- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
9.6 Визначення розмірів заготівель
Для розрахунку розмірів заготівель палітурних кришок різних типів введемо позначення:
-В – висота необрізаного блоку;
-Воб – висота обрізаного блоку;
-Ш – ширина необрізаного блоку;
-Шоб – ширина обрізаного блоку;
-Т – товщина блоку;
-Д – довжина дуги корінця;
-Р – розстав;
-К – ширина кантів;
-Карт – ширина картону.
На загибку тканини уздовж країв сторонок приймемо 15...17 мм. Розмір картонної сторонки визначається розміром обрізаного блоку з урахуванням кантів[9]:
-Висота сторонки = Воб + 2ДО,
-Ширина сторонки = Шоб – (1…3)мм.
-Ширина кантів залежить від формату блоку.
Таблиця 9.2 – Ширина кантів для різних форматів видань[9]
Формат видання |
Ширина передніх кантів |
Ширина верхніх і нижніх кантів |
Малий |
3 |
2 |
Середній |
4 |
3 |
Великий |
5 |
4 |
Розмір тканинної заготівлі визначається на основі даних про формат обрізаного блоку, ширину кантів, розмір шпації, товщину картону і величину загибки тканини за допомогою формул наведених у таблиці 9.3.
Таблиця 9.3 – Розрахункові формули для визначення розмірів кришок[9]
Тип кришки, елемент |
Висота |
Ширина |
Тип 6 без кантів |
У |
2Ш+Т |
Тип 6 з кантами |
Воб+2ДО |
2Шоб+Д+2ДО |
Тип 7 (суцільнокрита) |
Воб+2ДО+2Карт+30 мм |
2(Шоб+ДО+Р+Карт)+Д+30 мм |
Тип 5: Корінець Сторонка |
Воб+2ДО+2Карт+30 мм Воб+2ДО+2Карт+30 мм |
Д+2Р+30 мм Шоб +ДО+9 мм |
Розстав
|
4+1,5Карт (для гнучкого картону) 5+1,5Карт (для твердого картону) |
|
Шпація |
Відстав +2Р |
|
Відстав |
Висота сторонки |
Т (для прямого корінця) Д (для кругленого корінця) |
9.7 Виготовлення кришок
Палітурні кришки виготовляють як вручну так і на машинах. Виготовлення вручну – малопродуктивний і трудомісткий процес. На великих і середніх поліграфічних підприємствах процес виготовлення палітурних кришок цілком механізований, виключенням є кришки типу 8, 9.
Для цільнокроєні кришки (тип 6) процес виготовлення зводиться до розкрою матеріалів. При необхідності після розкрою проводять обробку кришки, потім – біговку корінця.
Якщо кришка виготовлена з щільного матеріалу, то після розкрою й обробки кришка готова; якщо з тонкого матеріалу – те перед обробкою зворотний бік заготівлі виклеюють папером для підвищення міцності. Якщо кришка виконана з папера, відбитки піддають поверхневій обробці.
Для суцільнокриті кришки процес включає операції: нанесення клея на заготівлю, накладення картонних сторонок і відстава, загибка матеріалу, заправлення кутів.
При виготовленні кришок з папера шпацію іноді виклеюють тонкою бяззю, марлею або папером із сульфатної целюлози для підвищення міцності.
Складені кришки. Основні етапи: з'єднання картонних сторонок тканинним корінцем, криття сторонок паперовими обкладинками чи тканинними заготівлями.
З'єднання сторонок корінцем складається з операцій: нанесення клея на корінець, з'єднання сторонок корінцем, наклейка відстава і загибка тканини.
Після цього кришку потрібно висушити й обробити її корінець. Одночасно друкують контрольну мітку для контролю правильності накладення обкладинок на сторонки. Сторонки, з'єднані корінцем, називаються штуковкой. Потім штуковки покривають паперовими обкладинками чи тканинними заготівлями.
Усі кришкоробні машини за характером використованого палітурного матеріалу підрозділяються на рулонні і аркушеві. До рулонних відносяться КД-3 (для суцільнокритих і складених кришок); 2КДШ (для штуковок). Аркушеві машини: КДЛ-270, БД-15 (Німеччина), ТАК-36 «Колбус» (Німеччина).
