
- •Диференціальні рівняння першого порядку
- •1. Загальні поняття та означення
- •2. Диференціальні рівняння першого порядку з відокремлюваними змінними Рівняння виду
- •Рівняння виду
- •Загальний інтеграл диференціального рівняння (2.2) має вигляд
- •3. Однорідні диференціальні рівняння
- •4. Рівняння в повних диференціалах
- •5. Лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •6. Рівняння бернуллі
- •7. Задачі на складання диференціальних рівнянь
- •Варіанти індивідуальних завдань Зміст роботи
- •Список літератури
- •1. Загальні поняття та означення.......................................................…....3
- •Список літератури......................................................................…....31
Диференціальні рівняння – один з найважливіших розділів курсу вищої математики, знання їх необхідне при вивченні електротехніки, теоретичної механіки, опору матеріалів, при моделюванні різноманітних фізичних і технічних проблем.
Диференціальні рівняння першого порядку
1. Загальні поняття та означення
Диференціальним рівнянням першого порядку називається рівняння виду
|
(1.1) |
яке
пов’язує незалежну змінну
,
невідому функцію
та її похідну, або, якщо його розв’язати
відносно похідної
|
|
Розв’язком
диференціального рівняння
(1.1) на деякому інтервалі
називається диференційована на цьому
інтервалі функція
,
яка при підстановці в рівняння (1.1)
перетворює його в тотожність по
на
.
Приклади.
1.
–
диференціальне рівняння першого порядку.
Його розв’язком є функція
Дійсно,
,
тоді
–
одержали тотожність.
2.
,
розв’язком диференціального рівняння
є функція
.
Дійсно,
,
тоді
–
одержали тотожність.
Функція
,
яка залежить від аргументу і довільної
сталої
,
називається загальним
розв’язком
рівняння (1.1) в області
,
якщо вона задовольняє дві умови:
1)
функція
є розв’язком рівняння при будь-якому
значенні сталої
з деякої множини;
2)
для довільної точки
можна знайти таке значення
,
що функція
задовольняє початкову умову:
.
Частинним розв’язком рівняння (1.1) називається функція , яка утворюється із загального розв’язку при певному значенні сталої .
Задача,
в якій необхідно знайти частинний
розв’язок
рівняння (1.1), який задовольняє початковій
умові
,
називається задачею
Коші.
Якщо
загальний розв’язок диференціального
рівняння знайдено в неявному вигляді,
тобто у вигляді рівняння
то такий розв’язок називають загальним
інтегралом диференціального рівняння
(1.1). Рівність
називають частинним
інтегралом рівняння.
Приклади.
1.
Перевірити, що функція
являється загальним розв’язком
диференціального рівняння
Знаходимо
Підставляємо в рівняння:
Або після перетворень одержимо тотожність
2.
Знаючи, що функція
–
загальний розв’язок рівняння
,
знайти частинний розв’язок, який
задовольняє початковим умовам
при
.
Легко переконатись у тому, що функція дійсно являється загальним розв’язком заданого рівняння, так як
Задовольняючи початковим умовам, знаходимо:
Отже, частинний розв’язок має вигляд:
З
геометричної точки зору загальний
інтеграл визначає на координатній
площині сім’ю кривих, залежну від
довільної сталої. Частинному розв’язку
відповідає одна крива цієї сім’ї, що
проходить через задану точку. В кожній
точці така крива, яка називається
інтегральною кривою, буде мати дотичну
з кутовим коефіцієнтом
.
Сукупність трійок
утворює так зване поле
напрямків.
Геометричне місце точок з однаковим
напрямом поля
називають ізоклінами.
Для задачі Коші і є теорема про існування та єдиність розв’язку.
Якщо
функція
неперервна в області D разом зі своєю
частинною похідною
,
тоді для будь-якої точки (х0,у0),
яка належить області D, задача Коші має
і причому єдиний розв’язок, визначений
в деякому околі точки х0.
Приклади. 1. Знайти область існування та єдиності розв’язків диференціального рівняння
.
Оскільки
права частина заданого рівняння та
частинна похідна
є
неперервними функціями в усій дійсній
площині, то рівняння має єдиний розв’язок
для будь-якої точки (х0,у0).
2. Знайти область існування та єдиності розв’язків рівняння
.
Права
частина заданого рівняння визначена і
неперервна при
.
Оскільки частинна похідна
не
є неперервною при у=0, то в точках прямої
у=0 умови теореми не виконуються, тобто
рівняння має більше одного розв’язку.