
- •6.050102 “ Комп’ютерна інженерія” та 6.050101 “Комп’ютерні науки”
- •1. Графи. Основні поняття та визначення
- •1.1. Визначення графа
- •1.2. Типи скінченних графів
- •1.3. Суміжність та інцидентність
- •1.4. Способи задання графів
- •1.5. Маршрути і підграфи
- •На орграфі рис. 1.4, а маршрут (е1, е2, е5) – простий шлях, що є контуром, а маршрут (е1, е2, е3) – простий неконтурний шлях.
- •1.6. Зв'язність і роздільність
- •1.7. Характеристики графів
- •1.8. Дерева і ліс
- •1.9. Приклади задач, які використовують зважені графи
- •2.1. Логіка висловів. Загальні поняття
- •2.2. Формули алгебри висловів
- •2.3. Розв'язання «логічних» задач
- •2.4. Застосування алгебри логіки в теорії автоматів. Схеми перемикачів
- •2.5. Логіка першого порядку (логіка предикатів). Загальні поняття
- •2.6. Інтерпретація формул логіки предикатів
- •2.7. Передуюча нормальна форма
- •2.8. Логіка реляційна
- •2.9. Нечітка логіка. Загальні поняття
- •2.10. Нечітка алгебра
- •2.11. Нечітке числення
- •3. Булеві функції. Основні закони алгебри логіки
- •3.1. Цифрові автомати в схемотехніці та програмуванні
- •3.2. Висловлювання, предикати, булеві функції
- •3.3. Схемні реалізації булевих функцій
- •3.4. Найбільш поширені булеві функції
- •3.5. Основні закони алгебри логіки
- •4. Аналітичне подання булевих функцій. Функціонально повні системи булевих функцій
- •4.1. Досконала диз’юнктивна нормальна форма
- •4.2. Досконала кон’юнктивна нормальна форма
- •4.3. Досконала Шефферівська нормальна форма
- •4.4. Досконала Пірсівська нормальна форма
- •4.5. Функціонально повні системи булевих функцій
- •5. Мінімізація булевих функцій
- •5.1. Карти Карно
- •5.2. Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма
- •5.3. Мінімальна кон’юнктивна нормальна форма
- •5.4. Мінімальна Шефферівська нормальна форма
- •5.5. Мінімальна Пірсівська нормальна форма
- •6. Абстрактні цифрові автомати
- •6.1. Основні поняття, пов’язані з абстрактними автоматами
- •6.2. Способи задання абстрактних автоматів
- •6.3. Приклади синтезу абстрактних автоматів
- •7. Синтез структурного автомата
- •7.1. Етапи канонічного методу структурного синтезу автоматів
- •7.2. Кодування станів
- •7.3. Побудова канонічної таблиці структурного автомата
- •7.4. Вибір елементів пам’яті автомата
- •7.5. Побудова таблиці збудження тригера
- •7.6. Побудова рівнянь функцій збудження і виходів автомата
- •7.7. Побудова функціональної схеми автомата
- •8. Проектування комбінаційних схем на дешифраторах і мультиплексорах
- •8.1. Синтез схем на дешифраторах
- •8.2. Синтез схем на мультиплексорах
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою алгоритму
- •9.1. Послідовність дій, необхідних для побудови управляючого пристрою
- •9.2. Синтез автомата Мілі
- •9.3. Синтез автомата Мура
- •10. Формальні мови і граматики
- •10.1. Визначення формальних мов і граматик
- •10.2. Приклади, що ілюструють первинні поняття
- •10.3. Порожня мова
- •10.4. Типи формальних мов і граматик
- •10.5. Виведення у кв-граматиках і правила побудови дерева виведення
- •10.6. Неоднозначні та еквівалентні граматики
- •10.7. Способи задання схем граматик
- •11. Контекстно-вільні граматики і автомати
- •11.1. Приведені граматики
- •11.2. Виключення ліворекурсивних правил
- •11.3. Виключення ланцюгових правил
- •11.4. Магазинні автомати
- •12. Спадні розпізнавачі
- •12.1. Розділені граматики
- •12.2. Побудова детермінованого спадного розпізнавача
- •12.3. Слаборозділені граматики
- •12.5. Побудова магазинного автомата
- •12.6. Приклади побудови спадного розпізнавача
- •4. Аналітичне подання булевих функцій.
- •8. Проектування комбінаційних схем на
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою
- •Теорія цифрових автоматів та формальних мов. Вступний курс
- •6.050101 “Комп’ютерні науки”
5.2. Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма
Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма (МДНФ) записується як диз’юнкція елементарних кон’юнкцій, що відповідають виділеним блокам одиниць на карті Карно.
Для отримання МДНФ необхідно виконати такі дії:
• заносимо одиничні значення функції в карту Карно;
• створюємо ПК за одиничними значеннями. Одиниці, які ввійшли на попередніх кроках в одну із кон’юнкцій, вважаємо покритими. Із непокритих і покритих одиниць створюємо наступну кон’юнкцію, покриваючи максимальну кількість непокритих одиниць. Нову кон’юнкцію тільки із покритих одиниць створювати не потрібно. Процес завершується, коли покриті всі одиниці;
• описуємо всі ПК за допомогою таблиці;
• для кожної ПК складаємо кон’юнкцію змінних, від яких вона залежить.
Якщо змінна для даної ПК приймає одиничне значення, то вона береться в прямому вигляді, а інакше – в інверсному:
• об’єднуємо за допомогою операції диз’юнкції всі описані ПК:
.
(5.1)
й отримуємо мінімальну диз’юнктивну нормальну форму.
Приклад 3. Функція f3 задана таблицею істинності (табл. 5.7). Побудувати МДНФ.
Таблиця 5.7 – Таблиця істинності функції f3
х1 |
х2 |
х3 |
f3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
Заносимо одиничні значення функції f3 в карту Карно.
ПК21
х
1 ПК12
-
х2
6
1
7
1
3
1
2
4
5
1
1
1
0
х3
Об’єднуємо клітинки 0, 1, 2 і 3 в ПК12 , а клітинки 3 і 7 в ПК21. Правильні конфігурації описуємо за допомогою табл. 5.8.
Таблиця 5.8 – Опис значень змінних для правильних конфігурацій за одиничними значеннями функції f3
Правильні Конфігурації |
Значення змінних |
||
х1 |
х2 |
х3 |
|
ПК12 |
0 |
– |
– |
ПК21 |
– |
1 |
1 |
ПК12
описується
тільки однією змінною, а саме
.
ПК21
описується
добутком змінних х2
і
х3
Об’єднавши
за допомогою операції диз’юнкції
отримані описи ПК, одержимо МДНФ:
f3мднф
=
.