Ряд Журавлеподібні – Gruiformes

Поєднує близько 190 видів, дуже різних по величині (маса від 30м до 16кг), зовнішньому вигляду і екологічним особливостям. Складна система ряду - розділяється на 8 підрядів з 20 сімействами - відбиває роз'єднаність окремих груп. Іноді підряди розглядають як самостійні ряди. У СРСР зустрічається 23 вида - представники 5 сімейств трьох підрядів. Це наземні птахи, частина з яких заселила болота або перейшла до водного способу життя.

Родина трьохперсткові — Turnicidae включає 15 видів дрібних птахів (маса 30—100 г), схожих на перепелів. Населяють степи й луги теплих широт Східної півкулі. Своєрідно їхнє розмноження. Токуют самки. Самка, що спарилася із самцем, відкладає кладку, яку насиджує самець. Самка знову починає токувать, спаровується з іншим самцем і залишає його насиджувати другу кладку. Насиджують і водять виводки самці. Місячні пташенята вже цілком самостійні. На лугах Приморського краю в нас зустрічається плямиста трьохперстка — Turnix tanki.

Родина дійсні журавлі — Gruidae включає 14 видів довгоногих і довгошиїх птахів масою від 2 до 15 кг, із прямим списоподібним дзьобом, широко розповсюджених по Землі. Населяють великі болота й луги, деякі види — степу. Пари зберігаються багато років. Складне токовище: групові й парні «танці». Гніздо на землі. У кладці 1—2 яйця. Пташенята, що вилупилися, майже відразу ж починають ходити з батьками; злітають у віці 5-9 тижнів. Родини, що кочують, поєднуються в зграї. Переважно раслинноядні (поїдають молоді пагони, кореневища, насіння, ягоди); ловлять дрібних тварин. Чисельність багатьох видів дуже низка. У СРСР гніздиться 7 видів. Тільки в Північно-Східній Якутії й у низовинах р. Обі гніздиться білий журавель, або стерх, — Grus leucogeranus; його загальна чисельність не перевищує 300—400 пар. У СРСР, як й у багатьох інших країнах, полювання на журавлів заборонені.

Родина пастушкові — Rallidae об'єднує 120видів (маса від 30 м до 2 кг). Населяють зарості по берегах водойм, болота й сирі луги. Швидко бігають і спритно лазають у заростях; деякі (лисуха — Fиlica aira; див. мал. 35) добре плавають і пірнають; кожен палець у них має фестончату шкірясту облямівку. Літають неохоче. Гнізда на землі в густих заростях, у лисух — плаваючі. У кладці 6—12 яєць. Насиджують і водять виводок обоє партнера. Пташенята, що вилупилися, бачать, покриті густим, чорним пухом, відразу залишають гніздо. Годуються самі і їх підгодовують батьки різноманітною рослинною й тваринною їжею. Ведуть схований спосіб життя й рідко попадаються на очі, хоча багато хто з 10 видів зустрічається в СРСР досить широко. На сирих лугах й окраїнах боліт у багатьох районах нашої країни свою присутність видають скрипливим лементом деркач — Сrех сrех і голосним свистом погониш — Р. роrzапа. На зарослих водоймах живуть лисухи, численні в степовій зоні; виводки поєднуються в зграї іноді із сотень особин. Це єдиний вид пастушкових, що має в СРСР промислове значення.

Родина дрофінні — Otididae включає 22 вида кремезних птахів (маса 1—16 кг), по зовнішньому вигляду схожих на курячих. Самці крупніше самок. Живуть у степах і напівпустелях східної півкулі. Харчуються різноманітною рослинною й тваринною їжею. Моногами або полігамори. У кладці 1—5 яєць. Пташенята лупляться добре опушеними; мають добре забарвлення й при небезпеці затаюються; годуються самі. У СРСР гніздяться 3 види, ареали й чисельність яких в останні десятиліття різко скоротилася у зв'язку з господарським освоєнням степів і напівпустель і непомірним переслідуванням. Самий великий вид — дрохва — Otis tarda (див. мал. 36; самці досягають маси 11—16 кг), раніше широко розповсюджена майже по всіх наших степах, зараз зрідка гніздиться й на посівах озимих.