- •Практичне заняття № 27. Афінні перетворення. Основні теоретичні факти.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Задачі для самостійного розв’язання. Практичне заняття № 28. Переміщення. Їх властивості та застосування. Основні теоретичні факти.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Задачі для самостійного розв’язання.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Практичне заняття № 30. Інверсія. Властивості та застосування Основні теоретичні факти.
- •Приклади розв’язання задач.
Задачі для самостійного розв’язання.
1. Записати формули
осьової симетрії за координатами двох
симетричних точок
та
.
2. Записати формули
осьової симетрії, якщо вісь симетрії
задана рівнянням
.
3. Довести, що точки, симетричні до деякої точки відносно середин заданого чотирикутника, є вершинами паралелограма.
4. Знайти рівняння
прямої, яка симетрична до прямої
відносно осі симетрії, заданої рівнянням
.
5. Знайти рівняння
прямої, яка симетрична до прямої
відносно осі симетрії, заданої рівнянням
.
6. Записати формули
перетворення, яке є композицією трьох
осьових симетрій з осями
,
та
.
7. На сторонах паралелограма поза ним побудовані правильні трикутники. Довести, що їх вершини, які не належать заданому паралелограму, є вершинами іншого паралелограма.
8. Поворот навколо
точки
відображає точку
на точку
.
Обчислити координати точки
,
якщо:
1)
;
2)
;
3)
.
9. Обчислити координати центра повороту, заданого формулами
.
10. Скласти рівняння
образу прямої
при повороті навколо точки
на кут
.
11. Скласти рівняння
образу прямої
при повороті навколо точки
на кут
.
12. На прямій
,
заданій рівнянням
,
взяли точку
,
а на прямій
,
рівняння якої
,
взяли точку
.
Записати формули повороту
,
при якому
,
.
13. Дано точку
перетину медіан рівностороннього
трикутника
та рівняння прямої
:
.
Записати рівняння прямих
та
.
14. Через центр
правильного трикутника проведені дві
прямі, кут між якими дорівнює
.
Довести, що при перетині цих прямих з
трикутником утворюються рівні відрізки.
15. Задані два повороти з різними центрами. Побудувати нерухому точку композиції цих поворотів.
16. Записати формули
ковзної симетрії, заданої віссю
та вектором
.
Знайти координати образу точки
.
17. Записати формули
ковзної симетрії, заданої віссю
та вектором
.
Знайти координати образу прямої
.
18. Точки
та
лежать по одну сторону відносно деякої
прямої. Довести, що на цій прямій існує
точка
така, що прямі
та
утворюють з даною прямою рівні кути.
19. В ортонормованому
репері перетворення площини задане
формулами
.
Довести, що це перетворення є рухом та
встановити його вид.
20. Задані рівні
відрізки
.
Скласти формули переміщення, яке
переводить
в
,
у
,
якщо
,
,
,
.
21. Площина
повертається навколо точки
на кут
такий, що
,
.
В яку пряму при цьому повороті перейде
пряма
?
22. Задані координати
вершин трикутників
та
:
,
,
,
,
,
.
Довести, що трикутники рівні. Скласти
рівняння руху, який суміщає вершини
трикутників та встановити його вид.
Практичне заняття № 29. Гомотетія та перетворення подібності.
1.
Нехай задане деяке дійсне число
,
а також на площині зафіксована довільна
точка
.
Кожній точці
площини поставимо у відповідність точку
таку, що
.
(1)
Оскільки при
побудованій таким чином відповідності
кожна точка має єдиний образ і різні
точки мають різні образи, то введене
правило задає перетворення площини.
Таке перетворення площини називають
гомотетією
і позначають символом
.
Точку
називають центром
гомотетії,
а число
- коефіцієнтом гомотетії.
При
вектори
та
напрямлені однаково, тому точки
та
лежать по одну сторону відносно точки
.
П
ри
вектори
та
напрямлені протилежно, тому точки
та
лежать на прямій, яка містить точку
,
але по різні сторони відносно неї (рис.
1).
При
виконується рівність
,
тому точки
та
співпадають. Отже, гомотетія з коефіцієнтом
є тотожнім перетворенням.
При
із умови (1) дістаємо, що
.
Одержана рівність означає, що точки
та
розташовані симетрично відносно точки
.
Тому гомотетія з коефіцієнтом
є центральною симетрією з центром у
точці
.
Нехай задані дві
гомотетії
та
із спільним центром у точці
та коефіцієнтами
і
,
а також
та
.
Оскільки виконуються рівності
та
,
то
.
Таким чином, композиція двох гомотетій
із спільним центром та коефіцієнтами
та
є гомотетією із тим же центром та
коефіцієнтом
,
тобто
.
Із рівності (1)
дістаємо
,
тобто перетворення, яке є оберненим до
гомотетії
,
теж є гомотетією з тим же центром та
коефіцієнтом
:
.
Сказане вище дозволяє стверджувати, що
множина всіх гомотетій із спільним
центром утворює групу.
Виберемо на площині
довільну афінну систему координат
з початком у точці, яка є центром
гомотетії, та розглянемо точку
.
Якщо точка
є гомотетичною до точки
,
то із рівності (1) випливає, що
.
(2)
Одержані співвідношення є частинним випадком формул
,
які визначають афінні перетворення, тому можна стверджувати, що група гомотетій є підгрупою групи афінних перетворень та володіє всіма властивостями останньої.
Якщо центр гомотетії
розташувати у деякій точці
,
відмінній від початку координат, то
формули (2) набудуть виду
.
(3)
Нехай задані дві
гомотетії з коефіцієнтами
та
з центрами у різних точках. Тоді при
їх композиція є гомотетією з коефіцієнтом
та центром у точці, яка належить прямій,
що проходить через центри заданих
гомотетій. При
композиція гомотетій є паралельним
перенесенням.
