- •6.050102 “ Комп’ютерна інженерія” та 6.050101 “Комп’ютерні науки”
- •1. Графи. Основні поняття та визначення
- •1.1. Визначення графа
- •1.2. Типи скінченних графів
- •1.3. Суміжність та інцидентність
- •1.4. Способи задання графів
- •1.5. Маршрути і підграфи
- •На орграфі рис. 1.4, а маршрут (е1, е2, е5) – простий шлях, що є контуром, а маршрут (е1, е2, е3) – простий неконтурний шлях.
- •1.6. Зв'язність і роздільність
- •1.7. Характеристики графів
- •1.8. Дерева і ліс
- •1.9. Приклади задач, які використовують зважені графи
- •2.1. Логіка висловів. Загальні поняття
- •2.2. Формули алгебри висловів
- •2.3. Розв'язання «логічних» задач
- •2.4. Застосування алгебри логіки в теорії автоматів. Схеми перемикачів
- •2.5. Логіка першого порядку (логіка предикатів). Загальні поняття
- •2.6. Інтерпретація формул логіки предикатів
- •2.7. Передуюча нормальна форма
- •2.8. Логіка реляційна
- •2.9. Нечітка логіка. Загальні поняття
- •2.10. Нечітка алгебра
- •2.11. Нечітке числення
- •3. Булеві функції. Основні закони алгебри логіки
- •3.1. Цифрові автомати в схемотехніці та програмуванні
- •3.2. Висловлювання, предикати, булеві функції
- •3.3. Схемні реалізації булевих функцій
- •3.4. Найбільш поширені булеві функції
- •3.5. Основні закони алгебри логіки
- •4. Аналітичне подання булевих функцій. Функціонально повні системи булевих функцій
- •4.1. Досконала диз’юнктивна нормальна форма
- •4.2. Досконала кон’юнктивна нормальна форма
- •4.3. Досконала Шефферівська нормальна форма
- •4.4. Досконала Пірсівська нормальна форма
- •4.5. Функціонально повні системи булевих функцій
- •5. Мінімізація булевих функцій
- •5.1. Карти Карно
- •5.2. Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма
- •5.3. Мінімальна кон’юнктивна нормальна форма
- •5.4. Мінімальна Шефферівська нормальна форма
- •5.5. Мінімальна Пірсівська нормальна форма
- •6. Абстрактні цифрові автомати
- •6.1. Основні поняття, пов’язані з абстрактними автоматами
- •6.2. Способи задання абстрактних автоматів
- •6.3. Приклади синтезу абстрактних автоматів
- •7. Синтез структурного автомата
- •7.1. Етапи канонічного методу структурного синтезу автоматів
- •7.2. Кодування станів
- •7.3. Побудова канонічної таблиці структурного автомата
- •7.4. Вибір елементів пам’яті автомата
- •7.5. Побудова таблиці збудження тригера
- •7.6. Побудова рівнянь функцій збудження і виходів автомата
- •7.7. Побудова функціональної схеми автомата
- •8. Проектування комбінаційних схем на дешифраторах і мультиплексорах
- •8.1. Синтез схем на дешифраторах
- •8.2. Синтез схем на мультиплексорах
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою алгоритму
- •9.1. Послідовність дій, необхідних для побудови управляючого пристрою
- •9.2. Синтез автомата Мілі
- •9.3. Синтез автомата Мура
- •10. Формальні мови і граматики
- •10.1. Визначення формальних мов і граматик
- •10.2. Приклади, що ілюструють первинні поняття
- •10.3. Порожня мова
- •10.4. Типи формальних мов і граматик
- •10.5. Виведення у кв-граматиках і правила побудови дерева виведення
- •10.6. Неоднозначні та еквівалентні граматики
- •10.7. Способи задання схем граматик
- •11. Контекстно-вільні граматики і автомати
- •11.1. Приведені граматики
- •11.2. Виключення ліворекурсивних правил
- •11.3. Виключення ланцюгових правил
- •11.4. Магазинні автомати
- •12. Спадні розпізнавачі
- •12.1. Розділені граматики
- •12.2. Побудова детермінованого спадного розпізнавача
- •12.3. Слаборозділені граматики
- •12.5. Побудова магазинного автомата
- •12.6. Приклади побудови спадного розпізнавача
- •4. Аналітичне подання булевих функцій.
- •8. Проектування комбінаційних схем на
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою
- •Теорія цифрових автоматів та формальних мов. Вступний курс
- •6.050101 “Комп’ютерні науки”
7.5. Побудова таблиці збудження тригера
Побудуємо таблиці збудження Т-тригера і D-тригера для прикладу 1. Далі наведені пояснення щодо Т-тригера.
Оскільки в прикладі 7.1 внутрішні стани автомата кодуються за допомогою двох бітів (табл.7.3), то для структурної схеми цього автомата знадобляться два T-тригери – Т1 і Т2.
Ліва частина таблиці збудження тригера містить двійкові коди алфавіту вхідних станів у поточний момент і станів тригера в попередній момент часу. Права частина таблиці містить стани тригера в поточний момент часу. Таблиця збудження тригера будується за канонічною таблицею структурного автомата так. Розглянемо перший рядок табл. 7.6. Стан В1(t-1) = 0 зіставляємо з станом тригера Т1(t-1) = 0 першого рядка табл. 7.11. Стан В1(t-1) (тобто Т1(t-1)) у відповідності до табл.7.6 треба змінити на стан В1t = 0 (тобто Т1t= 0). Із таблиці переходів T-тригера (табл.7.8) маємо: якщо тригер був у стані (t-1) = 0 і йому необхідно перейти в стан t = 0 , то на вхід тригера Тt треба подати нульовий сигнал. Отже, в клітинці першого рядка і стовпця Т1t табл. 7.11 пишемо 0. Стан В2t-1 = 0 в першому рядку змінюється на стан В2t = 1. Отже, у відповідності до табл. 7.8 на вхід тригера тепер необхідно подати 1. Таким чином, в клітинку табл. 7.11, розташовану на перетині першого рядка і стовпчика Т2t, вписуємо 1. Решту рядків треба заповнити таким же чином.
Таблиця 7.11 – Таблиця збудження Т-тригера
Аt |
Т1(t-1) |
Т2(t-1) |
Т1t |
Т2t |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
Аналогічно будуємо таблицю збудження D-тригера (табл. 7.12).
Таблиця 7.12 – Таблиця збудження D-тригера
Аt |
Т1(t-1) |
Т2(t-1) |
Т1t |
Т2t |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Якщо отриману таблицю збудження D-тригера зіставити з канонічною таблицею структурного автомата для прикладу 7.1 (табл. 7.6), то ми побачимо, що вони ідентичні.