4.Методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства.

Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому чи його структурних підрозділів повинні бути оформлені у вигляді документів або як безтекстове оформлення результатів аналізу. Документальне оформлення результатів аналізу може бути у вигляді пояснювальної записки, довідки, висновку.

Пояснювальна записка зазвичай складається при направленні результатів аналізу до вищестоящої організації. Зміст пояснювальної записки повинен містити, крім висновків про результати господарської діяльності та пропозицій щодо їх покращення, загальні питання – економічний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, результати виконання планів. Аналітична частина пояснювальної записки може містити аналітичні розрахунки, таблиці, де згруповані необхідні для ілюстрації дані, графіки, діаграми тощо. При її оформлення особливу увагу слід приділити пропозиціям, що вносяться за результатами аналізу. Вони повинні бути всебічно обґрунтованими та направленими на покращення результатів господарської діяльності, освоєння виявлених внутрігосподарських резервів.

Якщо результати аналізу призначені для внутрігосподарського використання, вони оформляються у вигляді довідки.

Висновок складають, коли аналіз здійснюється вищестоящими або сторонніми щодо підприємства організаціями.

Зміст довідки та висновку може бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнення виявлених резервів та способів їх освоєння. Тут може бути пропущена загальна характеристика підприємства та умови його діяльності.

Окремо слід зупинитися на безтекстовому оформленні результатів аналізу. Воно складається з постійного макету типових аналітичних таблиць і не містить пояснювального тексту.

Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал, що вивчається, та подати його в придатній для сприйняття формі. Форми таблиць можуть бути найрізноманітнішими. Вони будуються відповідно до потрібних для аналізу даних. Показники в аналітичних таблицях необхідно розміщувати таким чином, щоб вони одночасно використовувались в якості аналітичного та ілюстраційного матеріалу.

5.Основні показники фінансової стійкості: порядок їх розрахунку та методи оцінки.

Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість — один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.

Важливим абсолютним показником фінансової стійкості є також показник власних оборотних коштів ( ВОК). Розрахунок цього показника здійснюється за формулою : ВОК = ВК – НА,

До відносних показників фінансової стійкості відносять такі:

Коефіцієнт фінансової незалежності:

К_фнз = ВК/П, де ВК- власний капітал підприємства і прирівняний до нього;

П – пасиви підприємства.

Характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування, показує частку власних коштів підприємства у загальній сумі його джерел фінансування. Нормативне його значення рівне 0,5 і більше.

Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійким, стабільним і більш незалежним від зовнішніх кредиторів є підприємство. Вважають, що в підприємства з високою часткою власного капіталу кредитори швидше вкладають кошти, оскільки вони мають можливість погасити борги за рахунок власних коштів. Практика свідчить, що загальна сума заборгованості не повин­на перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто джерела фінансування підприємства (загальна сума капіталу) мають бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Коефіцієнт фінансової залежності:

К_фз = ПК/П , де ПК – позиковий капітал підприємства.

Характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення цього показника менше 0,5.

Зростання цього показника у динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансуванні підприємства, а отже, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці (100 %), то це свідчить про те, що власники підприємства повністю його фінансують, а якщо перевищує одиницю, то навпаки.

Коефіцієнт фінансової стабільності:

К_фс = ВК/ПК (Характеризує забезпеченість заборгованості власними коштами. Нормативне значення становить більше 1.)

Коефіцієнт фінансового левериджу:

К_фл = ПК/ВК (Характеризує залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Нормативне значення менше 1.)

За цим коефіцієнтом здійснюють найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць залучених коштів припадає на кожну одиницю власних. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки.

Оптимальне значення — К_ф.р  0,5. Критичне значення — 1.

Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними оборотними коштами:

К_зоб = ОА / ВОК (Характеризує частку абсолютно оборотних коштів, що фінансується за рахунок власних коштів підприємства. Нормативним є значення більше 1.)

Коефіцієнт маневреності ВОК:

К_мвок = ВОК/ВК (Характеризує співвідношення власних оборотних коштів та власного капіталу. Норм.знач. =0,2 -0,5.)

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Для забезпечення гнучкості у використанні власних коштів підприємства необхідно, щоб коефіцієнт маневреності за своїм значенням був досить високим.

Коефіцієнт інвестування:

К_інв = ВК/ НА (Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення більше 1.)

8. Запас стійкості фінансового стану розраховується як відношення суми власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань та короткострокових кредитів до одноденної виручки