2.Польові роботи.

1. Польове рекогностування ( виконується огляд і обстеження місцевості для уточнення проекту геодезичної мережі),остаточний вибір місць,особливість місцевості,а саме, характер покриття ( рослинність), видимість між пунктами.

2. Прокладання тахеометричних ходів.

3. Прив’язка тахеометричного ходу до пунктів ДГМ ( передача координат з пункті ДГМ до пункту тахеометричних ходів).

4. Знімання ситуації.

3Етап (камеральні роботи).

1.Обчислення журналу тахеометричного ходу.

2.Складання схеми тахеометричного ходу.

3.Обчислення відомості координат.

4.Побудова плану.

А). Викреслюється сітки координат.

Б). Нанесення станцій тахеометричного ходу за обчислювальними координатами на план.

В). Нанесення ситуації.

Г). Графічне оформлення плану.

-

123. Суть камеральних робіт в теодолітному зніманні.

Залежність між дирекційними кутами та кутами повороту теодолітного ходу.

Кутом повороту теод. Ходу – кут утворений продовженням попередньої лінії і наступної лінії - кут повороту теодолітного ходу. - виміряний кут.

+ = 180

Залежність між дирекційними кутами та кутом теодолітного ходу. Дирекційний кут – горизонтальний кут виміряний від Пн. Напрямку осьового меридіану або лінії паралельної йому за годинниковою стрілкою в межах від 0 -360 . Бувають прямим та зворотними і відрізняються на 180 .

123. Сітка координат будується через 10 см. Для 1:1000 і через 5 см. Для масштабу 1:2000. Координати точок теодолітного ходу наносяться за допомогою вимірника і масштабної лінійки. Для цього спочатку виконують оцифровку сітки координат визначають мінімальні та максимальні значення координат.

Хмін.=654,01 Хмакс.=940,32

Умін.=850,00 Умакс.=1001,39

У нижньому лівому куті Х=600,700,800,900,1000. Координати наносяться з точністю не нижче як 0.3 мм.

Для контролю транспортиром вимірюється дирекційні кути лінії, а вимірником та масштабною лінійкою довжини горизонтальних прокладень ліній. Ситуацію на план наносять транспортиром вимірника, і масштабної лінійки тим способом яким було створено знімання.

127. Складання і оформлення плану точок тахометричного нівелювання 1. Вимірюють висоту приладу від верха закріпленої точки на станції до візирної осі труби теодоліту, коли труба займає горизонтальне положення. 2. Встановлюють на горизонтальному крузі відлік 0000,0 та закріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і відкріплюють закріпний гвинт лімба. Наводять зорову трубу теодоліта на сусідню станцію і закріплюють закріпний гвинт лімба горизонтального круга. Відкріплюють закріпний гвинт алідади горизонтального круга і вважають, що теодоліт зорієнтовано на дану точку, про що роблять запис в журналі тахеометричного знімання. 3. Вимірюють віддаль від верха закріпленої точки на місцевості, над якою встановлений теодоліт, до візирної осі труби теодоліту коли вона розташована горизонтально. Цю віддаль називають висотою приладу і позначають латинською буквою і. 4. Робочий перев'язує шнурком рейку в місці фіксованої висоти приладу і іде з нею до характерної точки та встановлює її в цій точці вертикально. Спостерігач наводить зорову трубу на рейку так, щоб середня нитка сітки ниток була наведена на відлік, рівний висоті приладу (і), або будь-якому цілому числу рейки і це значення записують в журнал. 5. Знімають відліки, спочатку по верхній, а потім по нижній далекомірних нитках, (слід пам'ятати, що зображення в зоровій трубі - обернене). Приводять бульбашку рівня вертикального круга в нуль-пункт і знімають відліки по горизонтальному і вертикальному кругах з точністю до 1 мінути. 6. Коли переходять на другу станцію для знімання місцевості, то виконують роботи, наведені в пунктах 1, 2, 3, 4 і 5 Після закінчення робіт на станції на лімбі горизонтального круга теодоліта встановлюють відлік 0000,0. При цьому вертикальна нитка сітки повинна суміститися з точкою, на яку виконували орієнтування. В протилежному випадку знімання повторюють. Щоб не помилитися в номерах рейкових точок з різних станцій, слід для номера пікетів приймати числа які складаються із номера станції і порядкового номера рейкової точки на даній станції. Наприклад, на станції 8 точка за номером 12, в журналі нумерується 812. 6. Побудова топографічного плану за матеріалами тахеометричного знімання.

На аркуші креслярського паперу будують координатну сітку та наносять точки планової геодезичної мережі за їх координатами. Зліва підписують номер, або назву точки, а справа - висоту точки. Рейкові точки наносять на план за допомогою геодезичного транспортира, яким відкладають горизонтальні кути від напрямку орієнтування. За напрямком ''станція мітка кута'' відкладають віддаль, користуючись вимірником і лінійкою поперечного масштабу. На плані фіксують точку і підписують її висоту. Номер точки не підписують.  Коли всі точки нанесені, виконують інтерполювання горизонталей, для цього використовують кроки (абрис), складений під час знімання місцевості. За абрисом наносять ситуацію, яку викреслюють згідно існуючих умовних знаків. Внизу плану посередині підписують масштаб, а нижче масштабу пишуть “Суцільні горизонталі проведені через 0,5 м”, або вказують інше число перерізу рельєфу, яке було задане технічними умовами. 128. Приведення нівеліра в робоче положення Для роботи нівелір встановлюють на штатив і закріплюють становим гвинтом. Круглий рівень служить для приведення осі обертання приладу в прямовисне положення піднімальними гвинтами, які опираються в головку штатива. Для наближеного наведення на рейку служить мушка . Точне наведення зорової труби виконується навідним гвинтом , при загвинченому затискному гвинті . Чітке зображення візирної сітки досягається обертанням окуляра , а чітке зображення рейки в полі зору труби за допомогою кремальєри фокусуючого пристрою . Лінію візування приводять в горизонтальне положення за допомогою елеваційного гвинта з’єднанням контактів бульбашки 6 циліндричного рівня. Над рівнем розташований призмовий пристрій, який передає зображення положення бульбашки в поле зору труби. Таким чином, спостерігачу видно кінці бульбашки рівня і рейку, з якої знімають відлік. Якщо бульбашка рівня знаходиться в нуль-пункті, то зображення її в полі зору труби утворює в верхній частині один загальний овал. Зі сторони окуляру коробка циліндричного рівня закривається кришкою . Під нею знаходяться виправні гвинти , за допомогою яких встановлюється паралельність осей циліндричного рівня та візирної.