Теоретичні питання до заняття:

1. Геморагічний васкуліт (пурпура Шенлейн-Геноха). Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічні прояви. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика.

2. Вузликовій поліартеріїт. Визначення. Етіологія та патогенез. Клініка. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика.

3. Неспецифічний аортоартеріїт (хвороба Такаясу). Визначення. Етіологія та патогенез. Клінічні прояви. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика.

4. Гігантоклітинний артеріїт (хвороба Хортона). Визначення. Етіологія та патогенез. Клініка. Критерії діагностики. Диференційний діагноз. Лікування. Профілактика.

5. Реактивні артрити та синдром Рейтера. Визначення. Етіологія та патогенез. Класифікація. Клінічні прояви реактивних артритів різної етіології. Діагностичні критерії . Диференційний діагноз. Принципи лікування, роль антибактеріальної терапії. Первинна та вторинна профілактика.

6. Зміни з боку ротової порожнини при ревматичній хворобі, інфекційному ендокардиті, вадах серця. Завдання лікаря-стоматолога в ранній діагностиці та оздоровленні хворих на ревматичні хвороби. Профілактична робота – санація ротової порожнини з метою лікування стрептококового оточення, ретельна санація хронічних вогнищ інфекції. Санітарно-просвітницька робота.

7. Профілактичне лікування стоматологом хворих групи ризику з вадами серця, хворих з серцевою недостатністю, людей похилого віку.

6. Додатки. Засоби для контролю:

Тестові завдання:

1. Системні васкуліти це група захворювань, які характеризуються запально клітинною інфільтрацією та некрозом судинної стінки, що призводить до:

а) порушення кровотоку;

б) ішемії тканин;

в) некрозу тканин;

г) гіперемії тканин.

2.Який перебіг притаманний системним васкулітам:

а) латентний;

б) хронічний;

в) рецидивний із схильністю до загострень;

г) гострий.

3. До етіологічних чинників виникнення системних васкулітів не належать:

а) інфекційні агенти (бактерії, віруси, гельмінти);

б) імуногенетична схильність;

в) хімічні чинники;

г) гіперчутливість до антибіотиків, антивірусних та протитуберкульозних засобів;

д) вакцинація, паління тютюну.

4. До етіологічних чинників виникнення системних васкулітів не належать:

а) бактерії;

б) віруси;

в) гельмінти;

г) грибки.

5. Ознаками запалення судин дрібного калібру є:

а) геморагічна екзантема;

б) набряки;

в) сечовий синдром;

г) задишка та/чи кровохаркання.

6. Ураження судин якого калібру відмічається при геморагічному васкуліті (васкуліті Шенляйна-Геноха):

а) ураження судин дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів;

б) ураження великих судин;

в) ураження судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. АНЦА-залежні;

г) ураження судин середнього калібру.

7. Ураження судин якого калібру відмічається при вузликовому поліартеріїті:

а) ураження судин дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів;

б) ураження великих судин;

в) ураження судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. АНЦА-залежні;

г) ураження судин середнього калібру.

8. Ураження судин якого калібру відмічається при неспецифічному аорто- артеріїті (артеріїт Такаясу):

а) ураження судин дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів;

б) ураження великих судин;

в) ураження судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. АНЦА-залежні;

г) ураження судин середнього калібру.

9. Ураження судин якого калібру відмічається при гігантоклітинному артеріїті (хворобі Гортона):

а) ураження судин дрібного калібру з відкладенням імунних комплексів;

б) ураження великих судин;

в) ураження судин дрібного калібру без імунокомплексних депозитів, т.з. АНЦА-залежні;

г) ураження судин середнього калібру.

10. Які синдроми характерні для геморагічного васкуліту (васкуліт Шенляйна-Геноха):

а) шкірний; г) нирковий;

б) суглобовий; д) всі вищеперераховані;

в) абдомінальний; ж) вірні а, б, в.

