Технологічного потоку нижнього складу”

Зміст завдання

1. Призначення нижнього складу і характеристика його території.

2. Режим роботи і об’єм виробництва.

3. Обґрунтування і вибір принципової схеми основного технологічного

потоку та обладнання.

4. Визначити продуктивність машин і обладнання, що входять в задану

систему машин.

5. Визначити необхідну кількість обладнання та робітників для головного технологічного потоку (ГТП) нижнього складу.

6. Скласти і описати схему головного технологічного потоку.

7. Визначити комплексний виробіток в м на 1 люд.-день на ГТП нижнього складу.

Методичні вказівки до виконання задачі 2

В залежності від умов примикання і типу нижнього складу на його території виконують наступні основні роботи по первинній обробці заготовленої деревини:

- розвантаження деревини з лісовозного транспорту кранами в резервний запас деревини або на естакаду (естакади) для кряжування стовбурної деревини;

- кряжування деревини на сортименти ручними електропилами або розкряжувальними установками;

- сортування сортиментів за якісно-вимірними ознаками (згідно сор-тиментного плану ГТП) з допомогою сортувального транспортера;

- штабелювання сортиментів в штабелі зберігання, відвантаження їх на транспорт споживача (автомобільний чи залізничний) або подача сортиментів кранами (іншими штабелювально-відвантажувальними засобами) до цехів подальшої переробки.

На нижніх складах може бути організована часткова переробка деяких сортиментів, скоріше всього способом механічного оброблення різанням: шпалопилення, лісопилення, виготовлення балансів, переробка дров’яної деревини на технологічну тріску, тощо.

Режим роботи нижнього складу залежить від режиму роботи лісовозної дороги і місцевих умов роботи підприємства.

Число робочих днів складу в році і змінність робіт приймаються за діючими нормами технологічного проектування лісозаготівельних підприємств з врахуванням кліматичних і ґрунтових умов району розміщення підприємства чи лісовозної колії. Згідно діючого положення на основних складських роботах, приймається одно-двох або трьохзмінний режим роботи, а число робочих днів – в залежності від типу лісовозної дороги.

Варіанти розрахункової роботи (нижній склад)

Показники	Система машин	Річний об’єм вивезення, т. м3	Середній об’єм стовбура, м3	Довжина сорти-менту, що випи-люється, м
Цифра номера залікової книжки Варіанти	О	П.О.	О	П.О.
1	ЛТ-62А Мотор Січ ЕП-2000 ТС-7 КБ-572	15,0	0,45	2,6
2	КК-20 Парма-М ЛТ-86 ККЛ-16	20,0	0,60	3,4
3	ККС-10 ЕПЧ-3 ЛТ-86 ККС-10	25,0	0,48	2,9
4	КК-20 ЛО-15С Б-22У ККЛ-12,5	30,0	0,32	4,2
5	ККЛ-16 К-5 Б-22У ККС-10	35,0	0,44	4,0
6	ЛТ-62 ПЛХ-3АС ЛТ-44 КБ-572	40,0	0,36	3,8
7	К-305Н ЛО-15А ЛТ-86 ККС-10	45,0	0,40	3,0
8	ЛТ-62 ЛО-15А ЛТ-86 ККЛ-12,5	50,0	0,52	4,4
9	РРУ-10М Мотор Січ ЕП-2000 Б-22У БКСМ-14	55,0	0,28	2,0
0	РРУ-10М ЕП-2000 Б-22У ККС-10	60,0	0,34	2,4

Кількість робочих днів у році визначається за формулою

,

де - загальна кількість днів у році, дні;

- кількість святкових днів у році, дні;

- кількість вихідних днів у році, дні;

- кількість неробочих днів у році через несприятливі погодні умови, дні.

Змінний об’єм розкряжування деревини, визначається за формулою

,

де z – кількість змін роботи, зм.

