Цимбалюк в. С.

С таття 50. Закону України про інформацію інкорпорує загальні міжнародні принципи здійснення міжнародної інформаційної діяльністі. Міжнародна інформаційна діяльність полягає в забезпеченні громадян, державних органів, підприємств, установ і організацій, офіційною до­кументованою або публічно оголошуваною інформацією про зовнішньополітичну діяльність України, про події та явища в інших країнах, а також у цілеспрямованому поширенні за межами України державними органами і громадськими об 'єднаннями, засобами масової інформації та громадянами всебічної інформації про Україну.

За законодавством України, її громадяни мають право на вільний і безперешкодний доступ до інформації через зарубіжні джерела, включаючи пряме телевізійне мовлення, радіомовлення і пресу.

Для реалізації цього визначається, що правове становище і професійна діяльність акредитованих в Україні іноземних кореспондентів та інших представників іноземних засобів масової інформації, а також інформаційна діяльність дипломатичних, консульських та інших офіційних пред­ставників зарубіжних держав в Україні регулюються зако­нодавством України, відповідними міжнародними договора­ми, укладеними Україною.

Системоутворюючими цієї інституції інформаційного права в України також можна вважати норми стосовно міжнародної інформаційної діяльності, що визначені у таких Законах Україн, як: Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні (16.П.1992 р); Про телебачення і радіомовлення (21.12.1993 р.); Про інформаційні агенства (28.02.1995 p.); Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення (18.1997 р.) таряд інших.

Створення і діяльність спільних організацій в галузі інформації за участю вітчизняних та іноземних юридичних

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

о сіб і громадян регулюється вище зазначеним та наступним законодавством України: про зовнішньо економічну діяльність; про підприємництво, про підприємства та про господарські товариства, іншими нормативними актами.

У зазначеному напрямку інформаційної діяльності зако­нодавством України визначено міжнародний принцип функціонального обмеження суверенітету держави - якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж ті, які містяться в законодавстві України, що регулює відносини в галузі інформації, то застосовуються норми міжнародного договору, укладеного Україною.

Однією із проблем формування міжнародного інформаційно­го права можна вважати визначення видів інформаційної діяльності. Як методологічний орієнтир пропонується на­ступний підхід.

Види інформаційної діяльності у міжнародному праві в сучасних суспільних відносинах визначаються в залежності від рівня світового когнітивного суспільствознавства, потреб часу, розвитку теорії міжнародного інформаційного права тощо. Публічне визначення міжнародної стандартизації видів інформаційної діяльності дозволить вирішити ряд теоретичних і практичних питань гармонізації у міжнародному інформаційному праві: як на міжнародному рівні, так і на рівні національних законодавств. Слід зазначити, що у різних правових системах ця проблема визначається ситуативно, Фрагментарно та неоднозначно. Виходячи з переліку міжнародних угод пропонується така класифікація виді міжнародних інформаційних відносин (діяльності).

Створення міжнародних організаційних структур щодо Регулювання інформаційних відносин. Нині окремими проблемами міжнародних інформаційних відносин опікують­ся різні традиційні міжнародні організації:

192

193