1. Поняття та види спільної діяльності

Спільна діяльність – це здійснення дій фізичних та юридичних осіб із внесення вкладів та виконання обов’язків для досягнення будь-якої спільної мети.

Ознаки спільної діяльності:

1. обов’язок сторін спільно діяти без створення юридичної особи;

2. мета діяльності, що поєднує учасників, може бути будь-якою, але не може суперечити законові.

Організаційно-правові форми спільної діяльності:

1. спільна діяльність без поєднання вкладів учасників;

2. спільна діяльність з поєднанням вкладів учасників (просте товариство);

3. спільна діяльність зі створенням юридичної особи.

Види спільної діяльності в залежності від суб’єктного складу учасників за резидентським статусом:

1. договори, укладені між українськими суб’єктами;

2. договори, укладені між українськими та іноземними суб’єктами.

Види спільної діяльності в залежності від суб’єктного складу учасників за особовим статусом:

1. договори, укладені між фізичними особами;

2. договори, укладені між юридичними особами;

3. змішані договори, укладені між фізичними та юридичними особами.

2. Поняття договору про спільну діяльність

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання вкладів учасників.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний.

Характерні риси договору простого товариства:

1. об’єднання двох та більше осіб без створення юридичної особи;

2. спільна мета діяльності;

3. формування спільної часткової власності товариства за рахунок вкладів кожного учасника;

4. здійснення дій, необхідних для досягнення мети товариства.

Сторонами договору простого товариства можуть бути як фізичні так і юридичні особи, у тому числі публічно-правові утворення.

3. Форма та умови договору про спільну діяльність

Форма договору про спільну діяльність укладається – письмова.

Умови договору про спільну діяльність визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Істотні умови договору простого товариства:

1. мета діяльності товариства;

2. розмір та порядок внесення вкладів учасників;

3. спільна діяльність учасників;

4. права та обов’язки учасників договору про спільну діяльність;

5. координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ;

6. правовий статус виділеного для спільної діяльності майна;

7. покриття витрат та збитків учасників;

8. участь учасників у результатах спільних дій;

9. інші умови.

4. Договір простого товариства. Відмінності договору простого товариства від договору про спільну діяльність

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний, багатосторонній договір із притаманними йому ознаками, а саме:

1. тотожність інтересів сторін;

2. єдина мета;

3. права та обов’язки кожного із суб’єктів договору стосовно інших учасників;

4. індивідуальна воля кожного з учасників договору.

Зміст договору простого товариства – це сукупність прав та обов’язків його учасників.

Основні права учасників договору простого товариства:

1. право на участь у ведені спільних справ товариства (ст.1135 ЦКУ);

2. право на інформацію (ст.1136 ЦКУ);

3. права, які стосуються спільного майна, у тому числі отримання прибутку (ст.ст. 1133, 1134, 1137, 1139 ЦКУ);

4. право відмовитися від подальшої участі у безстроковому договорі простого товариства (ст.1142 ЦКУ).

Основні обов’язки учасників договору простого товариства:

1. внести вклад в спільне майно товариства, а також утримувати спільне майно (ст.ст.1133 і 1133 ЦКУ);

2. вести разом з іншими учасниками передбачену договором діяльність (ст.1135 ЦКУ);

3. надавати іншим учасникам повну й достовірну інформацію про стан справ у товаристві, а також не поширювати таку інформацію серед третіх осіб, якщо вона є конфіденційною (ст.1136 ЦКУ);

4. брати участь у розподілі витрат та збитків, а також нести відповідальність перед третіми особами (ст.1137 ЦКУ).

Договір простого товариства є видом договору про спільну діяльність, а тому доречніше визначати не його відмінності від договору про спільну діяльність, а про його особливості, до яких належать:

1. учасники договору простого товариства беруть зобов’язання об’єднати свої вклади;

2. у процесі реалізації створюється спільне майно за рахунок внесків, виробленої продукції та доходів. Майно належить учасникам на праві спільної часткової власності;

3. особливий порядок ведення спільних справ простого товариства: під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками на підставі довіреності або спільно всіма учасниками договору простого товариства (ст.1135 ЦКУ);

4. необхідність ведення бухгалтерського обліку (ч. 2 ст.1136 ЦКУ);

5. несення кожним з учасників спільних витрат, а також відшкодування завданих простим товариством збитків;

6. метою договору простого товариства є одержання прибутку або досягнення іншої мети, на відміну від певної мети, що не суперечить законові за договором про спільну діяльність;

7. пропорційний вкладам розподіл прибутку між учасниками (ст.1139 ЦКУ).