
- •10. Системи підтримки прийняття рішень (сппр)
- •10.1. Передумови виникнення систем підтримки прийняття рішень
- •10.2. Основні відмінності сппр від традиційних звітних систем
- •Класифікація задач організаційного управління
- •Класифікація працівників організаційного управлння
- •10.3. Способи взаємодії особи, що приймає рішення з сппр
- •10.4. Еволюція сппр
- •10.5. Характеристика сучасних сппр
- •10.6. Підсистеми програмного забезпечення сппр
- •10.7. Галузі та приклади застосування сппр
- •10.7.1. Галузі застосування сппр
- •10.7.2. Приклади застосування сппр
- •10.7.3. Сппр ”Marketing Expert”
- •10.7.4. Сппр ”Decision Grid”
- •10.7.5. Сппр ”RealPlan”
- •10.7.6. Сппр tax advisor
- •10.7.7. Сппр ”Advanced Scout”
- •10.7.8. Система бізнесової інформації (Business Intelligence) FedEx
- •10.7.9. Сппр ShopKo
- •10.7.10. Сппр Visual ifps/Plus
- •10.7.12. Сппр „Business Navigator”
10.5. Характеристика сучасних сппр
Сучасним комп’ютерним системам підтримки прийняття рішень притаманні такі риси та властивості:
• СППР надає керівникові допомогу в процесі прийняття рішень і забезпечує підтримку в усьому діапазоні контекстів структурованих, напівструктурованих і неструктурованих завдань. Розум людини та інформація, що генерується комп’ютером, становлять одне ціле для прийняття рішень.
• СППР підтримує і посилює (але не замінює і не відміняє) міркування та оцінки керівника. Контроль лишається за людиною. Користувач «почуває себе комфортно», використовуючи систему, завдяки зручному інтерфейсу, і не боїться працювати з нею.
СППР підвищує, головно, ефективність прийнятих рішень (а не лише продуктивність ОПР). На відміну від адміністративних інформаційних систем, в яких акцент робиться на максимальній продуктивності аналітичного процесу, у СППР значно вагомішою є ефективність процесу прийняття рішень та самих рішень.
• СППР інтегрує моделі та аналітичні методи зі стандартним доступом до даних і вибіркою даних. Для надання допомоги у прийнятті рішень активізуються одна чи кілька моделей (математичних, статистичних, імітаційних, кількісних, якісних або комбінованих). Зміст баз та сховищ даних охоплює історію поточних і попередніх операцій (сильна сторона типової АIС), а також інформацію внутрішнього характеру та інформацію про середовище.
• СППР проста у використанні навіть для осіб, які не набули значного досвіду спілкування з ЕОМ. Системи є ”дружніми” для користувачів, не потребують практично ніяких глибоких знань з обчислювальної техніки і забезпечують просте пересування системою, діалогову документацію, умонтовані засоби навчання та інші атрибути програмних інтерфейсних систем.
• СППР побудована за принципом інтерактивного розв’язування завдань. Користувач має змогу підтримувати діалог із СППР у безперервному режимі, а не обмежуватися введенням окремих команд з наступним очікуванням результатів.
• СППР зорієнтована на гнучкість та адаптивність для пристосування до змін у середовищі чи в підходах до розв’язування задач, які обирає користувач. Керівник має пристосуватися до змінюваних умов сам і відповідно підготувати систему. Еволюція та адаптація системи мають бути поєднані з її життєвим циклом.
СППР не мусить нав’язувати користувачеві певного процесу прийняття рішень. Користувач повинен мати низку можливостей, щоб обирати їх у формі та послідовності, які відповідають стилю його пізнавальної діяльності – стилю ”уявлюваних моделей”.
Ця традиційна характеристика систем підтримки прийняття рішень останнім часом доповнилася новими можливостями за рахунок ”інтелектуалізації”, зокрема:
– СППР включає модуль знань, який описує деякі аспекти світогляду творців рішень, описує, як завершити різні завдання, зазначає, які висновки мають силу за різних обставин тощо;
– СППР має здатність набувати й підтримувати дискриптивні знання (ведення записів, реєстрацію) і також інші види знань (зберігання процедур, правил тощо);
– СППР має здатність подавати знання на даний випадок (ad an hoc) у різний спосіб, а також у стандартизованих звітах;
– СППР здатна вибрати будь-яку бажану частину збережених знань для презентації або отримання нового знання засобами розпізнавання і/або розв’язування проблем.