- •1.Необхідність та сутність фінансового аналізу.
- •2.Методи та прийоми фінансового аналізу.
- •3.Основні показники платоспроможності підприємства: порядок їх розрахунку та методи оцінки.
- •4.Методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства.
- •5.Основні показники фінансової стійкості: порядок їх розрахунку та методи оцінки.
- •6.Джерела інформації для проведення фінансового аналізу.
- •7.Майбутня вартість грошових потоків.
- •8.Аналіз ринкової активності підприємства.
- •9.Аналіз грошових потоків від фінансової діяльності підприємства.
- •10.Сутність фінансової стійкості підприємства та фактори, що на неї впливають.
- •11.Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів.
- •12.Види, завдання, напрямки та принципи фінансового аналізу.
- •13.Основні показники ліквідності підприємства: порядок їх розрахунку та методи оцінки.
- •14.Основні напрямки поліпшення використання майна підприємства та оптимізації джерел його формування.
- •15.Фінансово-економічна оцінка інвестиційних проектів.
- •16.Аналіз грошових потоків від основної діяльності.
- •17.Аналіз фінансування інвестиційних проектів.
- •18.Основні напрямки аналізу кредитоспроможності: аналіз руху коштів, оцінка ділового середовища.
- •19.Методика комплексного аналізу кредитоспроможності.
- •20.Класифікація, порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують стан використання капіталу підприємства.
- •22.Методи розрахунку обертання грошових потоків та їх ефективності.
- •23.Значення бухгалтерського балансу для фінансового аналізу діяльності підприємства.
- •24.Аналіз рентабельності підприємства.
- •25.Суть, склад і структура оборотних активів.
- •26.Порівняльний аналіз і вибір інвестиційних альтернатив. Оптимізація розподілу інвестицій по проектах.
- •1. Просторова оптимізація
- •1.2. Розглянуті проекти не підлягають розукрупненню
- •2. Оптимпація у часі
- •1. Аналіз проектів в умовах інфляції
- •2. Аналіз проектів в умовах ризику
- •1. Імітаційна модель оцінки ризику
- •2. Методика зміни грошового потоку
- •3. Методика виправлення на ризик коефіцієнта дисконтування
- •27.Поняття, види та значення грошових потоків для підприємства.
- •28.Класифікація та порядок розрахунку й методи оцінки показників, що характеризують стан використання майна підприємства.
- •29.Шляхи поліпшення управління грошовими потоками.
- •30.Аналіз наявності власних оборотних коштів.
- •31.Значення й методи аналізу майна підприємства.
- •32.Теперішня вартість грошових потоків.
- •33.Значення ділової активності для оцінки фінансового стану підприємств.
- •34.Методи оцінки інвестиційних проектів.
- •35.Факторний аналіз грошових потоків.
- •36.Аналіз стану запасів підприємства.
- •4. Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності запасів:
- •4. Сума вивільнених або залучених коштів в наслідок прискорення або сповільнення оборотності готової продукції:
- •37.Значення й методи аналізу капіталу підприємства.
- •38.Оптимізація грошових потоків: модель Міллера-Орра.
- •39.Показники, що характеризують ділову активність підприємства – порядок їх розрахунку та методи оцінки.
- •40.Схема побудови аналітичного процесу. Взаємозв’язок етапів і напрямків аналізу.
- •41.Типи фінансової стійкості.
- •42Аналіз дебіторської заборгованості.
- •43.Необхідність та порядок перетворення бухгалтерського балансу в аналітичний баланс-нетто.
- •44.Аналіз кредиторської заборгованості.
- •45.Аналіз ризиків впровадження інвестиційних проектів: методи аналізу ризику.
- •46.Оптимізація грошових потоків: модель Баумола.
- •47.Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень.
- •48.Метод порівняльної рейтингової оцінки, метод рейтингового фінансового аналізу, інтегральна рейтингова оцінка.
- •49.Сутність ліквідності підприємства та її значення для оцінки фінансового стану.
- •50.Оцінка кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб згідно з методикою нбу.
- •51.Аналіз грошових потоків від інвестиційної діяльності підприємства.
- •52.Основні напрямки аналізу кредитоспроможності: аналіз фінансових коефіцієнтів.
- •53.Аналіз рентабельності продукції.
- •54.Методи створення рейтингу за допомогою ряду показників, кластерного аналізу, матричний метод аналізу, метод бальних оцінок.
- •55.Аналіз наявності, складу і динаміки джерел формування капіталу.
- •56.Порядок розрахунку та методи оцінки показників, що характеризують обіг акцій на вторинному ринку.
- •57.Аналіз ризиків впровадження інвестиційних проектів: методи зниження ризику.
- •58.Економічна оцінка пасиву балансу підприємства.
- •59.Економічна оцінка активу балансу підприємства.
- •60.Сутність платоспроможності та її значення для оцінки фінансового стану.
40.Схема побудови аналітичного процесу. Взаємозв’язок етапів і напрямків аналізу.
Аналітичний процес оцінки фінансового стану доцільно уявити у вигляді певної послідовності однорідних за змістом робіт, тобто виділити етапи аналізу, які дозволяють систематизувати та оптимізувати методику, зменшити трудомісткість аналітичних процедур і підвищити одержуваний ефект.
