Екзаменаційний білет № 29

“Процес добору кадрів на підприємстві, їх розстановка, адаптація та перепідготовка”.

Правильний підбір кадрів дає змогу здійснити принцип "кожна людина напевному місці і кожне місце — для певної людини". Людина забезпечує максимальну віддачу, якщо виконує посильну роботу, що відповідає її нахилам, здібностям, рівню загальної і спеціальної підготовки. Ігнорування цих вимог на практиці призводить до плинності керівних кадрів і зниження економічних показників господарювання, зумовлене організаційними, економічними і психологічними причинами, внаслідок складності праці керівника і тривалого періоду "входження" його на посаду. Керівникам потрібно від 3-х до 5-ти років, щоб пройти професійну та соціально-психологічну адаптацію, перш ніж їх діяльність стане ефективною.

Наймання на роботу – це ряд дій, що здійснюються підприємством для залучення кандидатів, які володіють якостями, необхідними для досягнення його цілей

“Процесійний підход до здійснення ефективного управління”.

Процесний підхід орієнтований, в першу чергу, не на організаційну структуру підприємства, а на бізнес-процеси, кінцевими цілями яких є створення продуктів або послуг, що представляють цінність для зовнішніх або внутрішніх споживачів. Процесний підхід підводить до необхідності реорганізації діяльності - переходу на ресурсозберігаючу організаційну структуру. Основними рисами такої реорганізації є: -скорочення кількості рівнів ухвалення рішення; -поєднання цільового управління з груповою організацією праці; -широке делегування повноважень і відповідальності виконавцям; -підвищений увага до питань забезпечення якості продукції чи послуг, а також роботи підприємства в цілому; -автоматизація технологій виконання бізнес-процесів.

1. Що слід розуміти під функціями менеджменту?

відносно відокремлені напрями управлінської діяльності;

2. Які етапи включає процес стратегічного планування?

визначення місії, цілей, аналіз зовнішнього середовища, дослідження внутрішніх сторін організації, вибір стратегії, розробка політики та бюджету;

3. Що таке місія підприємства?

чітко виражена причина існування організації.

4. Які важелі використовуються для планування організації стратегії?

адміністративні та економічні;

5. Що таке делегування?

процес передавання повноважень.

Процедура – це дія, яку слід застосувати в конкретній ситуації.

Наказ – це розпорядчий документ, що видається керівником установ.

Екзаменаційний білет № 30

“Сутність та класифікація організаційних структур управління організацією”.

ОСУ – це сук орг-впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління.

Лінійна скл із взаємовпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, де коже управлінець підпорядковується тільки одному менеджеру, а всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього.

+єдність і чіткість розпорядництва; узгодженість дій виконавця; просте управління; чітко визначена відповідальність; оперативність у прийнятті рішень; логічно струнка і формально визначена.

-високі вимоги до керівника; концентрація влади у керуючій верхівці.

Функіцональна передбачає чітку ієрархію органів, які забезпечують виконання кожної конкрентної ф-ї управління на всіх рівнях.

+висока компетентність працівникві, які відповідають за здійснення конкретних ф-й; вивільнення лінійних менеджерів від вирішення деяких спеціальних питань; зменшення потреби у спеціалістах широко профілю.

-надмірна зацікавленість у реалізації цілей і завдань саме свої підрозділів; тривалість процедур прийняття рішень; відносно застигла організаційна форма, яка повільно реагує на зміни.

Комбіновані – лінійно-масштабна, лінійно-функціональна, бюрократична, адаптивна, конгломератна.

“Менеджер – керівник ринкової орієнтації”.

Менеджер – це керівник ринкової орієнтації, який добре орієнтується в ринкових відносинах. Тобто це не будь-який керівник, а тільки той, хто своєчасно реагує на кон'юнктуру і динаміку попиту та пропозицій, вміло перебудовує виробництво (діяльність) з урахуванням вимог ринку.

Американський економіст Мінцберг виділив 10 управлінських ролей (видів діяльності) менеджерів, які він поділив на три групи:

Міжособистіролі:

-головний керівник;

-лідер;

-ланка, яка зв'язує із зовнішніми організаціями та особами.

Інформаційні ролі:

-отримувач інформації (внутрішньої і зовнішньої);

-розповсюджувач інформації;

-представник (при зовнішніх контактах організації).

Ролі, пов'язані з прийняттям рішень:

-підприємець, який веде пошук можливостей вдосконалення організації;

-ліквідатор порушень у діяльності організації;

-розподілювач ресурсів;

-відповідальний за переговори, які веде організація.

Менеджер - найманий професійний керівник, що не є власником фірми (управлінець, директор, завідувач, адміністратор).

Менеджери приймають рішення, аналізують інформацію та використовують канали комунікацій (зв'язку). Вони планують організовують, мотивують, контролюють, регулюють діяльність організації загалом та її складових.

1. Яке з визначень найбільш точно характеризує поняття "менеджмент"?

цілеспрямована дія на колектив працівників для досягнення визначеної мети.

2. Які існують рівні управління?

інституційний, управлінський, технічний;

3. Що таке методи управління?

сукупність засобів та прийомів впливу на колектив працівнивників.

4. Що таке управлінське рішення?

все вищеперераховане

5. Що таке делегування?

процес передавання повноважень.

Розпорядження – це це документ, який видається посадо­вими особами, державними органами, установами, під­приємствами в межах їх компетенції й має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та під­леглих установ, яким адресовано розпорядження.

Організаційне регламентування – грунтується на використанні норм українського права і правил, дотримання яких обов'язкове як для керівника, так і для всіх працюючих на підприємстві.

Менеджмент – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окермих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.