4. Поняття асиміляція, дисиміляція, метаболізм.

Асиміляція, анаболізм — переробка й використання організмами речовин, що надходять з навколишнього середовища.

Дисиміляція - сукупність біохімічних процесів, за допомогою яких складні хімічні сполуки в організмі розкладаються до простіших, в результаті чого відбувається оновлення живої матерії та утворення потрібної для життєдіяльності енергії - катаболізм. Процес протилежний асиміляції і нерозривно з нею пов'язаний як один з етапів обміну речовин в організмі.

Обмін речови́н або метаболізм — сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві гілки: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до простіших, яке супроводжується їх окисненням і виділенням корисної енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) — реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, використовується.

5. Енергетичний обмін та його етапи.

Усі поживні речовини наших харчових продуктів повинні потрапити у внутрішнє середовище організму. Для того щоб не викликати імунної реакції, з одного боку, і проникнути через клітинні мембрани, з іншого, вони мають бути перетравлені в шлунково-кишковому тракті. Цей процес називають травленням. Він відбувається переважно в порожнині травної трубки. У результаті травлення великі полімерні молекули гідролізуються до неспецифічних мономерів: білки — до амінокислот, полісахариди — до моносахаридів, жири — до гліцеролу та жирних кислот і т. д. Процес травлення, безумовно, належить до енергетичного обміну та є його першим етапом. На першому етапі енергетичного обміну організм, точніше кажучи, використовує власну енергію, а не отримує її (енергія потрібна для синтезу травних ферментів, жувальних рухів, перистальтики, всмоктування речовин та здійснення інших процесів).

Другий етап енергетичного обміну називають анаеробним, або безкисневим. На цьому етапі відбувається окиснення поживних речовин без використання кисню. Необхідно зазначити, що анаеробно можуть окиснятися лише вуглеводи. Найважливішим процесом анаеробного етапу катаболізму є гліколіз — ферментативне розщеплення глюкози до піровиноградної кислоти, локалізоване в цитоплазмі.

Третій етап енергетичного обміну, який відбувається з використанням кисню, називають аеробним, або кисневим. На цьому етапі підготовлені, тобто частково окиснені, мономери поживних речовин перетворюються на кінцеві продукти катаболізму — воду, вуглекислий газ, сечовину тощо. Реакції третього етапу проходять у матриксі мітохондрій і супроводжуються накопиченням найбільшої кількості енергії. Завершальною ланкою аеробного етапу є робота електронтранспортного ланцюга мітохондрій, унаслідок якої і відбувається синтез АТФ

7. Особливості будови тканин рослин та їх відмінності від тканин ссавців.

Клітини рослин відрізняються від клітин тварин і людини тим, що мають тверду целюлозну оболонку або стеку. Під мікроскопом кордону рослинних клітин представляються чіткими, двоконтурними. Оболонка надає клітинам постійну форму (часто однакову). Клітини тварин не мають такої оболонки і більше поліморфні. Двоконтурні і відносне одноманітність форм рослинних клітин зберігаються в мікрочастинках рослинної їжі, виробів і т. п.

Іншою відмінною рисою рослинних клітин є наявність в цитоплазмі пластид. Відомо три типи пластид: лейкопласти (безбарвні), хлоропласта (зелені) та хромопласти (жовті і червоні). Вони є образователями запасних речовин (крохмальні зерна, алейроновие білкові зерна тощо), які відкладаються у великій кількості в клітинах бульб, коренів, цибулин, насіння, в деревині і серцевині дерев і т. д. Зерна мають вигляд тілець, досить специфічних для кожного виду рослин, і добре помітні під мікроскопом.

Якщо в результаті дослідження встановлено, що частка може бути тканиною людини або тварини, то необхідно визначити її видову приналежність. Після того як встановлено походження частинки від людини, цитологічне дослідження продовжують для вирішення питання про її тканинної приналежності.