Журнал реєстрації господарських операцій пп «Світанок»

№	Зміст господарських операцій	Коресп. Рах.		Сума.
		д	к
1	Одержані в касу з поточного рахунка	30	31	1500
2	Видана з каси заробітна плата працівникам	66	30	1400
3	Видано з каси під звіт на господарські витрати	37	30	80
4	Прийняті в касу залишки підзвітних сум	30	37	10
5	Внесено на поточний рахунок залишок грошей в касі	31	30	30
6	Надійшли на склад від постачальників матеріали	20	63	3000
7	Зараховано на поточний рахунок кредит банку	60	31	2000
8	Повернуто готівкою невикористані суми цільового фінансування	23	20	1600
9	Перераховано з рахунка для погашення заборгованості постачальникам	63	31	2800
10	Нараховано до сплати постачальникам за рахунок цільового фонду	48	63	700

Білет 10

1 в)

2 в)

3 б)

4 а)

5 в)

6 Бухгалтерський облік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності — керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім — інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності.

Податковий облік доходів і витрат ведеться платником податку на підставі документально підтверджених даних із застосуванням відповідних правил і форм обліку.

Предметом податкового обліку виступає діяльність підприємства, в результаті якої у платника податків виникають зобов’язання щодо обчислення та сплати податків [55].

У податковому обліку застосовується кілька методів: касовий метод; метод нарахувань; метод першої події; метод останньої події (рис. 1).

Податковий облік доходів і витрат платника податків при застосуванні касового методу здійснюється виходячи з моменту придбання платником податку права користування або розпорядження доходами й часу визнання за ним понесених витрат з моментом фактичного одержання доходів і здійснення витрат. Якщо платник податків одержує доход або здійснює витрати не в грошовій формі, момент одержання такого доходу або здійснення витрат визначається в тім же порядку, що використовується для визначення моменту одержання доходів або здійснення витрат у грошовій формі.

7)))) за призначенням рахунки поділяються на

1)основні- рахунки обліку господарських засобів та джерел їх утворення

2) Операційні – рахунки обліку господарських процесів і фінансових результатів

3) регулюючі – рахунки, які доповнюють показники основних рахунків

8 Конкретно-емпіричні методичні прийоми бухгалтерського обліку сформувалися на основі загальнонаукових у результаті багатовікового розвитку. Їх застосовують не як констатацію результатів спостереження (наприклад, про перевищення витрат виробництва порівняно з передбаченими нормами); вони не є пізнанням економічних процесів. Бухгалтерський облік лише тоді виконуватиме покладені на нього функції, коли групуватиме інформацію про господарські процеси за ознаками, необхідними для управління виробництвом і маркетингом, сприятиме збільшенню капіталу суб'єктів підприємництва.

Конкретно-емпіричні методичні прийоми бухгалтерського обліку є специфічними для економічної науки. Розрізняють прийоми доку-менталістики, двоїсті, органолептичні та балансово-звітні.

9 Тип змін у балансі

№	зміни в балансі							Тип змін
	А			П
	Збіл		зменш	Збіл		зменш
1	15000		-	15000		-		3
2	420		420	-		-		1
3	7200		7200	-		-		1
4	-		14000	-		14000		4
		А			Сума		П					Сума
		Основні засоби			690000		Статутний капітал					800000
		Виробничі запаси			128220		Нерозподілений прибуток					50000
		Незавершене виробництво			45780		Короткотермінові кредити банків					75000
		Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті			87000		Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги					26000
					951000							951000

Білет 11

1.А

2.В

3.В

4.В

5.А

6. Обектом обліку є капітал. Капітал- це сукупність матеріальних ресурсів,фін.вкладів і витрат на придбання прав необхідних для субекта господарювання.

Джерелами утворення капіталу складаються з власних і позичкових.

Власний капітал – визначена вартість майна субекта господарювання

Позичковий-частка у вартості майна суб’єкта господарювання придбана на зобов’язаннях повернути позикодавцю кошти чи цінності еквівалентом вартості його майна.

Позичкивий капітал поділяють на короткостроковий(до 1 року) і довгостроковий(більше 1 року)

Капітал поділяють на основний і оборотний.Основний поділяють на:

-основні засоби-вартість ресурсного майна,яка перебуває в експлуатації тривалий період часу і переносить свою вартість на новостворений продукт протягом кількох циклів обігу у формі зносу

-нематеріальні активи-витрати на придбання прав власності,користування земельними ділянками тощо.

-довгострокові фінансові вкладення-витрати на часткову участь в статутному капіталі інших субектів господарювання;витрати на придбання акцій облігацій на довгострокових умовах

Оборотний капітал:

-матеріальні оборотні засоби-матеріальні цінності,які здатні здійснити цикл обігу і перетворитись у кошти

-кошти у розрахунку

-короткострокові фінансові вкладення-вклад у підприємство терміном до 1 року

7.Первинний документ-це письмова фіксація достовірності виконання господарської операції, складений у момент її здійснення, який має обов*язкові реквізити, встановлені нормативними документами, що надають йому юридичної сили.

За місцем складання бухгалтерські документи поділяють на внутрішні (оформлені на підприємстві) та зовнішні (отримані від партнерів та інших підприємств і установ).

За призначенням бухгалтерські документи поділяють

• розпорядчі, які вміщують розпорядження на право здійснення операцій (доручення на отримання матеріальних цінностей, платіжне доручення, вимога тощо);

• виконавчі (оправдальні), що підтверджують факт здійснення господарської операції (прибутковий ордер, накладна, рахунок-фактура);

• бухгалтерського оформлення, що їх складають працівники бухгалтерії на підставі даних розпорядчих і виконавчих документів (розрахунки заробітної платні, амортизації, податків);

• комбіновані, в яких поєднані ознаки розпорядчих, виконавчих документів та документів бухгалтерського оформлення (лімітно-забірна карта, наряд тощо).

