- •Практична ступінь пізнання. Практика, як основа пізнання і критерії істини.
- •Істина, як ціль і результат пізнання. Категорії абсолютної і відносної істини і їх взаємлзв’язок.
- •Діалектичне філософське вчення про загальний розвиток і взаємозв’язок
- •Принципи і закони діалектики, їх зміст і особливості
- •Закон єдності і боротьби протилежностей у сфері природи і суспільних відносин.
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у нові якісні утворення.
- •Закон заперечення запереченню і його прояви у сфері природи і суспільних відносин.
- •Забезпечення принципів і законів діалектики у науково-філософському розумінні.
- •Суспільні відносини, як соціальна форма руху матерії. Матеріальна і духовна сфера і їх взаємозв’язок
- •Спосіб виробництва, як основа розвитку суспільства. Його структура.
- •Закон відповідності виробничих відносин характеру і рівень розвитку продуктивних сил.
- •Наука, як вища форма пізнання. Роль і її значення у формуванні наукового світогляду.
- •Суспільна свідомість і її структура.
- •Суспільний прогрес та його критерії. Шляхи розвитку суспільства.
- •Філософське розуміння добра і зла
- •Вольтер і Руссо
- •Філософське розуміння життя і смерті.
- •Свобода і відповідальність людина, як необхідна умова існування людини і суспільства.
- •Філософське переконання особи: Матеріалістичні і ідеалістичні погляди людини.
- •Порівняльна характеристика філософських ідей Прокоповича і Сковороди.
- •Філософія і сенс мого життя.
- •Розвиток української філософії в діаспорі.
- •Соціальна структура суспільства. Класи соціальні групи.
- •Глобальні проблеми людства, їх причини і необхідність вирішення.
- •Релігія як специфічна форма філософського мислення.
- •Антична філософія. Мілетська школа.
- •Матеріалістичні погляди Сократа, Демокріта, Епікура.
- •Філософські погляди Платона і Аристотеля
- •Актуальність і суспільна значимість філософських ідей античної філософії.
Глобальні проблеми людства, їх причини і необхідність вирішення.
Філософська ера, в якій ми живемо і відчуваємо її як сучасну, характеризується швидкою зміною техніки і технології, систематичним за-стосуванням наукових знань в житті суспільства, що значно полегшило життя людині, але одночасно виникла реальна загроза самознищення люд-ства в результаті виникнення і загострення глобальних проблем сучасності.
Під глобальними проблемами розуміють ряд найбільш актуальних проблем, що зачіпають інтереси усього людства, які одночасно вимагають для свого вирішення колективних зусиль усього світового співтовариства, а при несвоєчасному вирішенні загрожують його існуванню.
До найважливіших глобальних проблем сучасності відносяться: - проблема війни і миру, суть якої полягає в усуненні війни з життя суспільства і встановленні миру, від чого залежить не лише успішне вирішення всіх інших глобальних проблем, але і саме існування людської цивілізації , загострення її нового аспекту - проблеми світового тероризму, який стає частиною державної політики ряду країн світу, небезпечність тероризму, як способу політичної боротьби, починає усвідомлюватися лише зараз і не стала поки що частиною політичної культури всього сучасного людства; - екологічна проблема, суть якої в глобальній зміні природного середовища існування людства, в швидкому зменшенні природних ресурсів, у поглибленні відновлюваних процесів у природі, що ставить під загрозу майбутнє людського суспільства; - демографічна проблема і пов'язані з нею проблеми відсталості країн, що розвиваються - суть яких в неспроможності відсталих країн забезпечити населення, що подвоюється кожних 20-30 років, матеріальними і культурними благами, в першу чергу продовольством, житлом, освітнім закладами, товарами повсякденного попиту відповідно до обсягів приросту населення, що ще більше загострює проблеми бідності, грамот-ності, продовольства, охорони здоров'я в цих країнах; - енергетично-сировинна, суть якої у вичерпності обмежених енергетичних і сировинних ресурсів планети.
Найважливішими причинами виникнення глобальних проблем, сучасності є інтернаціоналізація і посилення взаємозалежності державі світу, як головна передумова і найбільш загальна причина перетворення раніше локальних і регіональних проблем в глобальні; науково-технічна революція, що сприяла прискоренню демографічного росту, посиленню антропогенного впливу на природу, зростанню витрат природних ресурсів, посиленню нерівномірності в рівнях господарського розвитку між багатими і бідними країнами, перевороту у військовій справі ; технічно орієнтована культура, в якій виробились цінності, що орієнтували людство на необмежений розвиток технічних засобів і експлуатацію природних запасів і яка сформувала людей, здатних бездумно розгортати атомне озброєння, проводити експерименти в Чорнобилі, знищувати запаси прісної води і т.п.
Комплексність, тісний зв'язок, взаємозалежність і динамізм гло-бальних проблем сучасності ставить не під силу їх пізнання окремими науками, тому виникає потреба в філософському осмисленні як причин їх виникнення і загострення, так і основних передумов вирішення.
Завдання філософії у цьому контексті полягає в інтегрованому на , основі окремих наук погляді на глобальні проблеми сучасності, дослідженні історичних закономірностей виникнення і встановлення найбільш загальних тенденцій їх розвитку ; в формуванні світогляду, ціннісних установок людей, які сприяли б становленню планетарної свідомості і в ре-зультаті спрямовували б на вирішення проблем, що стоять перед людством; забезпеченні духовної підтримки людини перед загрозою катастрофи. Реальна загроза існування людства логічно висуває на порядок денний питання про прогнозування майбутнього розвитку планети і пошук шляхів вирішення глобальних проблем сучасності.
Оскільки життєва позиція людей, їх спосіб мислення значною мі-рою визначають і спосіб дій, реальні вчинки, а в кінцевому рахунку і ре-зультат, до якого вони прагнуть і який досягають, тому більшість дослід-ників пов'язують подолання глобальних проблем сучасності з розвитком культури, із становленням "нового" гуманізму, який полягає в утверджені таких норм і принципів буття, що відображали б інтереси людей планети і тому сприймалися б ними як всезагальні цінності був би орієнтований на формування планетарної свідомості, домінантою якої являється пріоритет загальнолюдських цінностей над більш приватними ( регіональними, наці-ональними, класовими). Отже, зміна історично усталених уявлень про світ, усунення застарілих стереотипів мислення й утвердження нових гуманістичних ідеалів є першим і необхідним кроком на шляху подолання глобальних проблем і пов'язаний він з формуванням оновленого світогляду в основу якого повинен бути покладений новий гуманізм, орієнтований на вироблення планетарної свідомості.
