- •6.050102 “ Комп’ютерна інженерія” та 6.050101 “Комп’ютерні науки”
- •1. Графи. Основні поняття та визначення
- •1.1. Визначення графа
- •1.2. Типи скінченних графів
- •1.3. Суміжність та інцидентність
- •1.4. Способи задання графів
- •1.5. Маршрути і підграфи
- •На орграфі рис. 1.4, а маршрут (е1, е2, е5) – простий шлях, що є контуром, а маршрут (е1, е2, е3) – простий неконтурний шлях.
- •1.6. Зв'язність і роздільність
- •1.7. Характеристики графів
- •1.8. Дерева і ліс
- •1.9. Приклади задач, які використовують зважені графи
- •2.1. Логіка висловів. Загальні поняття
- •2.2. Формули алгебри висловів
- •2.3. Розв'язання «логічних» задач
- •2.4. Застосування алгебри логіки в теорії автоматів. Схеми перемикачів
- •2.5. Логіка першого порядку (логіка предикатів). Загальні поняття
- •2.6. Інтерпретація формул логіки предикатів
- •2.7. Передуюча нормальна форма
- •2.8. Логіка реляційна
- •2.9. Нечітка логіка. Загальні поняття
- •2.10. Нечітка алгебра
- •2.11. Нечітке числення
- •3. Булеві функції. Основні закони алгебри логіки
- •3.1. Цифрові автомати в схемотехніці та програмуванні
- •3.2. Висловлювання, предикати, булеві функції
- •3.3. Схемні реалізації булевих функцій
- •3.4. Найбільш поширені булеві функції
- •3.5. Основні закони алгебри логіки
- •4. Аналітичне подання булевих функцій. Функціонально повні системи булевих функцій
- •4.1. Досконала диз’юнктивна нормальна форма
- •4.2. Досконала кон’юнктивна нормальна форма
- •4.3. Досконала Шефферівська нормальна форма
- •4.4. Досконала Пірсівська нормальна форма
- •4.5. Функціонально повні системи булевих функцій
- •5. Мінімізація булевих функцій
- •5.1. Карти Карно
- •5.2. Мінімальна диз’юнктивна нормальна форма
- •5.3. Мінімальна кон’юнктивна нормальна форма
- •5.4. Мінімальна Шефферівська нормальна форма
- •5.5. Мінімальна Пірсівська нормальна форма
- •6. Абстрактні цифрові автомати
- •6.1. Основні поняття, пов’язані з абстрактними автоматами
- •6.2. Способи задання абстрактних автоматів
- •6.3. Приклади синтезу абстрактних автоматів
- •7. Синтез структурного автомата
- •7.1. Етапи канонічного методу структурного синтезу автоматів
- •7.2. Кодування станів
- •7.3. Побудова канонічної таблиці структурного автомата
- •7.4. Вибір елементів пам’яті автомата
- •7.5. Побудова таблиці збудження тригера
- •7.6. Побудова рівнянь функцій збудження і виходів автомата
- •7.7. Побудова функціональної схеми автомата
- •8. Проектування комбінаційних схем на дешифраторах і мультиплексорах
- •8.1. Синтез схем на дешифраторах
- •8.2. Синтез схем на мультиплексорах
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою алгоритму
- •9.1. Послідовність дій, необхідних для побудови управляючого пристрою
- •9.2. Синтез автомата Мілі
- •9.3. Синтез автомата Мура
- •10. Формальні мови і граматики
- •10.1. Визначення формальних мов і граматик
- •10.2. Приклади, що ілюструють первинні поняття
- •10.3. Порожня мова
- •10.4. Типи формальних мов і граматик
- •10.5. Виведення у кв-граматиках і правила побудови дерева виведення
- •10.6. Неоднозначні та еквівалентні граматики
- •10.7. Способи задання схем граматик
- •11. Контекстно-вільні граматики і автомати
- •11.1. Приведені граматики
- •11.2. Виключення ліворекурсивних правил
- •11.3. Виключення ланцюгових правил
- •11.4. Магазинні автомати
- •12. Спадні розпізнавачі
- •12.1. Розділені граматики
- •12.2. Побудова детермінованого спадного розпізнавача
- •12.3. Слаборозділені граматики
- •12.5. Побудова магазинного автомата
- •12.6. Приклади побудови спадного розпізнавача
- •4. Аналітичне подання булевих функцій.
