33. Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.

В період античності філософія мала токі особливості:

• ЕА принесла в науку багато мислителів, філософські ідеї і думки зберегли актуальність і значимість і сьогодні: Сократ, Аритотель, Платон, Демокріт і багато інших;

• Принесло багато напрямків:

5. Матеріалізм – утверджує принцип метаріального, природного;

6. Ідеалізм – первинно –дух, ідея, вторинно – матерія.

• Філософія в ЕА започаткувала перші філософські школи, як центри філософської думки. Перша школа – Мілетська (Фалес, Анаксімен, Анаксімандр). Вперше підняли і пояснили проблему першооснови світу, при цьому виходили з первинності – природних факторів.

Таким чином значення філософської ідеї МШ полягав в тому що вони вперше підняли і пояснили першооснови світу виходячи з первинності первоначала, а не надприродної сили.

Також великий вклад у філософію зробив Сократ – пояснив роль самопізнання, самоусвідомлення людини у процесі пізнання оточуючого світу. Довів, що явища і події оточуючого світу можливі лише тоді, коли сама людина переконана в необхідності пізнати. «Пізнай себе, пізнаєш істину, пізнаєш світ» розкриваючи суть теорії пізнання через самопізнання, Сократ переконував, що загальні і об’єктивною формою розвитку оточуючого світу є постійний рух, зміни, перетворення.

І тому процес оточуючого світу є такий вічний і безмежний, як оточуючий світ. Ідеї Сократа зробили великий вклад в філософію античності, а особливо теорія пізнання через самопізнання, самоусвідомлення.

Демокріт – започаткував і пояснив теорію атомістичної будови світу, якою він хотів пояснити, що таке оточуючий світ, яка його первинно основа – атом. Демокріт започаткувавши атомістичну будову світу не тільки розвивав матеріалістичні погляди, а й наукові погляди існування світу. Крім того Демокріт пояснив теж, що світ постійно рухається, змінюється і ці зміни не завжди підвласні нашим органам відчуття. Тому загальною формою розвитку оточуючого світу є рух, перетворення. «Двічі в одно річку не війдеш» - цим самим він започаткував існування мікросвіту.

Епікур пояснив закономірності буття і існування макросвіту. Розкриваючи ці закономірності він пояснив, що макросвіт складається з окремих світів, які необмежені, але кожен окремий світ проходить 3 стадії свого існування: ВИНИКНЕННЯ, ЗАРОДЖЕННЯ І ЗАНЕПАД.

Великий вклад у розвиток філософії в добу античності вніс Платон – започаткував ідею існування іншого світу, потойбічного і пояснив, що цей світ є первинним, світ надчуттєвих ідей, тому що він не підвласний органам чуття.

Таким чином Платон відкрив новий напрямок – ідеалізм (матеріальні погліди відносить на другий план). Арістотель сприяв і розвивав ідеї Платона, але згодом в ній знайшов протиріччя і відійшов від цих ідей і навіт закритикував. Доводив, що сутність речей, явищ не може бути поза ними, а тільки в самих.

Епоха Античності проіснувала майже 1000 років. В 8 столітті до н.е. була закрита остання філософська школа. Це означало кінець філософії ЕА, яка стала важливим етапом у розвитку філософії, як науки.