- •1. Поняття та система зобов’язального права. Відмежування зобов’язальних правовідносин від абсолютних
- •2. Поняття зобов’язання та його елементи
- •3. Класифікація зобов’язань
- •4. Сторони та множинність осіб у зобов’язанні (багатоособовість)
- •5. Підстави виникнення зобов’язання та особливості регресного зобов’язання
- •6. Зміна осіб у зобов’язанні
- •7. Підстави припинення зобов’язання
- •8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
- •9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
- •10. Умови виконання зобов’язання
- •11. Підстави звільнення від виконання зобов’язання
- •1. Види способів забезпечення зобов’язань. Види способів забезпечення зобов’язань, що не передбачені Цивільним кодексом України
- •2. Поняття та види неустойки.
- •3. Порука та підстави її застосування.
- •4. Загальні положення про гарантію. Відмінності поруки від гарантії
- •5. Поняття та види застави
- •1. Поняття договору, його значення та функції
- •2. Класифікація цивільно-правових договорів
- •3. Зміст договору. Проблеми тлумачення змісту договору
- •4. Стадії укладення договору: а) оферта; б) акцепт.
- •5. Відмінності публічної оферти від реклами
- •1. Поняття та система недоговірних зобов’язань в цивільному праві
- •2. Поняття та система деліктних зобов’язань
- •3. Загальні умови виникнення зобов’язання із заподіяння шкоди (деліктних зобов’язань)
- •4. Види зобов’язань з відшкодування шкоди, що виникають незалежно від вини заподіювача шкоди
- •5. Проблемні питання зобов’язань з відшкодування моральної шкоди
- •6. Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки
- •1. Поняття договору купівлі-продажу. Альтернатива реальності чи консенсуальності договору купівлі-продажу та деяких інших видів договорів як новела цку
- •2. Елементи договірного зобов’язання купівлі-продажу
- •3. Форма договору купівлі-продажу
- •4. Права та обов’язки продавця
- •5. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору поставки та його видова характеристика
- •2. Сторони та суб’єкти поставки
- •3. Предмет поставки
- •4. Форма договору поставки
- •5. Права та обов’язки постачальника
- •6. Права та обов’язки покупця
- •1. Поняття договору ренти та його видова характеристика
- •2. Поняття та особливості ренти
- •3. Права та обов’язки одержувача ренти та платника ренти
- •4. Поняття договору довічного утримання та його видова характеристика
- •5. Права та обов’язки відчужувача та набувача
- •1. Поняття договору найму та його видова характеристика
- •2. Види договорів найму
- •3. Елементи договірного зобов’язання найму
- •4. Права та обов’язки наймача
- •5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму
- •Тема : Договір підряду
- •1. Поняття договору підряду та його видова характеристика
- •2. Види договорів підряду
- •3. Елементи договірного зобов’язання підряду
- •4. Ціна та проблеми визначення і зміни кошторису у договорі підряду
- •5. Права та обов’язки підрядника
- •1. Поняття та види договорів з надання послуг. Відмінність договорів з надання послуг від договорів підряду
- •2. Загальні положення про договір з надання послуг
- •3. Поняття та основні елементи договору доручення. Права та обов’язки повіреного та довірителя
- •4. Поняття та елементи договору комісії. Відмінності договору комісії від договору доручення
- •5. Особливості агентського договору
- •1. Поняття та види транспортних договорів
- •2. Загальні положення про договір перевезення
- •3. Договір перевезення вантажу
- •4. Договір перевезення пасажира
- •Тема : Кредитно-розрахункові відносини. Договір позики
- •1. Поняття кредитно-розрахункових правовідносин та види розрахунків
- •2. Форми безготівкових розрахунків
- •3. Договір позики: поняття та елементи
- •4. Форма договору позики
- •Верховний суд україни ухвала від 18 лютого 2009 року
- •5. Права та обов’язки сторін в договорі позики
- •1. Договір банківського вкладу: поняття, сторони, предмет, форма
- •2. Види банківських вкладів
- •3. Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет
- •4. Укладення договору банківського рахунка
- •5. Списання грошових коштів з рахунка
- •1. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності
- •2. Ліцензійний договір: поняття, суб’єкти, предмет
- •3. Строки ліцензійних договорів
- •4. Договір комерційної концесії
- •1. Поняття та види спільної діяльності
- •2. Поняття договору про спільну діяльність
- •3. Форма та умови договору про спільну діяльність
- •4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність
- •5. Правовий режим спільного майна учасників за договором простого товариства
- •1. Поняття та система спадкового права України
- •2. Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування
- •3. Час та місце відкриття спадщини
- •4. Поняття та склад спадщини
- •5. Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.
