Електрогідравлічний привод егсп

Електрогідравлічний привод  ЕГСП (рисунок 1.8) включає два каскади керування і наступні елементи:

1 – заслінка (дросельний пристрій типу сопло-заслінка);

2, 3 – сопла (перший каскад керування);

4 – розподільний золотник із закритими робочими вікнами (другий каскад керування);

5, 6 – лінії, що приєднуються до гідродвигуна;

7 – гідродвигун (гідроциліндр);

8 – датчик зворотного зв'язку;

9 – пристрій УМЕ-100;

10 – електромеханічний перетворювач ЕМП.

Рисунок 1.8 – Схема гідроприводу моделі ЕГСП

Цей привод ЕГСП призначений для виконання різних технологічних робіт із програм, що задається на магнітних стрічках, перфокартах, у пам'яті ЕОМ.

Сигнал керування у вигляді напруги надходить в пристрій 9, куди також надходить сигнал від ДОС . Виробляється різниця напруг , що перетворяться в струм , останній надходить у котушку ЭМП. Заслінка притягується, зменшуючи, наприклад, дросельну щілину 11. У результаті цього тиск зростає, стає більше, ніж тиск . Різниця тисків зміщує золотник 4 вліво, відкривається прохідний перетин розподільчого золотника 4, і прохід рідини з лінії А в поршневу порожнину циліндра, що одержує переміщення для виконання механічної роботи. Зі зливальної порожнини циліндра по лінії рідина витісняється на злив у бак. Заслінка ЭМП за допомогою лінійної пружини зв'язана з плунжером 4. Коли сила пружини стане рівній силі на ЭМП, заслінка повернеться із середнього положення, тиски р_а і р_б вирівнюються і золотник зупиниться. У такий спосіб здійснюється переміщення робочого органа по програмі.

Гідроприводи з логічним керуванням

Нехай з пункту контролю деталь скочується по похилій площині, у якій виконані отвори, які зачиняються люками АВСД (рисунок 1.9). Кожен люк відкривається своїм приводом.

Якщо Х₁=1 і Х₂=1, то логічний елемент «И» видає вихідний сигнал У₁=Х₁Х₂, і гідроциліндр 1 відкриває люк А, деталь потрапляє в отвір під люком А. Якщо Х₁=1, а Х₂=0, то відкривається люк В, люк А при цьому закритий. Якщо Х₂=1, а Х₁=0 то поршнем 3 відкривається люк С (люки А і В закриті). Четвертий люк Д (на рисунку не показаний) завжди відкритий, і деталь проходить у прийомний бак через отвір під цим люком при Х₁=0 і Х₂=0 (при цьому інші люки закриті).

Рисунок 1.9 – Схема гідроприводу з логічним елементом

Контрольні питання

1. Як працює гідропривід з відкритою та замкненою системою циркуляції рідини?

2. В чому складається відміна гідроприводу від пневмопривода?

3. Яку функцію виконує зворотній зв'язок в слідкуючому гідроприводі копіювального верстата?

4. Який принцип дії електрогідравлічного слідкуючого привода (ЕГСП)?

5. Яке фізичне тіло називається рідиною?

6. Який стан набувають пара і рідина, які перебувають у невагомості?

7. Які переваги і недоліки має гідропривід?

Розділ 2 робочі рідини. Основні властивості

Робоча рідина – фізичне тіло, яке володіє великою рухливістю часток, завжди приймаючи форму судини, у якому воно знаходиться. З погляду гідравліки газ – теж рідина.

Рідини підрозділяються на:

– краплинні (у невагомості утворять краплі);

– газоподібні (у невагомості крапель не утворять).

Краплинні рідини мало стисливі.

Надалі ми будемо приймати рідину як однорідну масу.

Функції виконувані рідинами в ГПА і ГПП:

– передача енергії від джерела до споживача;

– змащування всіх елементів (рухливих і нерухомих);

– перенос тепла.

Найчастіше в гідроприводах застосовуються олії на нафтовій основі: індустріальні олії (Інд 5; 8; 12; 20; 30; 45), турбінні олії (Т20;Т22), веретенні олії.

Для роботи в широкому діапазоні температур застосовуються олії:

– ВМГЗ;

– МГ-30;

– в авіації АМГ-10;

– МВП (приладове).

Недолік мінеральних олій – їхня горючість.

Розроблені також негорючі рідини для роботи в гарячих цехах.

Відповідно до міжнародного стандарту ISO негорючі рідини розділяються на класи:

– водяні емульсії типу "олія у воді", що містять 97% води і 2-3 % олії з добавками;

– водяні емульсії типу "вода в олії", містить 40% олії і 60 % води з додаванням присадок;

– водно-гликолеві рідини, що містять 35-50% води, розчинні гликолі і загусники;

– синтетичні рідини, що не містять води.

Застосовувати воду як робочу рідину не рекомендується, тому що окисляються і корозуются робочі поверхні елементів гідроприводів.

Вимоги до рідини:

– негорючість;

– фізична стабільність;

– хімічна стабільність ( не окисляться або мало окисляться);

– повинна мати стійкість при роботі при високих температурах;

– володіти гарною мастильною здатністю;

– повинна бути сумісна з конструкційними матеріалами;

– рідина не повинна бути забруднена, тому що забруднення потрапляють у щілини і заклинюють робочі органи.

Розроблено 19 класів чистоти робочих рідин.