11. Як змінюється кількість тромбоцитів у разі геморагічного васкуліту (васкуліту Шенляйна-Геноха):

а) підвищується;

б) знижується;

в) зниження в рідких випадках при маніфестній формі ДВЗ;

г) залишається нормальною;

д) вірні відповіді в, г.

12. Профілактика рецидивів при геморагічному васкуліті (васкуліті Шенляйна-Геноха) не включає:

а) лікування вогнищ хронічної інфекції;

б) попередження сенсибілізації лікарськими препаратами;

в) усунення контакту з алергенами;

г) щеплення проти грипу.

13. При лікуванні геморагічного васкуліту (васкуліту Шенляйна-Геноха) не використовують наступні препарати:

а) антибіотики;

б) глюкокортикостероїди;

в) гепарин;

д) вікасол.

14. До варіантів перебігу вузликового поліартеріїту не відноситься:

а) класичний;

б) шкірно-тромбангічний;

в) суглобовий;

г) астматичний;

д) моноорганний.

15. До великих діагностичних критеріїв у разі вузликового полі артеріїту не відносять:

а) зниження ваги тіла;

б) ураження нирок;

в) коронарит;

г) бронхіальна астма з еозинофілією;

д) поліневрит.

16. Які судини найчастіше уражаються при хворобі Такаясу:

а) аорта та її великі гілки;

б) скроневі артерії;

в) артеріоли;

г) судини середнього калібру.

17.Ускладнення, що характерні для хвороби Такаясу:

а) гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт);

б) інфаркт;

в) бронхіальна астма;

г) тромбоз мезентеріальних судин;

д) вірно а, б, в;

е) вірно б, в.

18. Початок неспецифічного аортоартеріїту частіше відбувається у:

а) жінок до 40 років;

б) чоловіків до 40 років;

в) жінок після 40 років;

г) чоловіків після 40 років.

19. Для синдрому абдомінальної ішемії при хворобі Такаясу характерно:

а) дифузні болі в животі, що посилюються після прийому їжі;

б) ранні голодні болі;

в) пізні голодні болі;

г) гострі болі в епігастральній ділянці, що виникають після їжї.

20. При якому васкуліті відзначається асиметричне ослаблення або зникнення пульсу на правому або лівому зап'ясті, не вдається виміряти артеріальний тиск на тій руці, де ослаблений або відсутній пульс:

а) гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона);

б) вузликовий полі артеріїт;

в) неспецифічний аортоартеріїт;

г) геморагічний васкуліт.

21. При якому васкуліті при ураженні артерій нижніх кінцівок болі мають характер «переміжної кульгавості»(при швидкій ходьбі виникає біль у литкових м'язах, рідше м'язах стегон, яка змушує зупинитися, після чого поступово зникає - і з'являється знову при поновленні руху).

а) гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона);

б) вузликовий полі артеріїт;

в) геморагічний васкуліт;

г) неспецифічний аортоартеріїт.

22. Початок захворювання на хворобу Гортона частіше відбувається у:

а) жінок до 50 років;

б) чоловіків до 50 років;

в) жінок після 50 років;

г) чоловіків після 50 років.

23. При яких васкулітах виникає болісність в ділянці очей (іноді з невеликою набряклістю повік), у верхній і нижній щелепі, у язиці, в зубах, в шиї.

а) гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона);

б) вузликовий полі артеріїт;

в) геморагічний васкуліт;

г) неспецифічний аортоартеріїт.

24. При якому васкуліті можлива, поява болю при пережовуванні їжі, що іноді змушує пацієнтів відмовлятися від деяких продуктів, які вимагають ретельного пережовування, та переходу на харчування рідкою їжею:

а) гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона);

б) вузликовий полі артеріїт;

в) геморагічний васкуліт;

г) неспецифічний аортоартеріїт.

