
- •Поняття про глобальну та локальну комп’ютерні мережі. Апаратне й програмне забезпечення мереж. Топологія комп’ютерних мереж.
- •Призначення й структура мережі Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття ip-адреси, доменного імені та url-адреси.
- •Поняття бд, субд. Типи бд. Переваги та недоліки кожного типу.
- •Системи управління базами даних (субд)
- •Реляційне моделювання. Модель ”сутність-зв’язок”. Види зв’язків. Мова запитів sql.
- •Основні поняття реляційної бд
Поняття бд, субд. Типи бд. Переваги та недоліки кожного типу.
Бази даних (БД) – це систематизоване сховище великих обсягів інформації однакової структури та означеної предметної галузі, до якого мають доступ багато прикладних програм.
БД призначені для
зберігання інформації;
швидкого пошуку необхідних відомостей;
внесення змін та доповнень;
використання сукупності даних якомога більшим числом прикладних програм.
Особливості використання БД:
дані в БД створюються та зберігаються як єдине ціле для розв’язку усіх задач предметної галузі, тобто зникає необхідність дублювання даних (економія пам’яті комп’ютера);
кожна прикладна програма обирає з БД дані для розв’язку тільки власної задачі;
незалежність прикладних програм від даних (зміни в даних не вимагають зміни програми та навпаки).
БД можна умовно розділити на фактографічні та документальні.
У фактографічних БД регіструються факти – конкретні значення даних (атрибутів) про об’єкти реального світу. Основна ідея таких БД полягає в тому, що усі відомості про об’єкти (прізвища людей та назви предметів, числа, дати) повідомляються комп’ютеру в якомусь раніше обумовленому форматі (наприклад, дата – у вигляді комбінації ДД.ММ.ГГГГ). Інформація, з якою працює фактографічна БД, має чітку структуру, яка дозволяє машині відрізняти одне дане від іншого, – наприклад, прізвище від посади людини, дату народження від росту тощо. Тому фактографічні БД можуть давати однозначні відповіді на поставлені запитання, наприклад: „Хто з робітників фірми з датою народження не раніше 1 січня 1970 р. має права водія?” тощо.
Документальні БД обслуговують принципово інший клас задач, які не припускають однозначної відповіді на поставлене запитання. БД складається з сукупності неструктурованих текстових документів (статті, книги, реферати, тексти законів) та графічних об’єктів, оснащена тим чи іншим формалізованим апаратом пошуку. Мета БД – видати у відповідь на запит користувача список документів або об’єктів, які задовольняють сформульованим у запиті умовам. Наприклад: видавати список статей, в яких зустрічається слово „ентропія”.
Рис. 2.8. А.1. Моделі баз даних
Ієрархічна БД має структуру дерева. Дерево описує взаємозв’язки між елементами, які звуться вузлами. На верхньому рівні ієрархії є тільки один вузол – корінь дерева. Від нього відходять гілки до вузлів більш низького рівня. Від цих вузлів також відходять гілки до вузлів ще більш низького рівня тощо. Перехід по дереву здійснюється по його гілкам. Для того, щоб перейти від одного вузла до іншого того ж рівня, необхідно спочатку перейти до вузла, розташованого на більш високому рівні.
Мережева БД має структуру мережі, в якій будь-який елемент може бути пов’язаний з будь-яким іншим елементом.
Реляційна БД (в основі математичне поняття „відношення”– relation) має структуру пов’язаних прямокутних таблиць (тобто дані (відношення) в таких БД подані у вигляді двовимірних таблиць), за допомогою яких можна описати предметну галузь. Вони містять в простішому випадку – одну таблицю. В більшості випадків використання реляційної БД для зберігання та обробки інформації найбільш зручно. Перевагами такої БД є:
швидкий пошук даних;
можливість сортування даних за будь-якими заданими параметрами;
можливість вибірки даних за заданими умовами.
Недоліками є перехід від одного запису до іншого тільки в порядку їх розташування в БД, або за порядковим номером (для цього важливо пам’ятати, який порядковий номер відповідає необхідному вам запису), або за допомогою спеціального засобу „Пошук”.