7 Указ Президента України «Про затвердження Програми інтеграції України до Європейського Союзу», від 14.09. 2000 року. Зо

філософія права як джерело інформаційного права.

Помірковані прихильники інформаційного права, як умовно автономного соціально-юридичного феномену мо­жуть зауважити, що по суті, розвідки історичних джерел інформаційного права можна вважати хоч і важливим інститутом загальної частини інформаційного права як науки, її онтології, гносеології і т.д., але не достатніми для розвитку права. Нині філософія права розглядається як наукове підґрунтя саме для виникнення раціоналістичних теорій інформаційного права, його концепцій, доктрин стосовно структуризації суспільних інформаційних відносин та визначення їх місця в загальній системі права тієї чи іншої держави та у міжнародному праві.

Проте питання передумов та умов виникнення інформаційно­го права все ж залишається і буде залишатися відкритим для дослідження.

Технології, як джерело інформаційного права. Нині увага дослідників звертається переважно на технологічну складову інформаційного права у змісті прагматичного впливу розвитку технологій на економічне зростання добробуту людей і мо­гутності країн⁸. Зазначений підхід, як науковий, також не можна заперечувати. Стосовно цього, поки що, в теорії не напрацьовано єдиного, узгодженого визначення (формалізації) змісту терміну «технологія» та похідну від нього видовМ* категорі*<інформаційнатехнологія»,«комп'ютернітехнології», «технології впливу на суспільну свідомість» тощо. Ці категорії розглядається у практиці інформаційних правовідносин залеж­но від сфери суспільної діяльності пов'язаної з інформацією. Для цілей та завдань цього дослідження, залежно від контексту пропонується для розгляду юридико-догматичний підхід до

Б рижко В.М., Швець М.Я. Інформаційне право: нормативні та методологічні положення упорядкування інформаційних відносин. Монографія. - К.: НДЦПІ ^вПрН України. 2009. - 290с.

31

ЦимбалюкВ. СМ

розуміння категорій «технологічного інституту», тобто того, що подано у нормативно-правових актах:

Технологія (Technology) - спеціальна інформація, необхідна для розроблення, виробництва або використання виробів. Ця інформація може надаватися у формі технічних даних або технічної допомоги. {Постанови Кабінет Міністрів України: «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення» (від 20.11.2003 № 1807) та «Про внесення змін у додаток до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення», від 21.03.2007, № 531).

Як технологія розуміється і спеціальна інформація в будь-якому вигляді (за винятком загальнодоступної, фундаментальних наукових досліджень або мінімальної інформації, необхідної для подання заявки на патент), яка необхідна для розроблення, виробництва і використання матеріалів та обладнання... {Постанова Кабінет Міністрів України «Про внесення змін у додаток 5 до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання від 08.08.2007№ 1012)

Як технологія розуміється і організаційно-розпорядчий документ, що передбачає якими засобами і в якому порядку повинні бути виконані ті чи інші дії. (див.: Наказ Укравіатранс, МВС України «Про затвердження Правил супроводження в контрольованих зонах авіапідприємств матеріальних цінностей і пасажирів від 11.06.1996, № 168/397, зареєстрований Мін'юст України, 28.06.1996 за № 334/1359).

Під технологією розуміють й інформацію (за винятком інформації, надрукованої у пресі) у будь-якому вигляді (включаючи зразки матеріалів та обладнання, а також відомості, що передаються під час навчання фахівців), яка може бути

32

використана для розробки, виробництва або використання товарів, що стосуються ядерної діяльності. {Постанова Кабінет Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї» від 12.03.1996 № 302302-96-п), втратила чинність).

Також під технологією розуміють результат інтелектуальної діяльності, сукупність систематизованих наукових знань, технічних, організаційних та інших рішень про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/або реалізації і зберігання продукції, надання послуг. {Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій», від 14.09.2006, № 143-V).

З точки зору пріоритетів нормативних актів найбільш вірним можна вважати останнє визначення. Але в ньому також є недолік: застосування у визначенні терміну «сукупність» поряд з терміном «систематизованих». Враховуючи зазначене пропонується наступне визначення.

Технологія (Technology) - результат інтелектуальної діяльності, систематизовані наукові знання, технічні, організаційні та інші рішення про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/ або реалізації і зберігання продукції, надання послуг.

У ряді нормативно-правових актів подається визначення категорії «інформаційна технологія». Для прикладу:

Інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість °бробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження Даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх Розташування. {Закон України «Про Національну програму

33

і нформатизації», від 04.02.1998 № 74/98-ВР, дублюється у НаказіДержкомзв'язкутаінформатизації«Про затвердження Методики визначення належності бюджетних програм до сфери інформатизації», від 06.06.2003, №97. Зареєстрований Мін'юст України, 24.06.2003 за№ 512/7833).

