9. Види складів злочину.

Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифі­кація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх істотних ознак, і, в кінцевому підсум­ку, для точної кваліфікації злочину. Склади можна класифі­кувати за різними критеріями: за ступенем суспільної небезпеч­ності; за структурою, тобто за способом описування ознак скла­ду в законі; за особливістю законодавчого конструювання.

За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) розріз­няють:

1) простий (іноді його називають «основний») склад зло­чину – він містить у собі основні ознаки злочину і не містить ні обставин, що пом’якшують, ні таких, що обтяжують (квалі­фікуючих).

2) склад злочину з об­ставинами, що пом’якшують (так званий привілейований склад), що характеризується обставинами, які значною мірою знижу­ють суспільну небезпечність і караність певного виду злочину

3) склад із кваліфікуючими озна­ками, тобто з такими, які обтяжують відповідальність і вплива­ють на кваліфікацію.

4) склад з особливо обтяжуючими (особливо кваліфікуючими) обставинами, тоб­то такими, які надають злочину особливу суспільну небез­печність.

За характером структури складів, тобто за способом опису їх ознак безпосередньо в законі, усіх їх можна поділити на прості та складні.

До простих складів належать ті, які містять у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об’єкт. Прикладом простих складів є умисне убивство (ч. 1 ст. 115 КК), грабіж (ч. 1 ст. 186).

Складним є склад, законодавчу конструкцію якого усклад­нено якими-небудь обставинами.

До числа складних відносять також і альтернативні склади, об’єктивна сторона яких може виражатися в кількох діях чи способах дії, або в різних наслідках.

За особливостями конструкції розрізняють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і зло­чини з усіченим складом

Злочинами з формальним складом називають такі, що не включають суспільно небезпечні наслідки, як обов’язкову оз­наку об’єктивної сторони, а тому злочин вважається закінче­ним із моменту вчинення зазначеного у законі діяння.

Злочинами з матеріальним складом вважають такі, при кон­струюванні об’єктивної сторони яких законодавець як обов’яз­кову ознаку передбачає певні суспільно небезпечні наслідки.

Злочини з усіченим складом — це такі, в яких момент закін­чення злочину самим законом переноситься на стадію готуван­ня або на стадію замаху.

10. Поняття кримінальної відповідальності та її підстави.

Кримінальна відповідальність — це перед­бачене Кримінальним кодексом обмеження прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвину­вальному вироку суду і здійснюються спеціальними органа­ми виконавчої влади держави.

Кримінальна відповідальність протікає в рамках криміналь­но-правових відносин. Вона виникає з моменту набуття закон­ної сили обвинувальним вироком суду і закінчується, за за­гальним правилом, у момент погашення та зняття судимості.

При визначенні підстав кримінальної відповідальності необхідно відповісти на три запитання: 1) як обґрунтувати кри­мінальну відповідальність особи, яка вчинила злочин? 2) за що особа підлягає кримінальній відповідальності? і 3) на якій пра­вовій підставі вона підлягає такій відповідальності?

Щодо першого запитання, то йдеться про філолофсько-етичне обґрунтування кримінальної відповідальності, тобто про те, чому суспільство і держава вправі докоряти людині, що порушила кримінально-правову заборону, і на чому заснова­ний такий докір? Відповідь на друге й третє питання потребує з’ясування того, що є юридичною підставою кримінальної відповідальності особи, що вчинила злочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 «підставою кримінальної відпові­дальності визнається вчинення особою суспільно небезпечно­го діяння, що містить склад злочину, передбаченого цим Ко­дексом». У цьому положенні закону міститься відповідь на питання про те, за що і на якій підставі особа підлягає кримі­нальній відповідальності. Очевидно, за вчинення такого сус­пільно небезпечного діяння, що містить ознаки певного скла­ду злочину, передбаченого КК. Тому інколи говорять, що єди­ною підставою кримінальної відповідальності є склад злочину.

У межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити його фактичну та юридичну сторони. Фактич­на сторона — це вчинення в реальній дійсності суспільно небез­печного діяння, а юридична — це передбаченість такого діяння в КК. Підставою кримінальної відповідальності є встановлен­ня судом повної відповідності фактичної та юридичної сторін вчиненого. Якщо такої відповідності немає, це свідчить і про те, що немає підстави кримінальної відповідальності, тобто складу злочину.