25. При якому васкуліті відбувається локальне ураження гілок зовнішньої сонної артерії, особливо скроневої артерії, виникає поверхнева болючість шкіри скроні (з одного боку або з обох сторін), та часто поширюється в ділянку тімені, потилиці, рідше – лоба:

а) гігантоклітинний артеріїт (хвороба Гортона);

б) вузликовий полі артеріїт;

в) геморагічний васкуліт;

г) неспецифічний аортоартеріїт.

26. Втрата зору частіше буває при:

а) гігантоклітинному артеріїті (хворобі Гортона);

б) вузликовому поліартеріїті;

в) геморагічному васкуліті;

г) неспецифічному аортоартеріїті.

27а. Уразі, коли незрозумілий запальний синдром супроводжується симптомами ішемії периферійних тканин або неочікуваними для конкретної особи ураженнями кількох (будь-яких) органів і систем, виникає підозра на:

а) синдром Рейтера;

б) реактивний артрит;

в) системний васкуліт;

г) ішемічну хворобу серця.

27б. Для суглобового синдрому внаслідок системних васкулітів вірно все, крім:

а) типовім є олігоартрит з ураженням колінних і надп'ятково-гомілкових суглобів ;

б) характерний розвиток деформацій та анкілозів;

в) артропатії ніколи не супроводжуються ерозивно-деструктивними змінами і деформаціями;

г) суглобовий синдром зустрічається у більш, як 50 % хворих.

27. Яка з наведених змін при рентгенографії суглобів вважається характерною для хвороби Рейтера:

а) субхондральний склероз тіл хребців

б) крайові осте офіти тіл хребців;

в) «п`яткова шпора»;

г) асиметричний сакроілеїт;

д) всі наведені зміни.

.

28. Етіологічним фактором спорадичної форми хвороби Рейтера є;

а) гонококи;

б) ентеровіруси;

в) хламідії;

г) грам-негативні палички.

29. В основі протизапальної дії нестероїдниї протизапальних препаратів лежить:

а) зменшення синтезу простагландинів

б) блокування проліферації імунобластів

в) блокада ІІІ компонента комплементу

г) порушення взаємодії антиген-антитіло.

30. Характерна тріада при хворобі Рейтера:

а) уретрит, артрит, кон’юнктивіт

б) артрит, міокардит, лихоманка

в) артеріальна гіпертензія, артрит, кон’юнктивіт

г) міокардит, артрит, кон’юнктивіт

31. Підтвердити діагноз хвороби Рейтера дозволяє:

а) виявлення антихламідійних антитіл у крові;

б) виявлення збудника при бактеріологічному посіві крові;

в) виявлення мікроорганізмів при цитологічному дослідженні синовіальної рідини;

г) виявлення патогенної флори в калі.

32.До позасуглобових проявів, характерних для хвороби Рейтера відносять:

а) кератит;

б) поліміозіт;

в) пієлонефрит;

г) кон’юнктивіт;

д) всі наведені.

33. Етіопатогенетичне лікування хвороби Рейтера обов`язково включає:

а) кризанол;

б) біцилін;

в) D-пеніциламін;

г) антибіотик тетрациклінового ряду.

34. Найбільш достовірним збудником хвороби Рейтера є:

а) гриби;

б) гонококи;

в) хламідії;

г) віруси.

35. Гострий, негнійний артрит, який розвивається після певних видів інфекції (урогенітальних, кишечник) та тісно пов'язаний з антигеном гістосумісності HLA-В27 називається:

а) ревматоїдний поліартрит;

б) ревматичний поліартрит;

в) реактивний артрит;

г) деформуючий остеоартрит.

36. До клінічних критеріїв реактивних артритів відносять:

а) запалення очей;

б) асиметричний артрит нижніх кінцівок;

в) урогенітальне запалення;

г) міокардит;

д) вірно а, б, в.

37. До клінічних критеріїв реактивних артритів відносять:

а) міокардит;

б) асиметричний артрит нижніх кінцівок;

в) урогенітальне запалення або ентероколітичні прояви;

г) запалення очей;

д) вірно б, в, г.