- •6. Сутність принципу свободи заповіту та його обмеження. Право на обов’язкову частку у спадщині (привілейовані спадкоємці).
- •7. Спадкування за законом: умови та черговість; черги спадкоємців;
- •8. Спадкування за правом представлення та спадкова трансмісія
- •9. Реалізація спадкових прав: порядок прийняття спадщини; відмова від спадщини
- •10. Спадковий договір як новела цивільного права. Відмінності спадкового договору від договору довічного утримання.
8. Поняття виконання зобов’язання. Принципи виконання зобов’язання
Виконання зобов’язання полягає у вчиненні його сторонами певних дій, які становлять зміст їх прав та обов’язків. У більшості випадків виконання зобов’язання полягає у вчиненні активних дій. Виконання зобов’язання може полягати в діях пасивних – утриманні від вчинення певних дій (наприклад, автор не повинен передавати рукопис в інше видавництво).
У недоговірних зобов’язаннях виконання боржником своїх обов’язків полягає у відшкодуванні шкоди потерпілому, поверненні набутого без достатньої правової підстави майна тощо.
Виконання зобов’язання здійснюється за загальними правилами або принципами виконання зобов’язання. Принципами виконання зобов’язання є:
принцип належного виконання зобов’язання;
принцип реального виконання зобов’язання.
9. Принцип належного виконання та його значення. Співвідношення принципів реального та належного виконання зобов’язання
Принцип належного виконання зобов’язання полягає в тому, що зобов’язання повинно виконуватися боржником відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться. Вимоги і умови, які характеризують належне виконання зобов’язання, закріплюються в ЦК, інших нормативних актах, договором сторін. Найважливішими з таких вимог і умов є ті, які висуваються до суб’єктів, предмета, способу, строку і місця виконання зобов’язання.
Принцип реального виконання зобов’язання полягає в тому, що боржник повинен виконати зобов’язання саме в натурі (тобто передати річ, виконати роботу, надати послугу тощо), а не замінити його виконання сплатою грошової компенсації. Відповідно до частини 1 ст. 622 ЦК боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов’язання, не звільняється від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Єдиної думки щодо співвідношення цих принципів у літературі не склалося. Одні автори вважали, що реальне виконання – складова належного виконання. Належне виконання є поняттям більш загальним, а реальне виконання – одна з окремих вимог, яка входить до змісту належного виконання.
Іншу позицію з цього питання займав А.В. Венедиктов, який навпаки вважав, що належне виконання — це складова реального виконання. На його думку, реальне виконання договірних зобов’язань охоплює належне виконання всіх якісних та кількісних показників: не тільки своєчасну передачу всієї кількості передбаченої договором продукції, а й передачу її в обумовленому асортименті відповідно до затверджених стандартів та технічних умов, у комплексному вигляді, а також своєчасне поповнення недостач у деяких партіях, негайне виправлення допущених недоліків або заміну недоброякісної продукції.
О.С. Йоффе взагалі надавав принципу реального виконання значення загального. Зверталася особлива увага на те, що на етапі нормального розвитку зобов’язання реальне виконання передбачає і належне виконання, а після порушення боржником зобов’язання – виконання у натурі.
Найбільш прийнятною в цьому питанні є позиція M.I. Брагінського, який зауважив, що реальне та належне виконання – це різноплощинні явища. У першому виявляється сутність виконання як вчинення певної дії, у другому – якісна характеристика дії (або утримання від дії). Перевіряючи, чи виконав боржник зобов’язання, вирішуються два самостійні за значенням питання: чи вчинила особа дію, яка є об’єктом відповідних правовідносин (тобто чи дотримана вимога реального виконання), а також яким чином ця дія вчинена (чи дотримана вимога належного виконання).
Відповідно до статті 550 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідна до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутністю таких – відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Отже, зобов’язання має бути виконано не тільки в натурі, а й реально, тобто в такому вигляді, як це випливає з відповідної підстави виникнення зобов’язання (договору, адміністративного акта), або відповідно до вимог, що звичайно ставляться. При цьому спеціально підкреслено ще дві обставини, а саме: при виконанні зобов’язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту; виконання зобов’язання має спиратися на засади добросовісності, розумності та справедливості. Саме ці оціночні категорії набувають у сучасному цивільному праві особливого значення. Вони розглядаються як найважливіші критерії, за допомогою яких може визначатися принцип належного виконання зобов’язання.