Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання і відповіді.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
758.78 Кб
Скачать
  1. Методи узагальнення результатів фінансового аналізу діяльності підприємства.

Будь-які результати аналітичного дослідження діяльності підприємства в цілому чи його структурних підрозділів повинні бути оформлені у вигляді документів або як безтекстове оформлення результатів аналізу. Документальне оформлення результатів аналізу може бути у вигляді пояснювальної записки, довідки, висновку.

Пояснювальна записка зазвичай складається при направленні результатів аналізу до вищестоящої організації. Зміст пояснювальної записки повинен містити, крім висновків про результати господарської діяльності та пропозицій щодо їх покращення, загальні питання – економічний рівень розвитку підприємства, умови господарювання, результати виконання планів. Аналітична частина пояснювальної записки може містити аналітичні розрахунки, таблиці, де згруповані необхідні для ілюстрації дані, графіки, діаграми тощо. При її оформлення особливу увагу слід приділити пропозиціям, що вносяться за результатами аналізу. Вони повинні бути всебічно обґрунтованими та направленими на покращення результатів господарської діяльності, освоєння виявлених внутрігосподарських резервів.

Якщо результати аналізу призначені для внутрігосподарського використання, вони оформляються у вигляді довідки.

Висновок складають, коли аналіз здійснюється вищестоящими або сторонніми щодо підприємства організаціями.

Зміст довідки та висновку може бути більш конкретним, акцентованим на відображенні недоліків або досягнення виявлених резервів та способів їх освоєння. Тут може бути пропущена загальна характеристика підприємства та умови його діяльності.

Окремо слід зупинитися на безтекстовому оформленні результатів аналізу. Воно складається з постійного макету типових аналітичних таблиць і не містить пояснювального тексту.

Аналітичні таблиці дозволяють систематизувати, узагальнити матеріал, що вивчається, та подати його в придатній для сприйняття формі. Форми таблиць можуть бути найрізноманітнішими. Вони будуються відповідно до потрібних для аналізу даних. Показники в аналітичних таблицях необхідно розміщувати таким чином, щоб вони одночасно використовувались в якості аналітичного та ілюстраційного матеріалу. При цьому не потрібно намагатися надати в одній таблиці всі показники роботи підприємства або навпаки – вводити велику кість таблиць. Аналітичні таблиці повинні бути наочними та простими для використання.

Такий порядок оформлення результатів аналізу останнім часом набуває все більшого застосування. Він розрахований на висококваліфікованих спеціалістів, здатних самостійно розібратися в обробленій та систематизованій інформації та прийняти необхідні рішення. Безтекстове оформлення підвищує свою дієвість тому, що скорочується розрив між виконанням аналізу та використанням його результатів.

  1. Основні показники фінансової стійкості: порядок їх розрахунку та методи оцінки.

З метою аналізу фінансової стійкості розраховують показники:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), концентрації власного

капіталу, визначається як відношення власного капіталу до валюти балансу.

Характеризує частку власного капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення цього показника більше 0,5, перевищення даної межі вказує на

зміцнення фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

- коефіцієнт фінансової залежності (напруги або концентрації залученого

капіталу), визначається як відношення зобов'язань до валюти базису. Характеризує частку залученого капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення показника не більше 0,5, перевищення даної межі вказує на залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел;

- коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт

фінансового лівериджу), визначається як відношення зобов'язань до власного

капіталу. Характеризує співвідношення між, залученими і власними коштами. Рекомендоване значення показника менше 1;

- коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт самофінансування), визначається як відношення власного капіталу до зобов'язань. Характеризує

співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Рекомендоване значення більше 1;

- коефіцієнт інвестування, визначається як відношення власного капіталу

до необоротних активів. Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення показника більше 1. Чим більшим є значення даного коефіцієнта, тим більше можливостей у підприємства в здійсненні незалежної фінансової політики.

  • коефіцієнт маневреності: власні оборотні кошти(ВК-НА)/власний капітал. Оптимальне значення – (0,2; 0,5).

- коефіцієнт забезпечення: власні оборотні кошти(ВК-НА)/ оборотні активи. Оптимальне значення більше 1.

Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:

- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;

- нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок

власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має

нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти,

має високу дохідність поточної діяльності;

- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних

оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів,

порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення

додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;

- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування

запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.

При визначенні фінансової стійкості розраховується запас стійкості фінансового стану як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до одноденної виручки від реалізації продукції. Для характеристики фінансової стійкості визначається надлишок або нестача основних джерел формування запасів, як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до запасів.

Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом прискорення

оборотності капіталу, обґрунтованого зменшення запасів до нормативу, поповнення власних оборотних коштів за рахунок підвищення прибутку тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]