
- •Практична робота № 1 Тема : “ Побудова карти гідроізогіпс”.
- •Практична робота № 2 Тема : “ Визначення природної вологості ґрунту “.
- •Практична робота №3 Тема : “ Визначення гранулометричного складу ґрунтів ситовим методом “.
- •3. Результати аналізу реєструються в журналі :
- •Практична робота № 4 Тема : “ Визначення щільності ґрунту методом ріжучого кільця “.
- •Практична робота № 5 Тема : “ Визначення щільності часток ґрунту “.
- •Практична робота № 6 Тема : “ Визначення пористості та коефіцієнту пористості ґрунту методом насичення“.
- •Практична робота № 7. Тема : “ Визначення коефіцієнту фільтрації пісчаногоґрунту за допомогою трубки спецгео “.
- •Перелік рекомендованої літератури :
Практична робота №3 Тема : “ Визначення гранулометричного складу ґрунтів ситовим методом “.
Методи визначення гранулометричного складу ґрунтів поділяються на прямі та опосередковані. Прямі методи дозволяють безпосередньо виділяти окремі фракції, зважувати та визначати їх відсотковий склад у ґрунті, а також використовувати виділені фракції для їх вивчення ( мінералогічного складу, тощо ). Опосередковані методи не передбачають розподіл гірської породи на фракції, і в таких випадках про гранулометричний склад роблять висновки за результатами вивчення певних властивостей або особливостей досліджуваної гірської породи.
Ситовий метод є одним із прямих методів визначення гранулометричного складу пісчано – гравелистих ґрунтів.
Обладнання : набір стандартних сит з діаметрами отворів 0,25 ;0,5 ; 1 ; 2 ; 3 ; 5 ; 7 ; 10 мм, технічні ваги, фарфорова ступка, пестик, бюкси.
Хід роботи.
1. Зразок ґрунту в повітряно – сухому стані перевіряється на наявність грудочок, які необхідно обережно розтерти у ступці пестиком з резиновим наконечником, щоб запобігти руйнування окремих зерен.
2. Вага середньої проби для аналізу повинна складати
для ґрунтів, що не вміщують часток, розміром більше 2 мм - 100 г ; для ґрунтів, що вміщують до 10 % часток, розміром більше 2 мм - 500 г ; для ґрунтів, що вміщують від 20 до 30 % часток розміром більше 2 мм - 1000 г ; для ґрунтів, що вміщують більше 30 % часток розміром більше 2 мм - не менше 2000 г.
Зважену пробу ґрунту просіюють крізь набір сит з піддоном. Для цього грунт висипають у верхнє сито і обережно трясуть до тих пір, поки не буде досягнуте сортування часток ґрунту в ситах на фракції повністю.
4 Фракції ґрунту, що залишилися після просіювання на кожному ситі і ті, що опинилися у піддоні, зважуються з точністю до 0,1 г.
Обробка результатів.
Підсумовуємо вагу всіх фракцій ґрунту. Якщо отримана сума відрізняється більше, ніж на 1 % від ваги взятої для аналізу проби, то аналіз необхідно повторити.
Вміст у ґрунті кожної фракції у відсотках розраховується за формулою :
;
де :
- вага певної фракції ґрунту ;
- вага проби ґрунту .
3. Результати аналізу реєструються в журналі :
-
Розмір
фракції
<
0,25
0,25-
0,5
0,5-
1
1-
2
2-
3
3-
5
5-
7
7-
10
>
10
Вага, г
Вміст, %
4. За результатами аналізу будується сумарна крива гранулометричного складу. Для цього по осі абсцис показують розмір часточок, а по осі ординат - вміст фракцій по сукупності. На відповідних ординатах точками відмічають процентний вміст ( 60 % та 10 % ) фракцій з розміром часток менше певного діаметра.
Показником неоднорідності гранулометричного
складу пісчаних та глинистих ґрунтів є коефіцієнт неоднорідності , який розраховується за формулою :
;
де :
- ефективний діаметр часток, мм ;
- контролюючий
діаметр часток, мм.
При значеннях коефіцієнта неоднорідності пісчаних ґрунтів більше 3,0 ,а глинистих ґрунтів більше 5,0 - такі ґрунти вважаються неоднорідними.