Реалізація концептуальних основ аналізу фінансового стану базується на моделюванні окремих елементів його забезпечення, як важливої складової інформаційної системи управління основною діяльністю суб'єктів підприємництва. Необхідність сумісного моделювання інформаційного та методичного забезпечення обумовлена їх взаємозв'язком
Інформаційні потоки, які формуються окремими функціями системи управління є вирішальними при досягненні певних задач аналізу фінансового стану, реалізація яких стає можливою лише при використанні відповідного методичного забезпечення. Використання фінансових коефіцієнтів та відносних величин в кожному з розглянутих випадків пов'язано зі специфікою об'єкту аналізу, для оцінки якого використовуються показники структури, динаміки та коефіцієнти. Тісний взаємозв'язок інформаційного та методичного забезпечення аналізу фінансового стану підприємств свідчить про необхідність комплексного моделювання.
41.Типи фінансової стійкості.
Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:
- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;
- нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти,
має високу дохідність поточної діяльності;
- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів, порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;
- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.
При визначенні фінансової стійкості розраховується запас стійкості фінансового стану як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до одноденної виручки від реалізації продукції. Для характеристики фінансової стійкості визначається надлишок або нестача основних джерел формування запасів, як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до запасів.
Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом прискорення
оборотності капіталу, обґрунтованого зменшення запасів до нормативу, поповнення власних оборотних коштів за рахунок підвищення прибутку тощо.
42Аналіз дебіторської заборгованості.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Дебіторською заборгованістю вважають суму заборгованості дебіторів підприємству на певну дату. Уся дебіторська заборгованість розподіляється на довгострокову й поточну.
Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Довгострокова дебіторська заборгованість за суб’єктами поділяється:
- дебіторська заборгованість за майном, що передане в оренду;
- дебіторська заборгованість забезпечена довгостроковими векселями;
- інша довгострокова заборгованість.
Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає у ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість за суб’єктами партнерських відносин поділяється на:
- дебіторська заборгованість за товарними операціями;
- дебіторська заборгованість за нетоварними операціями.
Залежно від забезпеченості дебіторської заборгованості за товарними операціями – вона може бути забезпечена виданими векселями і не забезпечена виданими векселями.
Залежно від ступеня впевненості про повернення, дебіторська заборгованість поділяється на:
- безнадійна дебіторська заборгованість – це дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, але за якою минув строк позовної давності;
- сумнівна дебіторська заборгованість – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення платниками.
У процесі фінансово-господарської діяльності кожне підприємство вступає в певні економічні взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, у результаті чого відбуваються певні господарські операції, основними наслідками яких є виникнення зобов'язань і дебіторської заборгованості.
За термінами виникнення дебіторська заборгованість поділяється:
- поточна дебіторська заборгованість — це дебіторська заборгованість, яка виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу;
- довгострокова дебіторська заборгованість - це дебіторська заборгованість, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість за суб'єктами партнерських відносин поділяється на:
- дебіторська заборгованість за товарними операціями;
- дебіторська заборгованість за нетоварними операціями.
Залежно від забезпечення дебіторської заборгованості за товарними операціями - вона може бути забезпеченою виданими векселями і не забезпеченою виданими векселями.
Довгострокова дебіторська заборгованість за суб'єктами поділяється:
- дебіторська заборгованість за майно, що передане в оренду;
- дебіторська заборгованість забезпечена довгостроковими векселями;
- інша довгострокова заборгованість;
Залежно від ступеня впевненості про повернення, дебіторської заборгованість виділяють:
- безнадійна дебіторська заборгованість — це дебіторська заборгованість щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, але за якою минув строк позивної давності;
- сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, послуги щодо якої існує невпевненість її погашення платниками.
З метою аналізу дебіторської заборгованості розраховують показники:
- тривалість одного обороту дебіторської заборгованості, період інкасації
боргу, який визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до одноденної виручки від реалізації готової продукції. Характеризує середній період погашення дебіторської заборгованості:
- коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, кількість оборотів, який визначається як відношення виручки від реалізації продукції до середньої за період суми дебіторської заборгованості. Характеризує скільки разів за період оновлюється дебіторська заборгованість;
- коефіцієнт завантаження дебіторської заборгованості, який визначається як відношення середньої за період суми дебіторської заборгованості до виручки від реалізації продукції . Характеризує суму дебіторської заборгованості, що припадає на одну гривню виручки від реалізації продукції;
- частка дебіторської заборгованості в поточних активах, яка визначається як відношення суми дебіторської заборгованості до поточних активів. Характеризує частку дебіторської заборгованості в поточних активах;
- питома вага вексельної форми розрахунку, визначається як відношення суми дебіторської заборгованості забезпеченої одержаними векселями до загальної суми дебіторської заборгованості. Характеризує якість дебіторської заборгованості;
- частка резерву сумнівних боргів в загальній сумі дебіторської заборгованості, визначається як відношення резерву сумнівних боргів до загальної суми дебіторської заборгованості. Характеризує ліквідність дебіторської заборгованості;
- збитки від несвоєчасної оплати рахунків дебіторами, визначається як різниця суми дебіторської заборгованості з дебіторською заборгованістю скоригованою на індекс інфляції і з сумою отриманих штрафів і пені.
Залучення капіталів в обороти підприємства сприяє покращенню фінансового стану, але при умові коли вони не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому рахунку може призвести до виплати штрафних санкцій і погіршення фінансового стану. Тому в процесі аналізу кредиторської заборгованості слід вивчити склад, причини, давність утворення кредиторської заборгованості та суму штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язань. Аналіз кредиторської заборгованості починається з вивчення її складу і структури.