
- •О.Частинним розв’язком д.Р.(2,2) наз. Розв’язок , який отримують із загального при конкретному значенні за допомогою початкових умов.
- •2.1Рівняння з відокремлюваними змінними
- •2.2 Однорідні диференціальні рівняння
- •2.3 Лінійні рівняння першого порядку
- •2.4 Рівняння Бернуллі
- •Рівняння в повних диференціалах
- •Особливі розв’язки
- •3.1 Рівняння , які допускають зниження порядку
- •3.2Лінійні рівняння о. Д.Р. Виду
- •3.3Лінійні однорідні рівняння зі сталими коефіцієнтами
- •Випадок кратних коренів
- •3.4Лінійні неоднорідні рівняння зі сталими коефіцієнтами
- •Розділ 4
2.3 Лінійні рівняння першого порядку
О. Д.р. наз. лінійним,якщо невідома функція та її похідні вхоять до рівняння лише в першому степені.
Лінійне д .р. першого порядку має вигляд :
=
, (2.3.1)
де P(x) та Q(x) задані неперервні в деякому проміжку функції від х.
Наприклад
.
Тут
(х)=
,
Q(x)=sinx
.
Якщо Q(x)0, то (2.3.1) має вигляд
=0 (2.3.2)
і наз лінійним однорідним рівнянням, а якщо Q(x) 0 , то лінійним неоднорідним . Д.р. (2.3.2) є д.р. з відокремлюваними змінними.
Розглянемо два способи розв’язування д.р. (2.3.1).
Метод варіації довільної сталої (метод Лагранжа)
Д.р. (2.3.2) є д.р. з відокремлюваними змінними:
=
,
=
,
,
що є загальним розв’язком д.р. (2.3.2).
Загальний розв’язок д.р. (2.3.1) шукаємо у вигляді
(2.3.3)
де
,
нова невідома функція. Підставляємо
та
-
до (2.3.1):
-
+
+ = ,
= ,
=
,
+
,
де
-
довільна стала .
Підставимо
до (2.3.3) і матимемо загальний розв’язок
д.р. (2.3.1) у вигляді:
+
+
(2.3.4)
З (2.3.4) видно , що загальний розв’язок неоднорідного лінійного
д.р. дорівнює сумі загального розв’язку відповідного однорідного
лінійного
д.р.(
)
та частинного розв’язку
( ) неоднорідного лінійного д.р.
Покажемо усе це на конкретному прикладі:
(2.3.5)
Відповідне однорідне лінійе д.р. буде :
,
(2.3.6)
=
,
=
,
,
Відповідь:
,
що є загальним розв’язком д.р. (2.3.6).
Підставимо
y
в д.р. (2.3.5) , вважаючи , що С є функція від
х та , врахувавши , що тоді
-
:
-
+
=
,
=
,
,
=
,
де
-довільна стала .
Остаточно маємо такий загальний розв’язок д.р. (2.3.5) :
Відповідь:
.
Спосіб підстановки Бернуллі
Виражаємо
шукану функцію добутком двох функцій
від х :
,
,
отже д.р. (2.3.1) приймає вигляд :
,
,
.
(2.3.7)
Виберемо
функцію
таку , щоб
,
=
,
+С .
Поза як
нам треба вибрати лише одну якусь з
функцій
, яка перетворює дужки в нуль, то можемо
взяти найпростішу з них :
.Підставимо
це в (2.3.7)
та
отримаємо д.р. з відокремленими змінними
відносно функції
,
розв’язавши яке та ,помноживши знайдений
розв’язок на
отримаємо
загальний розв’язок д.р. (2.3.1).
Продемонструємо цей спосіб на прикладі (2.3.5).
,
,
,
,
,
,
,
,
(
)
,
Відповідь:
,
що співпадає з результатом , отриманим при використанні методу варіації сталої.
Деякі д.р. є нелінійними по у , але лінійними по х. Наприклад :
.
є
лінійним неоднорідним д.р. для невідомої
функції
,
у розглядаємо як незалежну змінну.Використаємо
підстановку Бернуллі.
,
,
,
,
,
,
,
,
,
,
u=
.
Відповідь:
.