- •1. Теорія групової політики
- •2. Плюралістична демократія і групи інтересів: до історії явища та ідеї
- •3. Теорія груп і групових інтересів у політичній науці XX ст.: розмаїття поглядів
- •4. Сутність і різновиди груп інтересів
- •5. Функції груп інтересів та способи їх впливу на прийняття владних рішень
- •6. Моделі захисту групових інтересів (порівняльний аспект)
- •Головними рисами даної моделі представництва інтересів громадян є:
- •Тим не менше, небезпечно вважати, що саме плюралістична модель є ідеальною моделлю групової політики. Критики цієї системи небезпідставно вказують на такі її недоліки:
- •2. Сутність та різновиди громадянського суспільства
- •3. Відновлення громадянського суспільства в Україні наприкінці 80-х – на початку 90-х років
- •4. Розвиток громадянського суспільства в незалежній Україні
- •2. Громадянська культура
- •3. Підтримка громадянами основних ліберальних та демократичних цінностей
- •4. Політична підтримка демократії в Україні
- •2. Економічні свободи й державний контроль
- •3. Моделі ринкової економіки та переходів до неї
- •4. Ринкові реформи в Україні. Форми та методи приватизації
- •5. Проблеми і досягнення економічного реформування в Україні
- •6. Методологія аналізу зайнятості й безробіття та демократизація цих сфер в Україні
- •7. Політика соціального партнерства
- •2. Моделі сучасної демократії та формування соціальної політики
- •3. Соціальна політика та соціальна структура (стратифікація) України
- •2. Нація і народ. Різновиди та основні функції нації. Становлення української нації
- •3. Нація та держава. Національне самовизначення і національна самосвідомість
- •4. Феномен націоналізму. Український націоналізм. Проблема сумісності націоналізму й демократії
- •5. Мовна проблема
3. Моделі ринкової економіки та переходів до неї
Ринкові реформи проводяться з урахуванням особливостей своєї країни та світового досвіду, який показує, що є багато варіантів (моделей) ринкового господарства і переходів до нього. Відмінності між ними залежать від економічних, політичних, історичних, психологічних, культурних факторів. Розглянемо найбільш типові з цих моделей.
Французька модель виходить з того, що ринкова система не може забезпечити розв'язання багатьох проблем, насамперед соціальних, які мають велике значення для майбутнього країни. Вона характеризується більшою різноманітністю економічних інструментів, включно із стимулюванням конкуренції, регулюванням, гнучкою системою оподаткування. Особливістю цієї моделі є включення планування в ринковий механізм. Воно пройшло у своєму розвитку декілька етапів – від жорсткого державного регулювання через індикативне планування до стратегічного планування.
Німецька модель наголошує на важливій ролі держави в економічному житті країни. Вона сформувалася в післявоєнний період – під час переходу від нацистського варіанта «соціалізму» до ринкової соціальної економіки. Перехід відбувся в короткі терміни під керівництвом Л. Ерхарда, який спирався на теоретичні розробки В. Ойкена. Поділяючи ідеї лібералізму, Л. Ерхард водночас вважав, що вільна приватна ініціатива та конкуренція неприпустимі без активної ролі держави. Для нього ринок не був самоціллю, а лише засобом для вирішення соціальних проблем. Особливостями ринкового реформування в Німеччині можна вважати: соціальну спрямованість реформ, їх ретельну теоретичну опрацьованість, підготовленість державних чиновників до проведення реформ (перед тим вони пройшли відповідну атестацію) і відповідальність за свою діяльність.
Польська модель є втіленням зразка «шокової терапії», запропонованої міністром фінансів Польщі Л. Бальцеровичем. Програма передбачала проведення стрімкої лібералізації економічних процесів з можливим короткочасним зниженням життєвого рівня, за яким приходить швидке «одужання» економіки і стабільне покращення соціально-економічної ситуації вже на основі нових, ринкових механізмів. Важливою умовою успіху цієї програми була її підтримка великою частиною населення Польщі. Адже в структурі господарства цієї країни питома вага приватної власності завжди була значною, й багатьом людям були зрозумілі заходи, які пропонувалися. Велике значення мало також залучення до вироблення й реалізації програми спеціалістів з МВФ, які забезпечили отримання Польщею допомоги в 1990 р. розміром у 3 млрд. дол.
Китайська модель. Особливістю китайського переходу до ринкових відносин було оновлення командно-адміністративної системи управління економікою і допущення вільних економічних зон, де система централізованого управління економікою взагалі не застосовувалась. Під керівництвом Комуністичної партії Китаю була ретельно опрацьована концепція вбудови ринкових відносин у народне господарство країни з залученням великих міжнародних інвестицій.
Країнам з розвинутими ринковими системами, у яких існує менший або більший державний сектор економіки, доводиться періодично проводити приватизацію. Наприклад, масштабні приватизаційні заходи були здійснені у 80-90-ті роки у ФРН, Великій Британії та деяких інших країнах. Приватизація в цих країнах мала порівняно обмежені масштаби (не охоплювала всієї економіки), а її завдання полягали в модифікації визначених секторів економіки, вирішенні проблем державного бюджету тощо. Основним способом здійснення приватизації був викуп.
У країнах з перехідною економікою, до яких відноситься й Україна, приватизація має інші параметри. Тут вона є набагато масштабнішою і становить, як уже зазначалося, один з основних елементів ринкової трансформації економіки.