- •Питання з кримінального права (Загальна частина)
- •Поняття закону про кримінальну відповідальність та його структура.
- •Норма закону про кримінальну відповідальність: поняття, структура та види.
- •Основні принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Основні принципи чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
- •Поняття та ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
- •Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів.
- •Поняття складу злочину. Злочин і склад злочину.
- •Елементи і ознаки складу злочину.
- •Види складів злочину.
- •Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.
- •Поняття та значення об’єкта злочину.
- •Види об’єктів злочину.
- •Предмет злочину.
- •Поняття і значення об’єктивної сторони складу злочину.
- •Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність).
- •Суспільно небезпечні наслідки.
- •Причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками, його кримінально-правове значення.
- •Факультативні ознаки об’єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття та ознаки суб’єкта злочину. Суб’єкт злочину і особа злочинця.
- •Вік як ознака суб’єкта злочину.
- •Осудність та неосудність.
- •Обмежена осудність.
- •Поняття, значення та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Поняття вини та її форми.
- •Умисел та його види.
- •Необережність та її види.
- •Змішана форма вини.
- •Випадок (казус) у кримінальному праві.
- •Факультативні ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
- •Помилка та її кримінально-правове значення.
- •Поняття, види та значення стадій вчинення злочину.
Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність).
Термін «діяння» вживається в КК, у теорії кримінального права і судовій практиці у двоякому значенні:
а) у ст. 11 за допомогою цього терміна визначається поняття злочину, що, таким чином, охоплює всі ознаки, властиві злочину, тобто вживається як синонім терміна «злочин»;
б) термін «діяння» застосовується тільки для характеристики однієї з ознак об’єктивної сторони, тобто дії або бездіяльності. При аналізі цієї ознаки складу злочину має йтися саме про друге значення терміна «діяння».
Діяння є обов’язковою ознакою кожного складу злочину. Стаття 2 встановлює, що підставою кримінальної відповідальності є здійснення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом. Формами вираження такого діяння згідно зі ст. 11 є дія чи бездіяльність.
Поняття «діяння» визначається такою сукупністю ознак: діяння має бути конкретним, усвідомленим і вольовим актом поведінки людини, суспільно небезпечним і протиправним.
Діяння – це усвідомлений акт поведінки людини, що завжди є наслідком пізнавальної діяльності, відбиттям у свідомості людини об’єктивного світу. Тому не є діянням у кримінально-правовому значенні такі рухи тіла, які не контролюються свідомістю, навіть якщо вони за своїм характером були об’єктивно суспільно небезпечними і ними заподіювалася істотна шкода охоронюваним законом суспільним відносинам.
Суспільна небезпека як ознака діяння полягає в тому, що, будучи визнаним злочином, це діяння заподіює істотну шкоду суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або створює реальну загрозу її заподіяння. Суспільна небезпека органічно притаманна діянню, що й обумовлює необхідність його криміналізації, тобто визнання його злочинним і караним.
Дія – це активна, свідома, суспільно небезпечна, протиправна поведінка суб’єкта.
Бездіяльність – це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в конкретних умовах.
Суспільно небезпечні наслідки.
Найважливіша соціальна властивість злочину – його суспільна небезпечність – полягає в тому, що діяння (дія або бездіяльність) посягає на суспільні відносини, охоронювані кримінальним законом, зумовлює в них певні негативні зміни (шкоду, збиток).
Суспільно небезпечні наслідки, залежно від характеру та обсягу шкоди, заподіяної діянням об’єкту, можна поділити на наслідки у вигляді реальної шкоди і наслідки у вигляді створення загрози (небезпеки) заподіяння шкоди.
Таким чином, суспільно небезпечні наслідки можна визначити як шкоду (збиток), що заподіюється злочинним діянням суспільним відносинам, охоронюваним кримінальним законом, або як реальну небезпеку (загрозу) заподіяння такої шкоди
Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для конструювання об’єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються в диспозицію статті Особливої частини КК як обов’язкова ознака складу злочину, в інших – ні. Залежно від цього всі злочини поділяються на дві групи: злочини з матеріальним складом (матеріальні злочини) та злочини з формальним складом (формальні злочини).