38. Синдром Рейтера відноситься до групи:

а) реактивних артритів;

б) ревматоїдних артритів;

в) деформуючих остеоартритів;

г) ревматичних артритів.

38а. У разі ураження скронево-нижньощелепних суглобів слід думати про:

а) синдром Рейтера;

б) ревматичний артрит;

в) геморагічний васкуліт;

г) хворобу Такаясу

39. Стоматит із дифузною гіперемією слизової оболонки та безболісними ерозивно-виразковими ураженнями ротової порожнини зустрічається при:

а) геморагічному васкуліті;

б) реактивному артриті;

в) хворобі Такаясу;

г) ревматоїдному артриті.

39а. До нестероїдних протизапальних засобів не відносять:

а) мелоксикам;

б) німесулід;

в) целекоксиб;

г) азатіоприн.

39б. До селективних ЦОГ-2 протизапальних засобів не відносять:

а) мелоксикам;

б) німесулід;

в) целекоксиб;

г) діклофенак калію.

40. Дифузний набряк шкіри уражених пальців стопи (сосископодібна дефігурація) з багряним чи синюшним забарвленням є характерним для:

а) реактивних артритів;

б) ревматоїдних артритів;

в) деформуючих остеоартритів;

г) ревматичних артритів.

41. Для профілактики інфекційного ендокардиту при стоматологічних маніпуляціях рекомендовано призначати за 1 годину до маніпуляції та через 6 годин після введення першої дози наступний антибіотик:

а) амоксицилін 2 г:

б) тетрациклін 200 мг:

в) бісептол:

г) офлоксацин 250 мг.

42. Для профілактики інфекційного ендокардиту при стоматологічних маніпуляціях рекомендовано призначати за 1 годину до маніпуляції у разі алергії на препарати групи пеніциліну наступний антибіотик:

а) азитроміцин 500 мг;

б) тетрациклін200 мг;

в) бісептол;

г) офлоксацин 250 мг.

Правильна відповідь – а.

43. Для профілактики інфекційного ендокардиту при стоматологічних маніпуляціях рекомендовано призначати за 1 годину до маніпуляції у разі алергії на препарати групи пеніциліну наступний антибіотик:

а) офлоксацин 250 мг;

б) тетрациклін 200 мг;

в) бісептол;

г) кліндаміцин 600 мг.

44. Профілактика інфекційного ендокардиту при стоматологічних маніпу­ляціях, втручаннях у порожнині рота, стравоході і на верхніх дихальних шля­хах передбачає призначення за відсутності алергії на препарати пеніциліну:

а) амоксициліну всередину в дозі 2 г за 1 год до маніпуляції згодом 1 г через 6 год після введення першої дози;

б) ампіциліну внутрішньом'язово або внутрішньовенно в дозі 2 г за 30 хв до втручання і згодом 1 г через 6 год після введення першої дози:

в) доксицикліну 400 мг за 1 год до втручання і через 1 год після введення першої дози;

г) вірно а і б.

45. Профілактика інфекційного ендокардиту при стоматологічних маніпу­ляціях, втручаннях у порожнині рота, стравоході і на верхніх дихальних шля­хах передбачає у разі алергії на препа­рати групи пеніциліну використання одного з таких варі­антів пероральної профілактики:

а) кліндаміцину 600 мг за 1 год до маніпуляції

б) азитроміцину 500 мг за 1 год до маніпуляції

в) ріфампіцину 500 мг за 1 год до маніпуляції

г) вірно а і б.

Ситуаційні задачі.

1. У хворого 40 років з артритом лівого гомілковостопного суглоба при рентгенологічному обстеженні хребта спостерігаються такі зміни: явища сакроілеїту зліва, у поперековому відділі хребта грубі, несиметричні синдесмофіти. Який діагноз найбільш вирогідний?

А. Ревматоїдний артрит.

В. Псоріатричний артрит.

С. Хвороба Бєхтєрєва.

Д. Реактивний артрит.