Виходячи із положень теорії систем пропонується наступне визначення:

Інформаційна комп 'ютерна технологія - цілеспрямовано організована множина процесів із застосуванням засобів електронно-обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий їх пошук, розосередження, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Проте зазначені визначення інформаційних технологій є досить звуженими за змістом. У зв'язку з цим пропонується таке визначення.

Інформаційна технологія — результат інтелектуальної діяльності, систематизовані наукові знання, технічні, організаційні та інші рішення про перелік, строк, порядок та послідовність виконання операцій, процесу виробництва та/ або реалізації і зберігання інформаційної продукції, надання інформаційних послуг тощо.

У історичній ретроспективі можна визначити наступні ключові технології об'єктивізації інформації: устні, письмові (графічні, малюнки і т.п.), механічні (друкарство, преса), електронні (комп'ютерні тощо).

Категорія «інформаційні технології» також може розглядатися, як результат інтелектуальної діяльності, систематизованої у знаннях про методи (методики), способи, засоби виконання операцій, процедур, процесу агітаціїчи пропаганди, виробництва та/або реалізації впливу на індивідуальну та суспільну свідомість для спонукання певної поведінки людей.

Останнє визначення інформаційних технологій розуміється у таких видах суспільної інформаційної діяльності, як: політика, релігія, освіта, наука, державне управління, реклама, зв'язки з громадськістю (паблик-рилейшинз тощо).

Вивчення досвіду різних країн, як джерела вітчизняного інформаційного права є вагомим аргументом забезпечення розвитку суспільства. У зв'язку з цим пропонується розглянути декілька історичних прикладів.

Великобританія отримала міжнародну економічну і політичну владу в кінці XVIII - початку XIX століть, саме тому, що поставила на службу економіці країни винахід і масове, промислове за­стосування технології парового двигуна. Це поставило на другий план такі кількісні економічні ресурси, як обсяг населенні і займаної ним землі. Паровий двигун дозволив Великобританії мати у подальшому можливість швидше за інші країни здійснювати завоювання нових колоній поза межами Європи.

Німеччина піднялася у другій половині XIX століття з інформації і впровадженням знань, як інновацій, стосовно нових технологій хімії і сталелеварства. Це дозволило їй вийти за межі традиційних німецьких земель як економічно, так і геополітично.

США у XX столітті отримали переваги у світовій економіці завдяки знанням стосовно електронної телекомунікації та розвитку індустрії електроніки. Це дозволило країні отримати і утримувати економічну, політичну, військову та інформаційну гегемонію у сучасному Світі.

Японія не була піонером ні в одній із технологічних сфер. Своєму світовому економічному авторитету вона цілком зобов'язана лідерству у систематизації знань менеджменту ^та професійній орієнтації, а також запозиченні інформації ^пРо кращі здобутки знань сформованих у науково-технічному прогресі в інших країнах на користь суспільства своєї країни.

34

35

Цимбалюк В. (Щ ІНФОРМАЦІЙНЕ ПРАВО: основи теорії і практики

У ретроспективі становлення і розвитку глобального ін­формаційного суспільства за сутністю історія розвитку цивілізацій на Землі пов'язана з трьома провідними чинниками систематизації інформації на рівні знань, умінь і навичок, які умовно можна визначити у тріаді «техніка-технології-менеджмент».

Чи можна сліпо запозичувати досвід інших країн? Серед науковців і державних діячів намагаються переконати суспільство застосувати досвід інших країн без адаптації до національних обставин. При цьому наводять досвід Китаю у економічному розвитку суспільства країни. Основна парадигма сучасної економічної політики Китаю сформована образно у народних мудростях:

• «ухопитися за хвіст дракона», тобто наслідувати досвід технологічних можливостей інших розвинутих країн, тим самим можна технологічно залишатися там де знаходяться ці країни»;

• «неважливо якого кольору кішка, чорна чи біла, важливо щоб вона ловила мишей», тобто неважливо яким є політичний та економічний устрій країни, важливо щоб було зростання ролі науки в економіці країни.

Стосовно цього пропонується звернути увагу на парадигму визначену Питером Друкером. Він звертає увагу те, що на протязі 200 років ні одна країна не досягала економічної могутності йдучи у сліди попередніх лідерів ⁹.

Але також звертає увагу і те, що в основі всіх економічних здобутків завжди була інформація у формі наукових знань, які передавалися через просвіту і освіту широких верст населення, що складало суспільну культурну спадщину.

Історичний взаємозв 'язок інформаційного права з правом ] інтелектуальної власності. Початком історії виникнення сучасного інформаційного права як умовно автономного