Гігантоклітинний артеріїт Гортона.

Артеріїт Гортона (гігантоклітинний, скроневий, сенільний артеріїт). Уражаються великі артерії; захворювання частіше виникає у жінок. Гігантоклітинний артеріїт завжди розвивається в осіб старше 50 років; пік захворюваності відзначається до 70 років. Клінічні прояви можуть нагадувати неспецифічний аортоартеріїт, однак частіше гігантоклітинний артеріїт має більш локальний (місцевий, обмежений) характер, ніж неспецифічний аортоартеріїт; найбільш типово переважне ураження гілок зовнішньої сонної артерії, особливо скроневої артерії. Виникає поверхнева болючість шкіри скроні (з одного боку або з обох сторін), часто поширюється також в ділянку тімені, потилиці, рідше - лоба. Може відзначатися помірна набряклість м'яких тканин в цих областях, нерідко під шкірою в скроневій області пальпується щільний болючий тяж діаметром 3-5 мм - запалена і потовщена скронева артерія. Болісність може виникати також в ділянці очей (іноді з невеликою набряклістю повік), у верхній і нижній щелепі, у язиці, в зубах, в шиї. Можливо, поява болю при пережовуванні їжі, що іноді змушує пацієнтів відмовлятися від деяких продуктів, що вимагають ретельного пережовування, та переходу на харчування рідкою їжею. Важким наслідком хвороби може стати втрата зору; як правило, спочатку сліпота буває односторонньою (уражається спочатку тільки одне око) і може бути тимчасовою - через кілька хвилин зір може відновитися. Однак самостійного відновлення зору може і не статися, і, раптово наступивши, сліпота може виявитися незворотною. Такий стан вимагає негайного, протягом перших же годин після розвитку, та інтенсивного лікування; на ефективність лікування можна розраховувати тільки в тому випадку, якщо воно розпочато протягом доби з моменту порушення зору. Але навіть якщо відновити втрачений зір не вдалося, лікування все одно необхідно проводити щоб уникнути інших ускладнень хвороби: · Гострого порушення мозкового кровообігу (інсульту); · Інфаркту міокарда; · Ураження шлунково-кишкового тракту.

Діагностичні ознаки гігантоклітинного артеріїту – хвороби Гортона (за Е.Н.Семенковой, 1988)

1. Розвиток хвороби у осіб старше 50 років (переважно у жінок)

2. Підвищення температури тіла, надмірне потовиділення вночі, схуднення.

3. Біль голови в ділянці скроней, темені з посиленням при жуванні, розмові, переважно вночі.

4. Ущільнення, гіперемія і різка болючісь при пальпації скроневих, теменних, потиличних або лицевих артерій; відсутність пульсації в ділянці скроневих артерій з однієї чи двох сторін. Гіперетезія шкіри, болючі щільні вузлики, що визначаються при пальпації волосистої частини голови.

5. Зниження зору впритул до сліпоти через 2-4 тижня після появи перших ознак захворювання.

6. Біль у м’язах і скутість в ділянці плечового і тазового поясу.

7. Підвищення ШОЕ більше 50 мм/год, ознаки анемії (нормо- чи гіпохромна), диспротеїнемія з гіпоальбумінемією, підвишення рівнів g-глобулінів.

8. У біоптатах скроневої артерії картина гранульоматозного ангіїту з гігантськими клітинами.

9. Позитивні результати лікування глюкокортикоїдами.

10. Імуногенетичний маркер – HLA DR4.

Примітка. Наявність у хворого трьох і більше бідь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 93,5%