- •8. Проектування комбінаційних схем на
- •9. Синтез мікропрограмного автомата за схемою
- •Теорія цифрових автоматів та формальних мов. Вступний курс
- •6.050101 “Комп’ютерні науки”
3.5. Основні закони алгебри логіки
Під бінарною операцією на множині A в загальному випадку розуміють відображення декартового добутку множин (A A) в множину А. Іншими словами, результат використання бінарної операції до будь-якої упорядкованої пари елементів з А є також елемент із множини А.
Під унарною операцією на множині А розуміють виділення (фіксацію) якогось елемента множини А.
У булевій алгебрі справедливі закони:
закон
комутативності –
;
закон
асоціативності –
;
закон
дистрибутивності –
;
закон
повторення –
;
закон
універсальності меж –
;
закон
інволютивності –
;
закон
доповнення –
;
закон
поглинання –
;
закон
спрощення –
;
закон
склеювання –
;
закон
де Моргана –
.
Використовуючи дані залежності, можна перетворити початкові вирази в більш прості, тобто мінімізувати їх. За спрощеними виразами можна побудувати технічний пристрій з мінімальними апаратурними витратами.
Приклад
1.
Спростити
вираз y
=
.
Використовуючи закон склеювання, отримаємо
.
Приклад
2. Спростити
вираз
.
Використовуючи закон де Моргана, отримаємо
.
Використовуючи закон де Моргана, маємо
.
Використовуючи закон ідемпотентності до першої круглої дужки і закон де Моргана до другої круглої дужки, отримаємо
.
Послідовно застосовуючи закон поглинання та закон спрощення, а до виразів із запереченнями – закон де Моргана, отримаємо
.
Після перетворення маємо
.
І нарешті, використовуючи закон поглинання та закон спрощення, отримаємо
.
Контрольні запитання
Що означають терміни «цифровий автомат» і «скінченний автомат»?
Дайте пояснення терміна «висловлювання».
Яке висловлювання називається предикатом?
Які змінні та функції являються булевими?
Які булеві оператори використовуються в булевих виразах?
Охарактеризуйте різні способи подання булевих функцій.
Наведіть приклад схемного відтворення булевої функції.
Перелічіть найменування булевих функцій однієї і двох змінних.
Які основні закони алгебри логіки ви знаєте?
Продемонструйте використання законів алгебри логіки для
спрощення логічних виразів.
Виразити функції АБО, І та НІ через функції АБО-НІ.
Спростити вираз
.
Виразити функції АБО, І та НІ через функції І-НІ.
Побудуйте таблицю істинності для функції f1(x1, х2, x3) = ( 0,3,4,6,7)1 .
Спростити вираз
.Спростити вираз
.
4. Аналітичне подання булевих функцій. Функціонально повні системи булевих функцій
Розглянуті найпростіші булеві функції дозволяють будувати нові булеві функції за допомогою узагальненої операції, яка називається операцією суперпозиції. Фактично операція суперпозиції полягає в підстановці замість аргументів даної функції інших булевих функцій (зокрема інших аргументів). Наприклад, із функції f1 (x1, x2) за допомогою підстановок x1 = f3 (x5, x4) і х2 = x3 замість аргументів х1 і x2 відповідно отримаємо функцію f1 (f3 (х5, x4), x3). Остання від змінних x1 і x2 уже не залежить.
Операція суперпозиції дозволяє побачити якісний перехід від п, рівного одиниці, до п, рівного двом. Дійсно, суперпозиція функцій одного аргументу породжує функції також одного аргументу. Суперпозиція функцій двох аргументів дає можливість будувати функції будь-якої кількості аргументів (у наведеному прикладі побудована функція трьох аргументів).
Суперпозиція булевих функцій зображається у вигляді логічних формул. Однак необхідно відмітити:
одна і та ж функція може бути представлена різними формулами;
кожній формулі відповідає своя суперпозиція і, отже, своя схема з’єднання логічних елементів;
між формулами подання булевих функцій і схемами, які їх реалізують, існує взаємно однозначна відповідність.
Будь-яка двійкова функція, за винятком функції тотожного нуля, може бути подана як суперпозиція трьох функцій І, АБО та НІ.