При проектуванні технологічного потоку необхідно старатися його спрос-тити за рахунок можливості скорочення числа сортиментів, які випилюють на скла-ді, суміщення виробничих операцій, спрощення робіт по сортуванню і переміщенню деревини по складу.

У відповідності з прийнятими машинами необхідно детально описати орга-нізацію і черговість робіт в суворій послідовності робочих операцій, взаємозв’язок роботи механізмів у технологічному потоці.

Продуктивність обладнання визначається розрахунковим шляхом.

Змінна продуктивність крана на розвантаженні, штабелюванні та завантаженні деревини у вагони може бути визначена згідно формули

де - тривалість зміни, с; - коефіцієнт використання робочого часу, =0,8...0,9; - коефіцієнт використання вантажопідйомності крана, =0,75...0,85; - коефіцієнт суміщення операцій в роботі крана, =1,1; - об’єм пакета лісоматеріалів, який може піднімати кран, м , =12...14 м ; - середня висота піднімання і опускання пакета краном; =9,5...11,0 м; - віддаль переміщення візка крана, м, для мостових кранів =0; для козлових кранів = 16 м; для кабельних кранів = 30...40 м; - віддаль переміщення крана, м, для мостових кранів = 35...45 м; для козлових і кабельних кранів =0 м; , , - швидкість, відповідно, піднімання пакета, переміщення візка і крана, м/с, (табл.2.1); - час, що витрачається на зачеплення пачки деревини краном, с, =30...60 с; - час, що витрачається на відчеплення пачки деревини, с, =20...40 с.

Таблиця 2.1- Швидкості піднімання вантажу ( ), переміщення візків ( ) і кранів ( ).

Швидкість, м/с	М а р к а к р а н а
	КК-20	К-305Н	КМ-3001	ЛТ-62
Vп	0.083	0.13	0.13	0.20
Vт	0.5	0.4	0.4	0.55
Vк	0.0	0.4	1.33	0.85

Змінна продуктивність напівавтоматичної лінії для розкряжування стовбурів може визначитися згідно формули

,

де - тривалість зміни, с; - коефіцієнт використання робочого часу, =0,72...0,8; - коефіцієнт завантаження установки, =0,8...0,85; - середній об’єм оброблюваного стовбура, м ; - тривалість циклу розкряжування одного стовбура, с.

,

де - середня довжина стовбура, м, =18...26 м; - середня швидкість переміщення стовбура під час його розкряжування, м/с, =0,35...0,5 м/с; - кількість пропилів, що в середньому виконується на одному стовбурі, шт., - час виконання одного перерізу стовбура, с; - час замовлення та виконання команди установкою на здійснення одного перерізу стовбура, с, =3,5...4,0 с.

Кількість перерізів на один стовбур розраховується згідно формули

,

де - середня довжина сортиментів, що випилюються, м (приймається за завданням) Час, що витрачається на один пропил стовбура визначають:

= ,

де - площа поперечного перерізу стовбура в місці розпилювання, см ; - продуктивність чистого пиляння пили установки, см /с; =600…800 см /с.

Площа поперечного перерізу стовбура в місці розпилювання рівна:

,

де - розрахунковий діаметр стовбура в місці розпилювання, см,

,

При розкряжуванні стовбурів електропилою її змінна продуктивність визначається згідно формули

,

де - тривалість зміни, с; - середній об’єм стовбура, м ; - коефіцієнт використання робочого часу, =0,55…0,60; - коефіцієнт використання машинного часу, =0,65…0,75; - тривалість циклу розкряжування стовбура, с,

,

де - час, що втрачається на один переріз стовбура, с; - число перерізів, що припадає на один стовбур; - коефіцієнт, що враховує тривалість переходів від пропилу до пропилу вздовж стовбура (табл.2.2)

Тривалість одного перерізу стовбура визначають

де - шлях насування пили, м, швидкість насування пили під час пиляння, м/с ( приймають в межах 0.001...0.008 м/с).

