1. Необхідність та сутність фінансового аналізу.

Фінансовий аналіз - це метод оцінювання і прогнозування фінансового стану підприємства на основі даних його фінансової звітності шляхом розподілу цілого явища на частини, який базується на вивчені даних про фінансове становище підприємства, а також результати його діяльності у минулому для планування і прогнозування майбутніх показників з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку підприємств.

Фінансовий аналіз є основою для управління фінансами підприємства і включає в себе 3 головні елементи : 1) оцінка фінансових потреб підприємства; 2) розподіл потоків грошових коштів залежно від конкретних планів підприємства, визначення додаткових обсягів залучення коштів та каналів їх одержання; 3) Забезпечення системи фінансової звітності, яка б об’єктивно відображала процес який існує на підприємстві та забезпечувала контроль за фінансовим станом підприємства.

Головна мета : отримання визначеного числа основних параметрів, що дають об’єктивну та обґрунтовану характеристику фінансового стану підприємства, його прибутковості або збитковості, змін в структурі активів та пасивів в розрахунках дебіторами та кредиторами, при цьому в оцінювання поточного стану підприємства вадливу роль відіграє прогноз на най блищу та більш віддалену перспективу. Для оцінки і фінансового стану підприємства використовується система показників , які характеризують наявність та розміщення капіталу, а також ефективність його використання, оптимальність структури пасивів та міру фінансового ризику, оптимальність структури активів підприємства та міру виробничого ризику, оптимальність структури джерел формування активі підприємства, зокрема оборотних, платоспроможність та інвестиційна привабливість підприємства, ризик банкрутства підприємства, запаси його фінансової стійкості, тощо.

Фінансовий аналіз має важливе значення в економічній діяльності підприємства, оскільки дає змогу : по-перше вишукувати резерви поліпшення фінансового стану підприємства; по-друге: об’єктивно оцінювати раціональність використання всіх видів фінансових ресурсів; своєчасно вживати заходи спрямовані на підвищення ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємств; забезпечувати оптимальний виробничий і соціальний розвиток колективу за рахунок виявлених в результаті аналізу резервів; забезпечити розробку плану фінансового оздоровлення підприємства у випадку необхідності

2. Методи та прийоми фінансового аналізу.

1)

Методи фін аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. Методи фін аналізу поділяють на 2 групи :

1. Неформалізовані (базується на описанні аналітичних процедур на логічному рівні : Метод розробки системи показників, метод порівнянь, метод побудови аналітичних таблиць, метод деталізації, метод експертних оцінок, методи ситуаційного аналізу та прогнозування)

2. Формалізовані ( базуються на описі аналітичних процедур на основі жорстких математичних залежностей: класичні методи(балансовий, прогнозування на сонові пропорційних залежностей, детермінований факторний аналіз) ,традиційні методи економічної статистики (метод середніх величин, метод групування, індексний метод); математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний, кластер ний аналіз, регресивний аналіз); методи фінансових обчислень (дисконтування, компаундирування) методи теорії прийняття рішень (лінійне програмування, аналіз чутливості, метод побудови дерева рішень)

Існують 3 основні типи моделей, які використовуються в економічному аналізі:

• Дескриптивні ( до них належать : побудова системи звітних балансів, подання фінансових звітів, у різноманітних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз, трендовий аналіз, аналіз відносних показників і коефіцієнтів, порівняльний та факторний аналіз – моделі використовують інформацію з фінансової звітності)

• Предикативний – це моделі прогнозного характеру, які використовуються для прогнозування доходу та прибутку підприємства та його фінансового стану в цілому, найпоширеніші такі : розрахунок точки критичного обсягу продажу( аналіз точки беззбитковості, побудова прогнозних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу та моделі ситуаційного аналізу

• Нормативні моделі ( передбачають порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними , використовується як правило у внутрішньому фінансовому аналізі їх суть полягає у встановлені нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів , видів виробів та у розгляді і з’ясування причин відхилень фактичних даних від нормативних

2)

Основні прийомі фіна налізу :

1. Горизонтальний аналіз - це порівняння показників у часу , він передбачає порівняння кожної позиції звітності з аналогічною позицією попереднього періоду. В основі даного аналізу покладено обчислення темпів зростання окремих позицій звітності , найбільш типовими формами горизонтального аналізу є наступні:

• Порівняння фін показників звітного і минулих періодів;

• Порівняння показників звітного періоду із плановими показниками

• Порівняння фінансових показників за ряд попередніх періодів

2. Вертикальний аналі - визначення окремої ваги статей в загальному обсязі:

• Вертикальний аналіз активів

• Капіталу

• Грошових потоків