Розглянемо деякі властивості гомотетії. Як було сказано вище, гомотетія, будучи частинним випадком афінних перетворень, володіє всіма властивостями цих перетворень. Зокрема при гомотетії:
1) колінеарні вектори відображаються у колінеарні;
2) пряма відображається на пряму, причому паралельні прямі переходять у паралельні прямі;
3) відрізок переходить у відрізок, а точка, яка ділить відрізок у деякому відношенні, переходить у точку, яка ділить образ відрізка у такому ж відношенні. Зокрема середина відрізка переходить у середину відрізка;
4) півплощина переводиться у півплощину;
5) перетворення
гомотетії можна задавати відповідністю
двох реперів
та
,
де
,
.
В
ластивість
2) дозволяє запропонувати спосіб
відшукання образу довільної точки, якщо
відомий центр гомотетії та пара
відповідних гомотетичних точок. Справді,
нехай
і задана довільна точка
.
Якщо точка
не належить прямій
,
то образ точки
буде знаходитися на перетині прямої
та прямої, яка проходить через точку
паралельно до прямої
(рис. 2). Якщо ж точка
належить прямій
,
то спочатку знаходять образ довільної
точки, яка не належить прямій
,
а потім за допомогою пари одержаних
гомотетичних точок знаходять образ
точки
.
6) нехай задані дві
різні паралельні прямі
та
,
причому
.
Тоді існує єдина гомотетія, яка точку
переводить у точку
,
а точку
- у точку
.
Такою є гомотетія з коефіцієнтом
та з центром у точці, в якій перетинаються
прямі
та
(на рис. 2 – точка
).
Умова того, що задані паралельні прямі
– різні, не є обов’язковою.
6) при гомотетії
відстані між точками змінюються в одне
і те ж число
разів. Рівні відрізки відображаються
на рівні відрізки.
7) при гомотетії зберігаються величини кутів. Як наслідок, перпендикулярні прямі при гомотетії переходять у перпендикулярні.
8) при гомотетії
коло з радіусом
переходить у коло з радіусом
,
центр якого знаходиться у точці, яка є
образом центра заданого кола.
9
)
існує дві гомотетії, кожна із яких
переводить деяке коло у довільне
неконгруентне коло (рис. 3).
Нехай задано дійсне число .
Означення.
Перетворення площини, при якому відстані
між точками змінюються в одне і те ж
число
разів, називається перетворенням
подібності
з коефіцієнтом
подібності
.
Згідно з означенням,
якщо точки
та
відображаються при перетворенні
подібності з коефіцієнтом
на точки
та
,
то
.
Прикладом такого
перетворення може бути гомотетія з
довільним коефіцієнтом
,
при якій, як ми знаємо, відстані між
точками змінюються в
разів. Позначатимемо перетворення
подібності з коефіцієнтом
символом
.
Перетворення подібності з коефіцієнтом є рухом, оскільки воно не змінює відстані між точками. Тому рухи є частинним випадком перетворень подібності.
Множина всіх
перетворень подібності утворює групу.
Справді, композиція двох перетворень,
які змінюють відстані між образами
точок в
та
число разів теж буде перетворення
подібності, яке змінює відстані між
парами відповідних точок у
разів. Перетворення, обернене до
,
змінює відстані між прообразами в
разів, тобто
.
Встановимо зв'язок
між групою перетворень подібності та
групою афінних перетворень. Нехай
- деяке перетворення подібності з
коефіцієнтом
.
Тоді
,
де
- гомотетія з центром у довільній точці
та коефіцієнтом
,
- рух. Тому
.
Таким чином, довільне перетворення подібності з коефіцієнтом можна представити у вигляді композиції гомотетії з довільним центром і коефіцієнтом та руху. Оскільки обидва дані перетворення є афінними, то група перетворень подібності є підгрупою групи афінних перетворень і їй характерні всі властивості цієї групи.
Отже, при перетворенні подібності
1) колінеарні вектори відображаються у колінеарні;
2) пряма відображається на пряму, причому паралельні прямі переходять у паралельні прямі;
3) відрізок переходить у відрізок, а точка, яка ділить відрізок у деякому відношенні, переходить у точку, яка ділить образ відрізка у такому ж відношенні. Зокрема середина відрізка переходить у середину відрізка;
4) півплощина переводиться у півплощину;
5) зберігаються величини кутів, зокрема перпендикулярні прямі переходять у перпендикулярні.
6). Перетворення
подібності можна задавати відповідністю
двох реперів
та
,
де
,
,
,
- кут між векторами
та
.
При такому способі задання перетворення
точці
,
яка розглядається у початковому репері,
ставиться у відповідність точка з такими
ж координатами, але уже відносно другого
репера.
Співвідношення
,
(6)
де
,
є аналітичним вираженням перетворень
подібності.
Назвемо дві фігури та подібними, якщо у групі перетворень подібності існує перетворення, яке фігуру відображає на фігуру . Той факт, що фігура подібна до фігури , будемо записувати у виді ~ .
Два довільні кола, квадрати та інші правильні многокутники із однаковим числом сторін, ромби з однаковим відношенням діагоналей – подібні. Із шкільному курсі геометрії відомі ознаки подібності трикутників, згідно з якими два трикутники подібні, якщо: 1) їхні відповідні сторони пропорційні, 2) вони мають по дві пропорційні сторони та рівні кути між ними, 3) вони мають по два рівні кути.
Відношення ~ “бути подібним”, задане на множині всіх геометричних фігур, є відношенням еквівалентності. Воно розбиває цю множину на класи еквівалентності, кожний із яких називають формою фігури.
