56.Порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують обіг акцій на вторинному ринку.

57.Аналіз ризиків впровадження інвестиційних проектів: методи зниження ризику.

Впровадження будь-якого інвестиційного проекту спрямоване на отримання максимально можливого ефекту, тобто очікуються результати від реалізації інвестиційного проекту. Ці результати можуть бути виражені у досягненні певного рівня економічних показників, тобто максимізувати прибутки, нарощувати або розширювати виробництво та ін.

Необхідно обґрунтувати показники ефективності інвестицій з високим ступенем достовірності й точності, урахувати всі фактори, якім можуть впливати на ефективність проекту, оцінити можливі ризики.

Складність розрахунку ефективності зумовлюється тим, що у практичній роботі важко правильно оцінити всі сторони діяльності як на етапі здійснення інвестицій, так і під час експлуатації інвестиційного проекту, точно спрогнозувати і домогтися високого ступеня достовірності інформації.

Рекомендується здійснювати комплексну оцінку ефективності інвестиційних проектів, оскільки окремі показники не дозволяють у повному обсязі проілюструвати реальну ситуацію інвестиційного об'єкта. На основі отриманих показників розраховується міра ризикованості інвестиційного проекту, з метою максимального ухилення від збитків шляхом відхилення несприятливих інвестиційних проектів, а також вживання відповідних заходів щодо зменшення ризиків.

При оцінці ефективності інвестиційного проекту порівняння різночасних показників здійснюється шляхом приведення (дисконтування) їх до вартості в початковому періоді. Для приведення різночасних затрат, результатів і ефектів використовується норма дисконту (г), що дорівнює прийнятій для інвестора нормі доходу на капітал.

Оцінка ефективності інвестиційного проекту здійснюється на основі наступних показників: чистий приведений (дисконтований) дохід, індекс доходності, індекс ( коефіцієнт) рентабельності, термін окупності, внутрішня ставка доходності. Ці показники використовуються при порівняльному аналізі альтернативних проектів, однак можуть використовуватися як критерії і звичайно застосовуються при визначенні комерційної і бюджетної ефективності проекту.

58.Економічна оцінка пасиву балансу підприємства.

Економічна оцінка балансу здійснюється в 2-х аспектах:

1.Аналітичне групування активу балансу.

2.Аналітичне групування пасиву балансу.

попередньо статті активу групуються так:

1. Необоротні активи (А1) – подається у вигляді 2-х груп:

А11 – довгострокові не фінансові активи.

А12 – довгострокові фінансові інвестиції.

А1=А11+А12 (1)

До А11 слід зараховувати нематеріальні активи, основні засоби і незавершене будівництво.

До А12 – зараховується довгострокові фінансові інвестиції та інші необоротні активи.

2. Оборотні активи (А2) поділяються:А21- оборотні не фінансові активи;А22- оборотні фінансові активи.А2=А21+А22

А21 – включає всі запаси сировини, матеріалів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, витрати незавершеного виробництва, готову продукцію, товари відвантажені, витрати майбутніх періодів і інші запаси. До цієї ж групи належать податки на додану вартість і кошти в розрахунках, але без виданих авансів.

До А22 належить:короткострокові фінансові вклади;грошові кошти;видані аванси;ін. необоротні активи.

3. Витрати майбутніх періодів – враховуються в складі власного капіталу, зменшуючи його.

В результаті балансове рівняння активів (А) спочатку набирає традиційного для нього вигляду:

А=А1+А2 Перетворюєм цю формулу: А = А11+А12+А21+А22

Запропонований послідовний перехід від необоротних і оборотних активів до не фінансових і фінансових активів дає можливість розглянути структуру майна під-ва в зв’язку, що майно виглядатиме в матеріальній і грошовій формах.

Однак фінансово-господарська діяльність під-ва базується на врахуванні взаємопов’язаних потоків і розкривається на основі 2-х послідовних групувань, тому аналіз руху активів слід ув’язувати з рухом власного і позичкового капіталів.

б) Групуємо статті пасиву (П) за розділами:

1. Власний капітал (П1) до якого належить весь розділ власний капітал, включається залишок фонду споживання, але за вирахування розділу : «Збитки» і «Цільового фінансування».

П1 = П11+П12+П13 (П11 – статутний і додатковий капітал;П12 – реалізація продукції основних фондів та інших активів;

П13 – результат від позареалізаційних та інших операцій, прибуток звітного року, прибуток минулого року, фонди спеціального призначення, резервний капітал.

2. Позичковий капітал зовнішній (П2) – формується за розділами:П21 – це довгострокові зобов’язання і кредити банків;П22 –видані векселі;П23 – кредиторська заборгованість;П24 – цільове фінансування.

В даному вигляді П2 об’єднує потоки матеріальних і фінансових ресурсів зовні.

3. Позиковий капітал внутрішній (П3) – включає в себе всю заборгованість підприємства ( по з/п, податках і штрафах перед бюджетом, позабюджетними фондами, по процентам за залучення позикових коштів ззовні, по дивідендах перед акціонерами та інші пасиви.

Основні характеристики для пасиву:

1. Вартість власного капіталу, що = розділу 1 пасиву.

2. Величина позикового капіталу, що дорівнює підсумку розділу 3,4 пасиву балансу.

1. Величина довгострокових кредитів і позик призначається, як правило, для формування ОЗ, а також ін. необоротних активів, що дорівнює підсумку 3 р. активу балансу.

2. Величина короткострокових кредитів і позик = підсумку рядків з 500-520.

Cхема побудови аналітичного процесу

Етапи фінансового аналізу:

- попередній - збирання і обробка інформації, підготовка, визначення основних напрямків аналізу;

- основний - безпосередній розрахунок показників та їх аналіз;

- заключний - узагальнення результатів аналізу, здійснення підрахунків резервів, розробка заходів щодо підвищення ефективності діяльності.