Змінна продуктивність (м ) сортувального транспортера визначається згідно формули

,

де - тривалість зміни, с; - коефіцієнт використання робочого часу, = 0,8…0,9; - коефіцієнт завантаження транспортера, = 0,8…0,85; - швидкість руху транспортера, м/с; - середній об’єм сортименту, що поступає на сортуван-ня, м ; - середня довжина сортименту, м.

При відомих продуктивностях механізмів можна визначити їх кількість та кількість обслуговуючого персоналу. Всі розрахунки зводимо у відомість (табл.2.2.).

Перед складанням схеми ГТП потрібно ознайомитися з типовими або оглядовими схемами ГТП, які зображені та описані в літературних джерелах. Це дасть змогу зрозуміти побудову ГТП згідно структури технологічного процесу нижнього складу, ознайомитися з позначеннями, що прийняті для схематичного зображення основного обладнання та інших машин і механізмів, які приймалися в розрахунках технологічного процесу ГТП нижньоскладських робіт.

На схемі ГТП зображають місце розташування кранових механізмів з підкрановими коліями і резервний штабель запасу стовбурної деревини, який розташований в зоні дії кранів. Робоча зона кранових механізмів повинна сягати устаткування наступної технологічної операції – розкряжувального обладнання (естакад і розкряжувальних установок). На схемі ГТП зображають безпосереднє розташування розкряжувального обладнання , а вздовж них – розташування лісонагромаджувачів для розсортованих сортиментів ( у випадку використання на сортуванні сортиментів поздовжніх сортувальних транспортерів). Склад тимчасового зберігання сортиментів зображується по фронту, наприклад поздовжнього сортувального транспортера.

Таблиця 2.2- Відомість розрахунку необхідної кількості робітників та обладнання для ГТП нижнього складу

Найменування операцій	Змінне завдання, м /зм	Механіз ми (тип, марка)	Кількість робітник.на обсл.1мех-му,роб.	Змінна продукт. обладнан- ня, м /зм	Потріб-на к-сть механіз- мів, шт.	Потріб- на к-сть робітн. чол.
1.Розвантаження деревини
2.Розкряжування стовбурів
3.Сортування кряжів
4.Відвантаження і штабелювання деревини
В с ь о г о:

Його територія визначається на схемі робочою зоною штабелювально-відвантажувальних механізмів (кранів і ін.) В робочій зоні цих механізмів, що обслуговують склад сортиментів, необхідно зобразити транспортні комунікації для засобів перевезення.

На схемі ГТП нижнього складу зображають також автодороги і допоміжні шляхи під’їзду , місця зосередження виробничих відходів від устаткування, протипожежні і освітлювальні об’єкти.

Всі елементи схеми ГТП позначають окремими цифровими позиціями, згідно яких складають пояснення до схем і оформляють підписи під схемою. Схему ГТП нижнього складу зображають на окремому аркуші в певному масштабі. До схеми необхідно виконати короткий опис технологічного процесу ГТП нижнього складу.

Опис технологічної схеми ГТП нижнього складу повинен містити перелік основного і додаткового обладнання, яке визначено у розрахунковій частині задачі, з короткою характеристикою їх конструктивних особливостей, від яких суттєво залежить виконання технологічних операцій в порядку черговості операцій первинної обробки деревини – від підвезення деревини лісовозним транспортом до штабелювання сортиментів на складі зберігання або відвантаження їх до цехів подальшої переробки чи на транспорт споживачам. В описі ГТП також приводять коротко пропозиції щодо можливого використання виробничих відходів або їх утилізації.

Після завершення опису схеми ГТП і технології виконання робіт виконують розрахунок комплексної норми виробітку на ГТП нижнього складу діленням змінного завдання на кількісний склад робітників у бригаді, якою обслуговується ГТП.

Д О Д А Т К И

Додаток 1 до Правил відпуску деревини на пні в лісах України