47. Зв’язок уяви з емоційно-вольовою сферою особистості.

Активна робота фантазії викликає багату емоційну картину стану людини. Відомо, як діти сприймають казки. Вони переповнені емоціями, за силою не поступалися емоційної картині дорослих в значимі моменти життя. А дитяча гра? Вона просто утрачає будь-який сенс для дитини, коли в неї бракує яскравого емоційне тло і водночас, гра повністю тримається на активної діяльності уяви. Зв'язок уяви і емоцій виявляється і дорослі. І ми одного разу у житті отримували високе емоційне задоволення від мрій. Уява та емоції у житті дитині нероздільні.Отже, багате емоційне життя стимулює розвиток уяви. Використовуючи багатство емоційних станів, можна успішно розвивати уяву і, навпаки, цілеспрямовано організовуючи фантазію, можна формувати культуру почуттів. Образи фантазії дають внутрішній мову до нашого почуття. Це почуття підбирає окремі елементи дійсності і комбінує в таку зв'язок, яка обумовлена зсередини нашим настроєм, а чи не ззовні, логікою самих цих образів. Образи уяви можуть купувати спонукальну силу, ставати мотивами поведінки й діяльності. Тому розвиток уяви – це основа формування мотиваційно-потребової сфери людини.

48. Роль уяви в різних видах творчості.

Уява тісно пов'язане з творчістю, і залежність ця зворотна, тобто саме уява формується в процесі творчої діяльності, а не навпаки.Таким чином, творча уява - вид уяви, спрямованого на створення нових образів, що становить основу творчості. Особливість творчої уяви полягає в тому, що воно є процесом свідомим у своїй основі. Можливість образного передбачення результатів власних дій надають спрямованість творчій уяві. Політ фантазії у творчому процесі забезпечується знаннями, підкріплюється здібностями, стимулюється цілеспрямованістю, супроводжується емоційним тоном. У будь-якому виді діяльності творчу уяву визначається тим, як він вміє перетворювати дійсність, обтяжену випадковими, несуттєвими деталями. Письменники, живописці, композитори, прагнучи відобразити життя в образах свого мистецтва, вдаються до творчій уяві. Сутність художньої уяви полягає, перш за все, в тому, щоб зуміти створити нові образи, здатні бути носієм ідейного змісту. Особлива міць художньої уяви полягає в тому, щоб створити нову ситуацію не шляхом порушення, а за умови збереження основних вимог життєвості. Наприклад, за картинами І.І. Шишкіна ботаніки можуть вивчати флору російського лісу, тому що всі рослини на його полотнах виписані з «документальної» точністю. Але дотримання життєвості і реальності не означає фотографічно точного копіювання сприйнятого, адже у справжнього художника особливий погляд на речі, тому основне завдання художнього твору - показати іншим те, що бачить художник, так, щоб це побачили й інші. Творча уява використовує такого роду фантастику, відхилення про деяких рис дійсності, з метою надати образність і наочність реального світу, основній ідеї чи задуму. Найчастіше творчий процес у мистецтві пов'язаний з активним уявою: перш ніж запам'ятати який-небудь образ на папері, полотні або нотному аркуші, художник створює його у своїй уяві, докладаючи до цього свідомі вольові зусилля.