Контрольні питання

1. В чому принцип дії логічного елементу?

2. Які відмінності логічних елементів системи “Волга” і УСЕППА?

3. Які відмінності однотактної системи керування від багатотактної?

4. Яке призначення має тригер СТ-42?

5. Назвіть основні закони перетворення операцій булевої алгебри?

6. Яке призначення має функціональна схема керування?

7. Запишіть таблицю істинності логічного елементу “И”?

8. Яку функцію виконує логічний елемент “ИЛИ-НЕ-ИЛИ”?

Розділ 7 об'ємні насоси

Під насосом у загальному випадку розуміється енергетична машина чи установка, що призначена для перекачування середи (рідини) при одночасному збільшенні тиску (чи кінетичної енергії) (рисунок 7.1).

Рисунок 7.1 – Класифікація об’ємних насосів

Однопоршневі насоси

У промисловості випускаються поршневі насоси з ручним (рисунок 7.2,а) і кривошипно-шатунним (рисунок 7.2,б) приводами.

у гідросистему

а)

крайнє положення

у гідросистему

б)

Рисунок 7.2 – Принципова схема однопоршневого насосу:

а – з ручним приводом;

б – із кривошипно-шатунним приводом.

Основними частинами однопоршневих насосів є: 1 – робоча камера, 2 – витискач, 3 – шатун, 4 – кривошип, 5,6 – зворотні клапани, 7 – циліндр, 8 – рукоятка.

Робота насоса включає наступні цикли:

а) заповнення робочої камери рідиною;

б) витиснення робочої рідини в гідросистему.

Максимальне переміщення поршня (дивись рисунок 7.2, а), відповідне переміщення - .

Так як довжина шатуна значно більше, ніж радіус кривошипа тобто приймають , тоді

. (7.1)

При переміщенні поршня вправо (дивись рисунок 7.2) тиск у робочій камері знижується до р_абс . Під різницею тисків (р_ат – р_абс) рідина з бака заповнює робочу камеру. При переміщенні витискача з правого положення вліво рідина витісняється з робочої камери з тиском р у гідросистему через зворотний клапан 6.

всмоктування

нагнітання

Рисунок 7.3 – Графік подачі насоса

Швидкість переміщення витискача ,

де ω - кутова швидкість кривошипа.

Після диференціювання функції переміщення , що визначається виразом (7.1), одержимо .

Витрата рідини, що витісняється з робочої камери, виразиться без врахування витоків, як

, (7.2)

де S – площа поршня витискача.

Таким чином, графік подачі рідини насосом у функції ходу поршня , буде мати вид (рисунок 7.3). На ділянці від 0 до відбувається всмоктування рідини; на ділянці від до 2  нагнітання.

З рівняння (7.2) випливає, що подача змінюється за законом синусоїди .

Прискорення поршня

або

тобто прискорення поршня змінюється в залежності від кута повороту кривошипа за законом косинуса і пропорційно другого ступеня частоти обертання кривошипа.

Таким чином, за один оберт кривошипа відбувається всмоктування і нагнітання рідини. Щоб зменшити нерівномірність подачі рідини, застосовується насос із двома робочими камерами (рисунок 7.4.).

Рисунок 7.4 – Принципова схема двопоршневого насосу:

1,2 – робоча камера;

3 – витискач;

4 – рейкова шестірня.

При переміщенні поршня 3 вправо рідина в гідросистему надходить з камери 2, при переміщенні поршня вліво – з робочої камери 1. У такий спосіб при зворотно-поворотному обертанні рейкової шестірні 4, графік подачі являє собою криву, показану на рисунку 7.5.

Рисунок 7.5 – Графік подачі насоса з двома робочими камерами