8. Методичні підходи до технологічного навчання інформатики.

Предмет «Інформатика» належить до освітньої галузі «Технології» і пріоритетним елементом змісту є елемент, що формує інформаційно-технологічні вміння, тобто вміння «…кваліфікованого та ефективного використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-пізнавальній діяльності та повсякденному житті»

Технологія - це процес створення певного продукту, який складається з двох процесів – процесу проектування і процесу виконання.

Процес проектування: виявлення потреби; коротке формулювання задачі; дослідження; складання специфікації; вироблення ідеї, її аналіз; планування.

Процес виконання: виготовлення; перевірка й оцінка.

Мета ТН – формування вмінь створення деяких продуктів з необхідного матеріалу.

Зміст ТН - технологічні знання, вміння і навички.

Методи ТН продуктивні методи (метод проектів, дослідницькі методи, творчі роботи).

Найбільш поширеним методом ТН є репродуктивний, який з накопиченням учнями відповідних знань, вмінь та навичок перетікає в продуктивний.

Важливий метод навчання – активне включення учнів у процес проектування і виготовлення продуктів за допомогою проектів. Додатковими методами є вправи й аналіз.

Основна форма технологічного навчання - практична робота.

Технологічні знання характеризуються такими рисами:

• Технологічні знання надають можливість учню здійснювати дії, а не просто відтворювати факти.

• У технологічній діяльності немає правильних чи неправильних рішень — не можна сказати, знання правильне чи неправильне. Є оптимальне рішення, яке приймається з урахуванням наявних ресурсів.

• Знання, отримані на основі досвіду самими учнями, повинні узагальнюватися за допомогою вчителя, інакше процес пізнання буде просуватися дуже повільно.

• Вчитель допомагає учню добувати знання, він не обов'язково повинний бути експертом у всіх спеціальних технологіях.

Інформаційна технологія - це процес проектування і створення інформатичного продукту за допомогою засобів інформаційних технологій.

Методичні підходи формування інформаційно-технологічних умінь – це способи та прийоми сумісної діяльності вчителя та учнів, в процесі якої учні оволодівають інформаційно-технологічними уміннями.

Методичні підходи:

1) формально-операційний. Мета навчання при даному підході – ознайомити з функціональними можливостями програмного забезпечення.

2) задачно-технологічний. Мета навчання – сформувати технологічні вміння і навички

під час створення інформаційногопродукту.

3) задачний (конструктивний). Мета підходу – сформувати вміння створювання інформаційного продукту за деяким зразком.

4) проблемний (евристичний) підхід. Мета навчання – розвити проектувальні та творчі здібності учня. Цей підхід передбачає, що учень самостійно розв’язує задачу з неявно заданою умовою (структурою), складає структуру та реалізує її, використовуючи певну технологію.

Результатом навчання інформаційних технологій на уроках інформатики є сформованість системи інформаційно-технологічних умінь старшокласників як основи їх інформатично-комунікаційної компетентності.

• Критеріями визначення сформованості інформаційно-технологічних умінь старшокласників є інформаційно-технологічні знання, уміння роботи з інформацією, уміння інформаційно-технологічної діяльності.

Методична система технологічного навчання інформаційних технологій містить такі складові:

• мета (формування інформаційно-технологічних вмінь створення інформаційних продуктів за допомогою комп’ютера);

• зміст (інформаційно-технологічні знання, вміння, та навички);

• методичні підходи (формально-операційний, задачно-інструктивний, задачно-технологічний та проблемний, основою яких є репродуктивні та продуктивні практичні методи навчання);

• форми навчання (як правило, практичні групові та індивідуальні самостійні роботи);

• засоби навчання (комп’ютерні прикладні програмні засоби, презентації, відеоуроки );

• результат навчання (сформованість системи інформаційно-технологічних умінь старшокласників як основи їх інформаційно-технологічної компетентності. ).

Послідовність конструювання змісту курсу (або окремої теми) з інформатики за методикою технологічного навчання:

1. Визначити сукупність інформаційно-технологічних вмінь, які мають опанувати учні, та послідовність їх формування, вважаючи на те, якого вони віку, що є основним видом їхньої діяльності (для учнів 9-го класу – це навчальна діяльність), вивчають вони цей предмет у базовій школі чи профільній і якщо профільній, то який саме профіль тощо.

2. Визначити сукупність інформаційно-технологічних знань та послідовність їх викладення згідно послідовності формування вищеозначених вмінь.

3. Скласти структуру курсу (теми).

4. Для кожної теми курсу (певного уроку теми) розробити сукупність та послідовність практичних завдань, що формують інформаційно-технологічні вміння (від простих технологічних операцій до вмінь створення закінченного інформаційного продукту).

5. Розробити критерії оцінювання сформованості інформаційно-технологічних вмінь, та на їх основі методи, форми та засоби діагностування.

Для вчителя інформатики принципова відмінність методики технологічного навчання від методики традиційного навчання в основній школі буде полягати в новій спрямованості навчальних цілей.

Учні не повинні навчитися робити обмежене коло справ та робіт, як це традиційно було на уроках. Від них вимагають, в першу чергу, на прикладі доступних для вивчення технологій оволодіти наступними вміннями:

− обґрунтовувати мету діяльності з урахуванням суспільних потреб, приймати рішення по виготовленню інформаційних продуктів;

− знаходити та обробляти необхідну інформацію з використанням сучасної техніки;

− проектувати предмет праці та технологію діяльності з урахуванням доступних в даних умовах матеріалів та технічних засобів;

− оволодіти набутими інформаційними знаннями, навичками та вміннями користування сучасною технікою, виконання технологічних операцій;

− здійснювати технологічні процеси при створенні інформаційного продукту, результати котрих мають споживну вартість;

− економічно т а функціонально обґрунтовувати оптимальність процесу та результати своєї діяльності;

− оцінювати свої професійні інтереси та схильності.

При ТН вчителю інформатики необхідно дотримуватися наступних вимог до заняття:

1. Забезпечення науковості навчання.

Зміст кожного заняття повинен відображати новітні досягнення науки й техніки в галузі інформаційних технологій та подальші

перспективи її розвитку.

2. Здійснення зв’язку теоретичного та технологічного навчання.

Вчителю пропонується у своїй практичній роботі використовувати знання учнів як зі спецкурсу, так і з інших предметів для найкращого розуміння матеріалу, що вивчається, розробляючи завдання так, щоб для їх виконання необхідно було комплексне застосування знань з ряду предметів. Тому що вміння, котрі ми намагаємося сформувати в учнів, більшою частиною не можна відокремити в технологічних умовах в чистому вигляді, ізольовано від інших вмінь.

3. Розвиток творчих здібностей учнів.

Сутність цієї вимоги максимально заохочувати на заняттях прагнення учнів знайти найкращі способи, підходи до розв’язання та виконання деяких задач.

4. Виховання позитивних якостей особистості учня.

Вчителю пропонується організувати роботу групи так, щоб до неї були залучені усі учні та був забезпечений індивідуальний підхід до кожного. Необхідно забезпечити умови для активності, ініціативи кожного учня, сумлінне відношення до будь-якого виду роботи.

Виходячи з цих вимог, головною метою ТН для вчителів інформатики є практичне навчання учнів вмінню систематизувати та використовувати одержані знання для розв’язання поставленої проблеми.