41. Індивідуальні відмінності в мисленні людини та її інтелект.

Мисленнєва діяльність завжди індивідуально своєрідна, вона виділяється в індивідуально-психологічних характеристиках, що впливають на протікання мисленнєвої діяльності: глибина, широта, гнучкість, самостійність, швидкість, послідовність тощо. Їх називають якостями розуму. Глибина розуму полягає у здатності суб'єкта виділити суттєві характеристики об'єкта і зробити відповідне узагальнення. .Гнучкість розуму - це властивість, яка означає вміння змінити припущення, обраний шлях у вирішенні проблеми, коли змінились її умови і вибір не підтвердився. Усвідомленість мисленнєвої діяльності полягає в тому, що суб'єкт розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв'язання її, особливості міркування та аргументи на користь правильності висновку.Неусвідомленість мислення виявляється в тому, що суб'єкт відчуває труднощі, пояснюючи, які орієнтири добирав для вироблення припущення, якими прийомами можна перевірити його правильність, яких допущено помилок тощо. Самостійність розуму полягає в тому, що суб'єкт виявляє прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення, довести його правильність. До індивідуально-психологічних особливостей мислення психологи відносять навіюваність та критичніст . Навіювання - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив. Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення тощо. Мислення та інтелект - близькі терміни. Ми кажемо "розу­мна людина", позначаючи цим індивідуальні особливості інтелекту. Ми можемо також сказати, що розум дитини з віком розвивається. Таким чи­ном означуємо проблематику розвитку інтелекту. Терміну "мислення" ми можемо назвати як відповідник у нашій по­всякденній мові слово "обмірковування" або "думання. Інте­лект - здатність до мислення. Мислення - процес, у якому реалізується інтелект. Інтелект — це певний ступінь здатності людини розв'язувати завдання (проблеми відповідної складності).З цих позицій можна вести мову про рівень розвитку інтелекту. Він, за логікою, може бути низьким, середнім і високим (або початковим, ни­зьким, середнім, досить високим і високим).Мислення й інтелект віддавна вважають найважливішими і відміт­ними рисами людини.

42. Поняття про уяву.

Уява належить до вищих пізнавальних процесів. Вона зумовлюється потребами, що виникають у житті людини, і насамперед потребою змінити ті чи інші предмети навколишнього світу. Людина не може розпочинати роботу, не уявивши собі її готовий результат. Уява виникла і розвинулася в процесі праці людини. Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.Функції уяви: 1) моделювання кінцевого результату діяльності людини і засобів, необхідних для його досягнення; 2) створення програми поведінки людини, коли проблемна ситуація невизначена;3) створення образів, які не програмують діяльність, а підміняють її;4) створення образів об'єктів з опорою на схеми та описи. Характерні риси уяви: 1) Уява властива лише людині і є необхідною умовою її діяльності;2.)Уява тісно пов'язана з мисленням, пам'яттю, відчуттям, сприйманням та емоціями. 3) Уява завжди є відходом від дійсності, проте в будь-якому разі джерело уяви - об'єктивна дійсність. Зазнаючи впливу емоцій, почуттів, симпатій і антипатій, уява сприяє глибшому осмисленню і пізнанню дійсності, але інколи спотворює її. Так, під впливом кохання наша уява породжує бажаний образ, хоча цей образ може і не відповідати справжньому. Уява в такому разі готує нам чимало гірких розчарувань. 4) Уява - складник творчості. 5) Уява нерозривно пов'язана з усіма ланками психіки людини. Найвищий "розквіт" уяви виявляється у хвилини небезпеки: перед атакою, операцією, перед смертельною небезпекою. Сприймання стимулює уяву. Стимулюють уяву запах, ритми музики.