Е. Подагра

2. Хворий 34 роки, скаржиться на болі в колінних та гомілковостопних суглобах при русі, печіння в очах і різі при сечовипусканні. Об'єктивно:лівий колінний суглоб збільшений в обсязі, шкіра над ним гіперемована, гаряча на дотик, рухи в суглобі обмежені через біль. Кон'юнктива гіперемована. З уретри слизисто-серозні виділення. Визначення якого збудника буде найбільш ймовірним при дослідженні зіскрібка з уретри?

А. Хламідій.

В. Гонокока.

С. Стафілокока.

Д. Мікоплазми.

Е. Трихомонади.

3. Хворий П. , 27 років, скаржиться на біль у суглобах нижніх кінцівок, гнійне виділення з очей, різь та біль при виділенні сечі. Захворів гостро. В-анамнезі грип. Багато палить, зловживає алкоголем. Робота зв'язана з відрядженнями. На підставі клінічних та лабораторно-інструментальних методів було встановлено хворобу Рейтера. Назвіть можливий етіологічний чинник цієї хвороби:

А. Хламідії, ієрсінії

В. Аденовірус.

С. Стрептококи

Д. Стафілококи.

Е. Кандиди.

4. Хворий 35 років, поступив в стаціонар зі скаргами на біль в лівому грудино-ключичному з'єднанні, колінному суглобі, попереку. Захворів гостро, з підвищення температури тіла до 38 С. Об'єктивно: лівий грудино-ключичний, колінний суглоби набряклі, болючі. У крові: Л-9,5•10⁹/л, ШОЕ -40мм/год. , СРБ(++), фібриноген-4,8г/л, сечова кислота-0,28ммоль/л. Ваш діагноз?

А. Подагра

В. Ревматичний артрит.

С. Реактивний артрит.

Д. Хвороба Бєхтєрєва

Е. Ревматоїдний артрит

5. Хвора 22 роки, перенесла гострий ентероколіт ієрсиніозного ґенезу. Лікувалась в інфекційній лікарні. Після виписки гостро з'явився біль у правому колінному суглобі з набряком, суглоб болючий, рухливість обмежена. У крові: лейкоцитоз, ШОЕ-30мм/год, СРБ(++), фібріноген-5,2г/л, альфа-2-глобуліни-12%, титр антитіл до ієрсиній підвищенний, РФ(-). Діагноз?

А. Реактивний артрит.

В. Хвороба Рейтера.

С. Деформуючий остеоартроз.

Д. РА.

Е. Хондроматоз суглоба.

6. Хворий Т., 24 років, протягом місяца лікувався в уролога з приводу уретриту, резистентного до ампіциліну, гентаміцину. Одночасно відмічав закисання очей зранку, біль та скутість в гомілковостопних суглобах. про яке захворювання може йти мова?

А. РА.

В. Гонорея

С. Кон'юнктивіт вірусний.

Д. Синдром Рейтера.

Е. Ієрсиніозний артрит.

8. Хворого 32 років, турбує біль в лівому колінному суглобі та суглобах ступні. Хворіє протягом 2-х місяців, коли після статевих зносин з'явився пекучий біль, свербіж та виділення з уретри, біль в очах, а через місяц біль в суглобах. Об'єктивно: гіперемія судин кон'юнктиви, ковбасоподібна деформація пальців лівої ступні. НВ-100г/л, ШОЕ-20мм/год, в сечі –лейкоцити, у зішкрібі з уретри-хламідії. Діагноз?

А. Синдром Рейтера.

В. Гонорейний артрит.

С. Ревматоїдний артрит.

Д. Ієрсиніозний артритю

Е. Неспецефічний бактеріальний артрит.