8. Інвентаризація – це сукупність обліково-аналітичних, товарознавчих, юридичних та інших органолептичних процедур перевірки фактичного стану матеріальних та грошових об*єктів, щодо відповідності їх кількісних і якісних характеристик відображених у бухгалтерському обліку.

Основними цілями інвентаризації є :

– виявлення фактичної наявності майна;

– перевірка повноти відображення в обліку зобов’язань;

– співставлення фактичної наявності майна із даними бухгалтерського обліку.

За часом проведення інвентаризації поділяють на планові та позапланові.

Позапланові інвентаризації проводять при зміні матеріально-відповідальної особи, у зв*язку із стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей.

Окремим видом планових інвентаризацій є перманентні, які проводяться безперервно за індивідуальним графіком з метою запобігання викрадення цінностей та безгосподарності.

За обсягом охоплення інвентаризації поділяють на повні і часткові.

Повні інвентаризації охоплюють все майно підприємства та стан зобов’язань.

Часткові інвентаризації охоплють окремі види майна або зобов’язань.

9.

Д 30 К

С-до 10

1.110000 4.90 000

2.1600 5.1300

3.600 6. 600

Об.112200 Об. 91900

С-до 20310

Д 31 К

С-до

1.110000

2.1600

3.600

Д 66 К

С-до

4.90000

Д 37 К

С-до

5.1300

6.600

Білет 12

1. В

2. В

3. В

4. Б

5. А

6. Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансово-майновий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

Бухгалтерський баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення активів підприємства, а в правій, що називається пасивом, — капітал, забезпечення та зобов’язання підприємства.

Розрізняють такі види бухгалтерського балансу:

• вступний — складається на початку діяльності підприємства;

• періодичний — складається протягом календарного року за звітними періодами;

• річний — відображує стан капіталу підприємства, розміщеного в активах і пасивах на початок наступного року, а також результати діяльності за попередній рік;

• об'єдну вальний — складається в разі злиття кількох підприємств у об'єднання на правах юридичної особи;

• розподільний — складається при реструктуризації великих підприємств, поділу їх на менші за обсягом підприємства з правами юридичної особи;

• сапований — призначений для коригування контрактивних та контрпасивних статей балансу;

• ліквідаційний — складається в разі ліквідації підприємства, яке має статус юридичної особи;

• зведений — складається на підприємстві, до складу якого входять реструктуризовані підприємства чи господарства, виділені на самостійний баланс;

• консолідований — передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи.

7.

1-Перевірка первинних документів за формою передбачає перевірку записів усіх реквізитів, підтверджень тотожності підписів, виявлення вмправлень, підчищань.

2-Контроль документів за змістом полягає у перевірці правильності відображення госп. Операцій на рахунках у бухг. Обліку, виявленні протизаконних операцій.

3 – Прийом службового розслідування полягає в держанні письмового пояснення від осіб які брали участь в оформленні документа.

4-Прийом контролю заміру виконаної роботи.

5- Прийом вибіркових спостережень.

6- Спеціальна перевірка.

7- Зустрічна перевірка.

8- Взаємний контроль операцій.

9- Арифметична перевірка документів.

8. Інвентаризація — це спосіб виявлення фактичної наявності та стану цінностей на певну дату шляхом реєстрації, вимірювання, зважування і т.д. з подальшим порівнянням отриманих даних із даними бухгалтерських записів.

Для проведення інвентаризації керівник підприємства наказом призначає інвентаризаційну комісію. В наказі зазначають терміни проведення інвентаризації. Керівництво комісією здійснює сам керівник, або його заступник. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково має входити головний бухгалтер або представник бухгалтерії.

До початку інвентаризації комісія повинна отримати від матеріально-відповідальної особи розписку про те, що в бухгалтерію передані усі прибуткові та видаткові документи і що немає жодних неоприбуткованих або не виданих матеріальних цінностей. На момент інвентаризації потрібно зробити усі необхідні записи по рахунках і вивести залишки на дату її проведення. Усі операції, пов’язані з рухом матеріальних цінностей, повинні бути припинені.

Отримані дані під час інвентаризації, вносяться в спеціальні документи — інвентаризаційні описи, в яких зазначають найменування і кількість цінностей. Описи складають окремо по кожній матеріально-відповідальній особі та місцем зберігання і підписуються усіма членами комісії. Після цього, оформлені описи здають до бухгалтерії, де результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльній відомості.

Білет 13

1. А,Б,В ?

2. Б

3. В?

4. В

5. Б

Предметом бухгалтерського обліку є капітал та його обіг у процесі виробництва,реалізації та споживання продукту, а також джерела утворення та використання його в господарській діяльності.

Обектом – капітал- сукупність матеріальних ресурсів,фінансових вкладів та витрат на придбання прав необхідних для субектів господарювання

Метод бо- це сукупність способів і прийомів, за допомогою яких господарська діяльність підприємства відображається в обліку.

7. У б.б. виділяють 4розділи активу і 5 розділів пасиву.

У 1розділі надають інформацію про наявність необоротних активів:

- нематеріальні активи-витрати на придбання прав власності,користування земельними ділянками тощо.

- основні засоби-вартість ресурсного майна,яка перебуває в експлуатації тривалий період часу і переносить свою вартість на новостворений продукт протягом кількох циклів обігу у формі зносу

-незавершене будівництво- - об'єкти, які розпочаті будівництвом і не прийняті в експлуатацію

- довгострокові фінансові вкладення-витрати на часткову участь в статутному капіталі інших субектів господарювання;витрати на придбання акцій облігацій на довгострокових умовах