8За призначенням облікові реєстри поділяють на:

• хронологічні;

• систематичні;

• комбіновані.

Хронологічні – реєстри, в яких записи здійснюють у хронологічній послідовності. Це різноманітні реєстраційні журнали, касова книга тощо.

У систематичних облікових реєстрах відображають у певній послідовності і з певним групуванням однорідні за економічним змістом операції. Прикладом систематичного відображення операцій є заповнення даних у касовій книзі (у межах одного дня).

Комбінованими називають реєстри, в яких записи роблять одночасно за хронологічним і систематичним порядком. Комбіновані записи застосовують у журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі.

За обсягом змісту бухгалтерські реєстри поділяють на синтетичні й аналітичні.

9

білет 5

1, А

2, А

3, В

4, Б

5,б

6, Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

• здійснення безперервного, суцільного, взаємопов'язаного й документального спостереження за економічними процесами та явищами на підприємстві;

• забезпечення достовірною і своєчасною інформацією про господарські процеси і явища, що здійснювалися на підприємстві, про наявність і стан господарських засобів та їх джерел внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації;

• формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю господарської діяльності підприємства.

7, Поняття предмету бухгалтерського обліку визначається тими цілями і завданнями, які покладені підприємством на бухгалтерський облік. Предмет бухгалтерського обліку визначається відповідно до функцій, покладених на нього в управлінні мікро- і макроекономік. Бухгалтерський облік здійснює інформаційне відображення обігу капіталу на підприємстві, контролює його раціональне використання, розподіл суспільно необхідного продукту для задоволення потреб конкретної людини.

Предмет бухгалтерського обліку визначається об'єктом первинного спостереження та відображення. Це капітал, джерела формування капіталу та господарські процеси.

Капітал, основний і оборотний, використовується власником у підприємницькій діяльності з метою його примноження.

Господарські процеси об'єднують багатогранні та різнобічні господарські і фінансові операції, які відображають виробництво, оплату праці, витрати, інвестиції та інше. Саме ефективність використання капіталу проявляється в господарських процесах.

Отже, об’єкт бухгалтерського обліку – це капітал, його обіг в процесі виробництва, джерела формування капіталу та його використання у господарській діяльності.

Будь-який суб'єкт господарювання розпочинає свою діяльність у сфері виробництва тільки при первісному нагромадженні фінансових ресурсів, які використовуються у формі капіталу.

Капітал – це сукупність матеріальних ресурсів, грошових коштів, фінансових вкладень, а також витрат на придбання прав, необхідних для здійснення діяльності суб'єкта господарювання.

8 Госп процес це взаємодія матеріальних, технічних та трудових і фінансових ресурсів, в результаті якої створюються продукти, виконуються роботи чи надаються послуги.

Господарська операція це дія або подія яка зумовлена зміною в структурі активів, зобов’язань та власного капіталу.

За економічним змістом госп. Операції поділяються на:

1. Госп операції, пов’язані з процесом формування матеріальних ресурсів

2. Госп операції пов’язані із спожив ресурсів в процесі виробництва

3. Госп. Операції пов’язані із реал ресурсів.

9.

ОЗ	ВЗ	НВ	ГП	ГКВК	ГКРБ	ЗАСОБИ В РОЗРАХУНКУ
						ПІДЗВІТНИМ	ІН. ОСОБАМ
40000 210000 7000 3000	53000 9000 2000 48000 400	8500 1000 2500	21700 8800 7500 2500	500	53500	40 120	18400
260000	112400	12000	38000	500	53500	160	18400

Білет 6

1 а)

2 б)

3 б)

4 а)

5 б)

6 Управлінський облік – це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки i контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Система управлінського обліку призначена для рішення внутрішніх задач керування підприємством і є його ноу-хау. Для керування підприємством необхідна детальна інформація, що враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву в досягненні стратегічної мети підприємства.

Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення масових кількісних та якісних явищ і закономірностей загального розвитку за конкретних умов місця й часу (перепис наявності обладнання, визначення середньої заробітної плати працівників підприємства за категоріями працюючих, кількість і якість вироблюваної продукції, використання робочого часу, чисельності населення тощо). Дані про господарські та виробничі зміни статистичний облік одержує з оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Наприклад, за даними статистичного обліку можна визначити зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції (робіт, послуг), чисельність працюючих за віком, статтю, кваліфікацією тощо. Ці дані допомагають аналізувати результати різних процесів і прогнозувати подальший їх розвиток.

7 Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:

1. Необоротні активи.

2. Оборотні активи.

3. Витрати майбутніх періодів.

До необоротних активів належать:

а) Нематеріальні активи

б) Основні засоби

в) Інші необоротні активи, до яких належать:

- незавершене будівництво;

- довгострокові фінансові інвестиції, інші фінансові інвестиції;

- довгострокова фінансова заборгованість;

- відстрочені податкові кредити;

- інші необоротні активи.

До оборотних активів належать:

а) Запаси, до яких віднесені:

6) Дебіторська заборгованість

в) Грошові кошти та їхні еквіваленти:

До витрат майбутніх періодів

Належать витрати, що здійснені у даному звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів

8 ПАСИВ 1розділ пасиву-власний капітал:

-статутний капітал-джерело фінансування підприємства

-пайовий-сформований учасниками у вигляді грошових вкладів

-додатковий- сума на яку вартість реалізації акцій перевищує номінальну вартість

-інший додатковий капітал-сума дооцінки активів підприємства

-нерозподілений прибуток- прибуток,який залишаеться після сплати всіх податків.

2розділ-інформація про склад забезпечень наступних витрат і платежів величина яких може бути визначена тільки шляхом прогнозних оцінок

3розділ-про довгострокові зобов’язання-боргові зоюовязання або кредити з терміном погашення більше 1 року

4розділ-про поточні зобов’язання:

-короткостроковий кредит-кредит з терміном погашення до 1 року

-кредитна заборгованість -суми, які нараховуються постачальникам за купівлю у них товарів або послуг в кредит.

-Векселі- цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя

5розділ-інформацію про суму доходів майб періодів,а саме доходів,що мали місце протягом поточного чи попередніх звітних періодів,але належать до наст звітних періодів.

9 Тип змін у балансі

№	Зміни в балансі						Тип змін
	А		П
	Збіл	Зменш		Збіл	Зменш
1	15000	15000		-	-		1
2	-	-		30000	30000		2
3	50000	-		50000	-		3
4	-	60000		-	60000		4

Баланс на наст. Місяць

А	Сума	П	Сума
Основні засоби	690000	Статутний капітал	830000
Виробничі запаси	17000	Нерозподілений прибуток	20000
Незавершене виробництво	54000	Короткотермінові кредити банків	0
Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті	26000	Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	98000
	940000		940000

Білет 7

1,Б

2,В

3,В

4,А

5,Б

6, У новоіталійській формі (автор Ф. Гаратті, 1688 р.) чітко розмежовуються синтетичний і аналітичний облік. Починаючи з цієї форми, у бухгалтерському обліку появляється дворівневий аналітичний поділ: факти господарської діяльності систематизують у регістрах аналітичного обліку і на синтетичних бухгалтерських рахунках. Дані з допоміжних книг аналітичного обліку підсумовують і порівнюють

з даними відповідних рахунків Головної книги, тим самим забезпечуючи контроль. Оскільки ведення записів на синтетичних та аналітичних рахунках у новоіталійській формі здійснюється окремо, можливостей для розподілу облікової праці тут більше, ніж у старо-італійській формі.

У німецькій формі обліку (Ф. Гельвіг, 1774 р.) Меморіал, як проміжний регістр, не ведеться, натомість Журнал поділяється на два регістри — на Журнал і Касову книгу. У першому записують усі факти господарської діяльності, крім руху готівки, у другому — касові обороти. Суттєвою особливістю німецької форми є принцип накопичення — записи в Головній книзі роблять не одразу після запису в Журналі (вони не дублюють кожну проводку), а заносять одночасно за звітний період загальними підсумками, згрупованими у зведеному журналі.