44. Протерозойська ера та її представники.

Протерозой або Протерозойський еон — геологічний еон, підрозділ загальної стратиграфічної шкали, який охоплює період від 2500–2700 млн років до 542 млн років тому та тривав впродовж 2100 мільйоноліть. Протерозойська ера — найдовша в історії Землі. Під час протерозою відбулася Киснева катастрофа внаслідок якої на планеті почали домінувати аеробні організми, які потіснили анаеробів.

Під час протерозою відбулися значні деформації земної кори (докембрійські епохи складчастості), з якими пов'язані процеси магматизму і метаморфізму. Органічний світ протерозою бідний, виявлено рештки залізобактерій і синьо-зелених водоростей.

45. Палеозойська ера та її представники.

Палеозой або Палеозойська ера — геологічна ера протяжністю від 541 до 252.2 млн років тому (ICS, 2004), що підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: Кембрій, Ордовик, Силур, Девон, Карбон і Перм.

З П.е. пов'язані найбільші і великі родов. кам. вугілля, нафти, мінеральних солей, фосфоритів, міді, золота. Великі родов. гіпсу, кам'яної і калійної солей укладені в кембрії Сибірської платформи і Індії, в силурі США (Мічіган), девоні Білорусі (Солегірське) і Канади (Саскачеванський калієносний басейн), пермі Приуралля, Донбасу (Слов'янсько-Артемівський соленосний басейн), ФРН (Штасфурт), США (Делаверський калієносний басейн). Пром. скупчення нафти і газу відомі в ниж. палеозої Іркутського амфітеатру і Прибалтики, в США (Канзас, Оклахома). Великі нафтогазоносні області пов'язані з верхньопалеозойськими породами. Найбільші поклади кам. вугілля, приурочені до карбону і пермі — Донецький, Печорський, Підмосковний, Карагандинський, Кузнецький басейни, Екібастуз, Верхньосілезький і Остравсько-Карвінський басейни, Рур, Брабант, Валансьєн, Астурія, Південний Уельс, Аппалачський і Пенсильванський басейни, район Хуанхе. Найбільші родов. фосфоритів пов'язані з відкладами ниж. кембрію та пермі. Бокситові родов. приурочені до девону. Осадові і осадово-вулканогенні родов. зал. руд відомі у відкладах ордовика (Уобана, Ньюфаундленд, Канада), силуру (Клінтон, США), девону (Гара-Джебілет, Алжир) та ін. До вулканогенних порід ордовика, силуру, девону, пермі приурочені мідно-колчеданні родов. Норвегії, сх. схилу Уралу, Рудного Алтаю, Казахстану, ФРН. Родов. поліметалічних руд пов'язані з каледонськими і герцинськими кислими інтрузіями. З ультраосновними і основними інтрузіями асоціюють родов. руд міді і нікелю в Норвегії, азбесту в Канаді (Ньюфаундленд, Квебек). Ймовірно, в пермську добу утворилися ртутні родов. Півд.-Сх. України і Сер. Азії. Палеозойські породи широко використовуються як будів. і облицювальний матеріал (вапняки, доломіт, мармури, яшми).

46. Силурійський період.

Силурійський період — третій період палеозойської ери. Настав 440 млн років тому, тривав 30 млн років.

У цей період на нинішній території України нагромаджувалися потужні товщі карбонатних і теригенних відкладів. Відклади, що утворилися протягом силурійського періоду, становлять силурійську систему. На території України вони поширені в межах Волино-Подільської плити, Галицько-Волинської синеклізи, Переддобруджинського прогину і острова Зміїного — вапняки, доломіти, мергелі, аргіліти тощо. Використовують їх як будівельний матеріал.