12.Фінансова діяльність акціонерних товариств.

Акціонерне товариство — господарське товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним майном. Специфіка фінансової діяльності АТ визначається особливостями формування статутного капіталу. Згідно з вітчизняним законодавством розмір статутного капіталу ВАТ повинен бути не меншим за суму, еквівалентну 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, чинної на момент створення товариства. Для порівняння: у більшості країн ЄС мінімальний розмір статутного капіталу АТ встановлено на рівні 50 тис. євро; у Швейцарії — 100 тис. франків.

Акціонерами товариства визнаються фізичні та юридичні особи, які є власниками його акцій. Засновники АТ здійснюють свої внески у статутний капітал згідно із засновницьким договором, решта акціонерів — на умовах договору купівлі-продажу акцій, укладеного із засновниками; при збільшенні статутного капіталу — на основі договору з товариством чи фінансовим посередником.

Організація фінансово-господарської діяльності у формі акціонерних товариств є найприйнятнішою з погляду залучення капіталу, зокрема власного. Це пояснюється такими чинниками:

поділ статутного капіталу на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, яка може бути досить малою, що дає можливість залучення як дрібних, так і великихінвесторів;

19. Сутність розрахункових відносин, принципи їх організацій.

В процесі своєї діяльності підприємство купує сировину, сплачує податки, отримує виручку за реалізовану продукцію, здійснює інші платежі або отримує грошові кошти. Сукупність усіх розрахунків, які здійснюються на підприємстві формують грошовий оборот даного підприємства. При аналізі діяльності підприємства аналітик обов*язково визначає показник cash-flow (грошовий потік) по усіх видах діяльності. Даний показник визначає як різниця між вхідними і вихідними грошовими потоками. Розрахунки на підприємстві виникають в процесі реалізації, розподілу, перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснення статутної діяльності. Як правило, основна частина розрахунків здійснюються на основі переміщення товарів у відповідності до вкладених договорів. Договори, як правило, заключають самі підприємства, а розрахунки, в основному, здійснюються через банківські установи. Підприємство усі розрахунки, як правило здійснює через банківську установу, при цьому з банком обов*язково заключають договір про розрахунково-касове обслуговування. При цьому враховується, що кошти з рахунку клієнта списується або за розпорядником власника, або за розпорядженням стягувача у випадках, передбачених законом. Підприємство може здійснювати платіж в інтересах третьої особи в рамках чинного законодавства:

1. Коли наше підприємство виступає в ролі поручителя;

2. З допомогою векселя.

Порядок оформлення і обробки розрахункових документів, як в паперовому, так і в електронному вигляді регулюється окремими нормативними документами НБУ. Кошти з рахунку клієнта списуються лише в межах наявних коштів або якщо існує спец.договір, то в межах наперед обговореної суми. Поточні рахунки юр.особам відкривають за умови їх обліку в податковій службі. Банки повинні своєчасно виконувати розпорядження про списання. В іншому випадку банк несе відповідальність. Якщо в банк надійде рішення суду про стягнення коштів з рахунку платника, воно підлягає негайній оплаті. Припинення операцій по рахунках юр. та фіз. осіб здійснюється лише на підставі заяв уповноважених органів виключно у випадках, передбачених законом. Якщо стягнення коштів відбулося необґрунтовано, стягував несе відповідальність і відшкодовує усі види збитків, які було задано платнику. Суму штрафів і пені платник нараховує самостійно і банк не несе відповідальність за неправильно нараховану суму або невчасно сплачені кошти.