9. Хворий 22 роки, скаржиться на біль в у лівому гомілково-ступневому суглобі та п'ятці. Захворів раптово після довготривалого бігу. З анамнезу відомо, що2 тижні тому була різь при сечовиділенні. Об'єктивно:гомілковий суглоб припухлий, гарячий на дотик, рух в суглобі обмежений. На рентгенограмі:щілина не змінена, ознаки синовіїту зліва. В аналізі крові:ШОЕ-20мм/год, Л-15,0•10⁹/л. Сечова кислота-0,240ммоль/л. Який діагноз найбільш вирогідний у хворого?

А. Поттравматичний артрит.

В. РА

С. Остеоартроз.

Д. Реактивний артрит.

Е. Подагра.

10. У хворого 23 років, який лікувався в уролога з приводу уретро простатиту, з'явився біль та припухлість правого колінного суглоба, почервоніння очей, температура. Об'єктивно:правий колінний суглоб збільшений в об'ємі, явища кон'юнктивіту. В крові: лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, підвищення рівня глобулінів, сіалові кислоти, серомукоїд. В сечі: лейкоцитурія. Які обстеження потрібні для уточнення діагнозу?

А. Визначення рівня сечової кислоти.

В. Визначення титру ревматоїдного фактору.

С. Рентгенографія суглобів.

Д. Артроскопія.

Е. Визначення титру антитіл до хламідій

12. Хворий 26 років, скаржиться на біль в колінному суглобі, ахіловій зв'язці, слизувато-гнійні виділення з уретри, печіння в очах, субфебрильну температуру. В аналізі крові: помірний лейкоцитоз, значне збільшення ШОЕ. ревматоїдний фактор не виявлено. Синовіальна рідина містить переважно нейтрофіли. Ваш діагноз?

А. Хвороба Рейтера.

В. Хвороба Лайма.

С. Хвороба Уіпла.

Д. Хвороба Бєхтєрєва.

Е. Хвороба Кашина –Бека.

13. Хворий 28 років, скаржиться на біль в колінному суглобі, ахіловій зв'язці, слизувато-гнійні виділення з уретри, печіння в очах, субфебрильну температуру. В аналізі крові: ШОЕ-30мм/год, Л-12,0•10⁹/л. ревматоїдний фактор не виявлено. Синовіальна рідина містить переважно нейтрофіли. З якого антибіотика доцільно почати лікування?

А. Тетрацикліну.

В. Пеніциліну.

С. Макролідів.

Д. Аміноглікозидів.

Е. Цефалоспоринів.

14. Хворий 30 років, звернувся до терапевта зі скаргами на біль в правому колінному та лівому гомілковостопному суглобах, підвищення температури до 37,8 С. Об'єктивно:вищеозначені суглоби набряклі, болючі. У крові: Л-10×10⁹/л, ШОЕ-35мм/год. В зішкребі з уретри-хламідії. Діагноз?

А. Остеоартроз.

В. Реактивний артрит.

С. Подагричний артирт.

Д. Ревматичний артрит.

Е. Хвороба Бєхтєрєва.

Контрольні питання

1. Системні васкуліти, етіологія, клініка, лікування.

2. Геморагічний васкуліт. Причини, клініка, діагностика.

3. Вузликовий поліартеріїт. Причини, клініка, діагностика.

профілактика.

4. Неспецифічний аортоартеріїт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика.

5. Гігантоклітинний артеріїт. Клініка, діагностика.

6. Реактивні артрити. Причини, клініка, діагностика, лікування.

7. Хвороба Рейтера. Причини, клініка, діагностика, лікування.

Практичні завдання

1. Проведення об'єктивного обстеження хворих (збирання анамнезу, загальний огляд, обстеження основних органів і систем:

2. Визначення в кожному конкретному випадку виду та стадії захворювання.

3. Визначення пульсації периферійних судин та артеріального тиску.

4. Аналіз конкретних ознак характерних для системних васкулітів та реактивних артритів.

5. Складання плану лікування хворих на системні васкуліти та реактивні артрити.

6. Визначення плану профілактичних заходів лікарем-стоматологому хворих з ревматичними захворюваннями, септичним ендокардитом та вадами серця.