8. Призначення й структура мережі Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття ip-адреси, доменного імені та url-адреси.

Інтернет – це глобальна комп’ютерна інформаційна мережа, яка об’єднує багато локальних, регіональних та корпоративних мереж і водночас мільйони комп’ютерів в усіх кінцях планети з метою обміну даними та доступу до інформаційних і технологічний ресурсів.

Виникнення Інтернет. Фактично день народження Інтернету, як мережі, що об'єднує глобальні комп'ютерні мережі є 1 січня 1983 року.

Ця дата знаменна прийняттям єдиних Протоколів Обміну Даними - TCP/IP (Transfer Control Protocol / Internet Protocol).

Інтернет побудований на використанні протоколів TCP/IP.

Протокол – це набір угод і правил, що визначають порядок обміну інформацією в комп'ютерній мережі.

TCP (Transmission Control Protocol)

• файл ділиться на пакети розміром не більше 1,5 Кб

• пакети передаються незалежно друг від друга

• у місці призначення пакети збираються в один файл

IP (Internet Protocol)

• визначає найкращий маршрут руху пакетів

Протокол мережі Інтернет: TCP, IP HTTP, FTP, SMTP, POP3.

Усі протоколи Internet поділяються на чотири рівня.

Перший рівень - прикладний. Він з'єднує протоколи, що призначані для передачі даних різноманітних форматів. У прикладний рівень включені наступні протоколи:

• HTTP (Hypertext Transfer Protocol - протокол передачі гіпертекстової інформації). Це протокол, що використовується в Cвітовій Павутині - World Wide Web. Докладніше про протокол HTTP…

• FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів). Цей протокол призначений для пересилання файлів, як правило бінарних, але можна і текстових. Докладніше про протокол FTP...

• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачі пошти). З допомогою цього протокола відбувається надсилання електронної пошти.

• POP (Post Office Protocol - протокол поштового відділення). Це протокол для зберігання та отримання пошти.

• NNTP (Net News Transport Protocol - протокол передачі мережних новин). Цей протокол працює в службах новин.

• Telnet - це проста емуляція роботи з сервером. Докладніше про протокол Telnet…

Другий рівень стека TCP/IP - транспортний. На цьому рівні відбувається встановлення зв'язку між серверами Internet, розбиття усієї інформації на пакети та супроводження кожного пакета розпізнавальним заголовком. У нього включені протоколи: TCP (Transmission Control Protocol - протокол керування передачею) та UDP (User Datagram Protocol - протокол діаграм користувача) - це альтернативний протокол, аналогічний за значенням TCP. Протокол UDP поступається у надійності TCP (відсутні засоби перевірки помилок та вторинного запиту втрачених пакетів), але натомість з його допомогою можна організувати постійний потік даних з мінімальними затримками, хоча і з деякими втратами. Використання цього протоколу виправдано при передачі живого звуку.

Третій рівень - міжмережевий. Протокол цього рівня - IP (Internet Protocol - протокол Internet). Єдине призначення IP - розрахувати найбільш оптимальний шлях транспортування, розбити пакети TCP на ще менші та доставити їх за призначенням.

Четвертий рівень - мережний. Він включає в себе набір протоколів, котрі застосовуються в локальних мережах

Адреса комп’ютера в мережі - ІР-адреса.

ІР-адреса складається з 4 цілих чисел від 0 до 255 кожне, розділених крапками. Н-д: 113.56.8.203

Комп’ютеру зручно опрацьовувати числові адреси, нам зручніше використовувати адреси, що записані словами, н-д: google.com.

Адреса ресурсу (сайту) в мережі, яка записана з використанням слів або їх скорочень, що розділені крапкою на домени, називається доменним іменем.

Ресурси Інтернету можна відносити до різних категорій – ресурси країни або організації, ресурси певної тематики тощо. Визначені зони у системі доменних імен – домен.

Домен – сукупність робочих станцій і серверів мережі, що адмініструється як єдина група (кожен домен має певні межі безпеки).

Перший з права домен є доменом верхнього рівня і визначені такі домени міжнародною угодою. Вони поділяються на 2 види – функціональні (за сферою діяльності) та національні (країни).

Доменна система імен (URL) ставить у відповідність фізичній (числовій) IP-адресі кожного комп’ютера унікальне доменне ім’я – символьну домену (адрес), яка складається з осмислених літерних позначень, розділених крапкою.

Є ще один з видів адрес. Це адреса документа (інформаційного ресурсу) в мережі – URL-адреса. Звернувшись за цією адресою, можна отримати документ, який там зберігається.

URL (Uniform Resource Locator – уніфікований локатор ресурсів) – це певна система імен для ідентифікації будь-яких ресурсів у Інтернет.

Будь-яка інформація в Інтернет має свій URL.

Складові частини URL

У запису URL зазначають такі дані:

<тип інформаційного простору>://<назва серверу>/<шлях>

• Тип інформаційного простору – протокол доступу до ресурсу.

Типи основних інформаційних просторів:

http	WWW-простір
ftp	FTP-простір
gopher	Gopher-простір
news	UseNet-простір
mailto	простір адресів e-mail
file	простір файлів

• Назва серверу – доменне ім‘я серверу, на якому розміщено ресурс.

• Шлях. Визначається специфікація ресурсу на жорсткому диску серверу (шлях до файлу, його ім‘я та мітка)

URL може складатися з латинських літер (a-z), цифр (0-9) та інших знаків, крім символів, які мають спеціальне призначення (< > [ ] { } ` \).