіших факторів успішної комерційної діяльності підприємства.

Якість – це сукупність властивостей і характеристик товару, які зумовлюють його здатність задовольняти конкретні особові чи виробничі потреби відповідно до свого призначення.

Якість продукції вимірюють системою показників, що характеризують надійність, функціональність, довговічність, ремонтопридатність, економічність, дизайн, легкість у користуванні та інші споживчі властивості товару.

В Україні у травні 1993 р. створено систему сертифікації продукції УкрСЕПРО, функціонування якої спрямоване на забезпечення належного рівня якості продукції. Управління системою сертифікації здійснює Держстандарт України.

Сертифікація – це дія, яка за допомогою сертифіката відповідності стверджує, що даний товар чи послуга відповідає стандартам якості.

Сертифікація може бути обовязкова чи добровільна. З липня 1994 р. існує перелік товарів і послуг, для яких введена обовязкова сертифікація (продукти харчування, лікарські препарати, медтехніка, побутова техніка, миючі засоби тощо)

Конкурентоспроможність товару – це відносна й узагальнена характеристика товару, що виражає його вигідні відмінності від товару-конкурента по ступеню задоволення потреби і по витратах на її задоволення.

Слід підкреслити, що конкурентоспроможність товару може бути визначена лише внаслідок його порівняння з іншими товарами по задоволенню потреб споживача, а тому, це відносна оцінка властивостей товару. Якби на ринку не було конкурентів, з товарами яких споживач порівнює певний товар, то не можна було б говорити і про його конкурентоспроможність.

Комплекс конкурентоспроможності товару складається з трьох груп параметрів: технічних, економічних і соціально-організаційних.

Група технічних параметрів характеризує технічний рівень і якість товару. До їх складу входять класифікаційні (призначення товару, його приналежність до визначеного виду (класу) продукції), конструктивні (техніко-конструкторські рішення), нормативні (стандарти, норми, правила, законодавчі акти, що визначають межу зміни технічних параметрів), ергономічні, естетичні параметри тощо.

Економічні параметри враховують не тільки вартість придбання товару, а й витрати на його подальшу експлуатацію: купівлю пального, мастил, запчастин, оплату використаної електроенергії, технічне обслуговування і ремонт, витрати на транспортування, монтаж, навчання персоналу. Разом усі ці витрати утворюють ціну споживання, яка, як правило, суттєво перевищує ціну продажу.

Наприклад, у загальних експлуатаційних витратах за весь термін експлуатації продажна ціна складає для вантажного автомобіля - 15%, трактора – 19%, побутового холодильника - 10%.

Отже, більш конкурентоспроможним є не той товар, за який просять мінімальну ціну на ринку, а той, в якого мінімальна ціна споживання за весь термін його служби у покупця.

Соціально-організаційні параметри - це облік соціальної структури споживачів, національних особливостей в організації виробництва, збуту, реклами товару.

Кількісну оцінку рівня конкурентоспроможності товару здійснюють через систему одиничних, групових та інтегральних показників.

Одиничні показники (q_i) визначають за кожним параметром як відсоткове відношення величини даного параметра оцінюваного виробу (Р_оцін) до величини того самого параметра базового виробу (Р_баз), який найкраще задовольняє потребу споживача.

, (1)

Паралельно визначають коефіцієнти вагомості (значущості) кожного параметра (V_i) за допомогою методу експертних оцінок (V₁+ V₂+… V_n=1).

Груповий показник поєднує одиничні показники та характеризує ступінь задоволення потреби взагалі.

Розраховують групові показники:

• для технічних параметрів – індекс якості:

; (2)

• для економічних параметрів - індекс ціни споживання:

, (3)

де , - ціна споживання відповідно оцінюваного та базового виробів.

, (4)

де М – сумарні витрати споживання, повязані з експлуатацією товару протягом

усього періоду його служби.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару (К_т) визначають за формулою:

, (5)

Якщо К_т > 1, аналізований товар має вищу конкурентоспроможність, ніж базовий виріб; якщо К_т < 1, аналізований товар поступається перед базовим товаром конкурентів. Графік залежності ціни товару і витрат підприємства від якості товару свідчить про те, що при підвищенні якості товару ціна його зростає швидше, ніж витрати, при цьому зростає й питомий прибуток і навпаки, рис.6.

Наприклад, для оцінки якості побутових товарів використовують наступні показники: обсяг, вага, енерговживання, надійність, дизайн, зберігання, технічне обслуговування, рівень шуму, строк служби, зручність використання; для транспортних послуг – показники повноти і своєчасності транспортного обслуговування та коефіцієнт збереження вантажу.

І_ЦС

1,2

1,1

Якість

0,8

0,9

1,1

1,2

Рисунок 6 - Залежність ціни товару і витрат підприємства від якості

товару

Розглянемо показники якості транспортних послуг більш детальніше.

1. Повнота транспортного обслуговування

, (6)

де Q_ф , Q_д – відповідно обсяг транспортної продукції фактичний і за договором.

2. Своєчасність транспортного обслуговування:

, (7)

де К_пд , К_зп – відповідно кількість подач за договором та кількість зривів подач.

3. Коефіцієнт збереження вантажу:

, (8)

де В_пв , В_у – відповідно середня вартість партії вантажу та середня вартість

утрат, що приходяться на одну партію вантажу.