1.1.4.Монолітні ребристі перекриття з плитами опертими по контуру

Часто використовуються в громадських будівлях, оскільки створюють більший об’єм приміщень і привабливі в естетичному відношенні.

Плити перекриття працюють у двох напрямках, адже l₁ / l₂< 2 (див. рис. 6.11.б).

Розміри сторін плити l₁ (l₂) = 4…6 м, товщина плити h_s = (1/45…1/50)·l_max.

Перекриття без проміжних колон з малими розмірами плит а (b)<2м називають кесонними (часторебристими). При цьому балки можуть бути розташовані як під прямим кутом до стін (бортових елементів) – рис. 6.14.а, так і по діагоналі – рис. 6.14.б.

Рис. 6.14. Кесонні (часторебристі) перекриття

Рис. 6.15. Схеми руйнування плит опертих по контуру:

а) тріщини в нижній частині плити, б) тріщини в верхній частині плити

На практиці згинальні моменти в плитах опертих по контуру визначають за спеціальними таблицями залежно від співвідношень сторін l₁ / l₂ або за допомогою ЕОМ (ПК «Ліра», «Міраж», Ansys, Scad Office, тощо).

Таблиця для визначення згинальних моментів

в плитах опертих по контуру

У прольоті плити армують нижніми зварними сітками з робочою арматурою в двох напрямках. Одну сітку доводять до опор, а другу розміщують в середній частині. Цю сітку не доводять до опор на відстань l₁ (l₂) / 4. Крім того встановлюють зварні сітки у верхній частині плити.

Рис. 6.16. Армування плит опертих по контуру:

а) нижні сітки, б) верхні сітки

Балки розраховують та армують аналогічно до балок монолітного ребристого перекриття з балочними плитами. При цьому плити передають навантаження на балки відповідно вантажних площ.

Рис. 6.17. До визначення зусиль в балках перекриття з плитами опертими по контуру

4. Безбалочні перекриття

Використовуються у будівлях з великим рівномірно розподіленим навантаженням (більше 6 кН/м²), коли необхідно мати гладеньку поверхню стелі (багатоповерхові склади, холодильники, покриття резервуарів, тощо).

Переваги: краще використовується об’єм приміщень, зменшується конструктивна висота перекриття, поліпшується освітленість та провітрюваність приміщень.

Може виконувати з монолітного, збірного або збірно-монолітного залізобетону.

Прольоти l₁ ( l₂ ) = 6,0…9,0 м. Як правило, l₁ / l₂ < 1,5.

Товщина плити перекриття h_s = (1/35…1/32)·l_max.

1.1.5.Монолітне безбалочне перекриття

Капітель (уширення колони) забезпечує жорстке з’єднання плити з колоною, збільшує несучу здатність плити на продавлювання, зменшує проліт плити, сприяє рівномірному розподіленню згинальних моментів у плиті.

Капітелі армують із конструктивних міркувань для сприйняття зусиль, які виникають від усадки бетону та температурних перепадів.

Р ис. 6.18. Типи капітелей при навантаженнях: а) g ≤ 10 кН/м²,

б) та в) g > 10 кН/м²

б)

Рис. 6.19. Схеми руйнувань безбалочних монолітних перекриттів: а) при смуговому завантаженні через проліт, б) при суцільному завантаженні

Рис. 6.20. Схеми армування безбалочних монолітних перекриттів:

а) верхнє армування, б) нижнє армування

1.1.6.Збірне безбалочне перекриття

Суть роботи перекриття аналогічна до монолітного безбалочного перекриття.

Перекриття складається з наступних елементів: капітелі, міжколонні та прольотні плити.

Капітелі спираються на розширення або металеві випуски з колон та сприймають навантаження від міжколонних плит, які діють у двох взаємно перпендикулярних напрямках. Капітель розраховується як консоль.

Міжколонні плити опираються на полиці капітелей і працюють як балки на двох опорах.

Прольотні плити опираються на полиці міжколонних плит і працюють як плити оперті по контуру.

Жорсткість перекриття забезпечується шпоночним з’єднанням плит після замонолічення пазів вздовж плит.

Рис. 6.21. Збірне безбалочне перекриття:

1 – капітель, 2 – міжколонна плита, 3 – прольотна плита, 4 – колона, 5 – закладна металева деталь, 6 – бетон замонолічування